14 липня 2020, 17:01

Про суд та арбітраж. Справжні зміни чи знову «реформа»?

Опубліковано в №14 (720)

Іван Касинюк
Іван Касинюк «AGA Partners, ЮФ» партнер

Останнім часом почала активно обговорюватись ідея нової судової реформи. Важко пригадати, скільки «реформ» судової ланки було проведено за останні 10 років! І не те щоб нічого взагалі зроблено не було - просто результати говорять самі за себе. Довіра до суду на рівні 13% - це безумовний вердикт українського суспільства, який у черговий раз демонструє необхідність фундаментальних перетворень.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Гадаю, якщо дослідити рівень довіри до суду з боку українського чи іноземного бізнесу, ми побачимо ще більш сумні результати. І недивно, що бізнес за будь-якої нагоди намагається вирішувати свої суперечки в іноземних юрисдикціях, у більшості випадків уникаючи судового розгляду і передаючи вирішення спорів на розгляд міжнародного арбітражу. Англія, Швейцарія, Франція, Швеція, Гонконг, Сінгапур та ще кілька юрисдикцій можна віднести до найбільш бажаних місць для вирішення спорів, незалежно від назви арбітражної установи чи суду.

Рожеві мрії

Рівність, справедливість та неупередженість. Нібито прості й зрозумілі речі, необхідні будь-якій людині та бізнесу. Проте лише небагатьом країнам на мапі світу вдалось досягти рівня, коли мрії перетворюються на реальність. Звичайно, це не ідеальні моделі, вони також допускають помилки. Проте очевидно, що нічого кращого на світі в цій царині досі зроблено не було.

Звідси постає питання: яким чином та, найголовніше, коли Україна зможе хоча б наблизитись до подібного рівня? Каха Бендукідзе колись казав, що справедлива судова система (так само, як і міжнародний арбітраж - авт.) - це як добре вино: йому необхідні роки й десятиліття. Звичайно, це лише підкреслює необхідність впровадження термінових змін, які забезпечили б результати в майбутньому.

Що сьогодні? Лише фасади

Зараз обговорюється багато ідей щодо очищення судової гілки влади, перекваліфікації, набору нових кадрів. Внесення змін до законодавства, розширення кола джерел права до застосування тощо. Відверто, я не дуже вірю, що подібні зміни принесуть суттєві результати. Можливо, вони будуть точкові, проте я не очікую фундаментальних перетворень, бо для них потрібні аналогічні кроки. Потрібні зміни усвідомлення важливості своєї ролі для суспільства та розуміння підходів та правил, які застосовуються у провідних юрисдикціях. Проте заскарузлість та формалізм, які притаманні нашій системі, не вирішуються лише перефарбуванням фасадів.

Яке рішення? Імпорт?!

Можливим рішення на першому етапі реформи може стати імпорт правосуддя. Якщо сьогодні Україна може самостійно виготовляти виключно автомобілі ЗАЗ, це не свідчить про те, що ми не маємо права використовувати автомобілі, вироблені в Німеччині чи Кореї. Або дозволити виробляти гарні автомобілі на території України. Це банальний приклад, проте показовий.

Мова йде про зміни системного характеру. Дозволити українському бізнесу в стосунках один з одним (при купівлі/продажу будь-яких активів, поставці товарів, наданні послуг тощо) передавати свої спори на вирішення як в іноземні суди, так і в міжнародні арбітражі. При цьому сторони мають право за домовленістю підпорядковувати спори іноземному праву відповідної юрисдикції. У свою чергу, Україна забезпечує належне виконання цих рішень на території України з вкрай обмеженим колом підстав для оскарження (за аналогією з Нью-Йоркською конвенцією).

У даному випадку мова йде про надання громадянам та бізнесу свободи та права вирішувати свої спори там, де краще, зручніше і якісніше. За аналогією зі спорами, які розглядаються в міжнародних арбітражах та загалом потребують наявності іноземного елемента. Безумовно, ця ідея потребує удосконалення, напрацювання запобіжників, визначення кола питань та суб'єктного складу. Проте вірю, що вона зможе в короткостроковій перспективі забезпечити захист порушених прав громадян та бізнесу.

Альтернативні суди?

Також допускаю можливість створення в Україні судів, альтернативних існуючим, які могли би розглядати певний перелік справ та за необхідності бути договірною підсудністю для вирішення спорів громадянами та бізнесом. На перший погляд ця ідея може здатись ще більш революційною, проте ми вже знаємо приклади подібних змін, які були впроваджені на пострадянському просторі.

Казахстан нещодавніми змінами до Конституції створив не тільки нову арбітражну інституцію МАЦ, ай новий суд МФЦА при міжнародному фінансовому центрі. По суті, це альтернативна судова ланка в Казахстані, яка має повноваження та підсудність розглядати будь-які цивільні та господарські спори за погодженням сторін (окрім адміністративних та кримінальних).

Знову common law

Ще більш радикальні зміни можна побачити в регламенті та правилах суду. Так, джерелом права для нього є рішення судів загальної системи права, тобто Англії, США, Австралії тощо. Це й недивно, оскільки більшість складу суду — англійські судді в минулому або британські «баррістери». Що важливо, суд є незалежним у своїх рішеннях від інших гілок влади і володіє надзвичайно широким колов повноважень, починаючи від проводу свідків, примусового витребування доказів та закінчуючи накладенням забезпечувальних заходів.

Також відзначу, що рішення міжнародного арбітражу МАЦ підлягають визнанню і виконанню за рішенням суду МФЦА. При цьому виконавча процедура буде здійснюватись спеціально визначеним виконавцем при суді МФЦА для уникнення перешкод та складнощів у рамках загальної системи виконання.

Навіщо?

Як на мене, висновок очевидний. Розуміючи необхідність змін у судовій системі, наші сусіди готові йти на досить радикальні кроки. По суті, створивши у своїй країні «маленький англійський суд та арбітраж». Вірю, що це було зроблено не тільки для залучення та безпеки іноземних інвестицій, також й для створення можливості місцевого бізнесу забезпечити славнозвісний rule of law.

Подібні зміни, на мою думку, можуть стати поштовхом для змін у всій судовій системі, у всіх її ланках, якщо нові інституції продемонструють свою ефективність і викличуть довіру в суспільстві. Усвідомлюючи невідворотність змін, стара система, відчуваючи свій кінець, можливо, також буде змушена змінюватись зсередини і народжувати новий зміст.

Які кроки має зробити Україна та в чому буде полягати нова реформа українського правосуддя? Вирішувати, безумовно, тільки нам.

P.S. До речі, слухання та процес у суді МФЦА відбувається англійською мовою, а адвокати мають пройти перекваліфікацію, аби бути допущеними до справи.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати