Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Хто і в яких випадках має право на приховану зйомку? Коли від людини не потрібна згода, та яка інформація вважається суспільно необхідною? Зібрали головні поради від юристів для журналістів, які використовують приховану зйомку в підготовці матеріалів, розслідувань та сюжетів.
“До юристів Bihus.Info надходить чимало звернень від журналістів, які стосуються прихованої зйомки та відеоспостереження” - зазначає адвокат Євген Воробйов. - “Тому ми проаналізували не лише українське законодавство, а й практику Європейського суду з прав людини, щоб сформувати базовий перелік чеклиста: які речі варто пам’ятати журналістам, аби не мати проблем”.
1. Коли знімаєш на вулиці - дозвіл особи не обов'язковий (крім звісно випадків коли людина заперечує).
Стаття 307 Цивільного кодексу України передбачає фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Водночас, якщо проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру - згода особи припускається.
2. Незаконні дії органів влади - серед винятків, в яких прихована зйомка НЕ забороняється.
Ці випадки передбачені ст. 21 ЗУ "Про інформацію", згідно з якою до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про:
-
стан навколишнього середовища;
-
аварії, небезпечні природні явища, катастрофи;
-
стан здоров'я населення, його рівень життя;
-
факти порушення прав і свобод людини;
-
незаконні дії органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
3. Поширення таких відеозаписів повинно відповідати ст. 29 ЗУ "Про інформації", тобто інформація повинна бути суспільно необхідною. За законом, такою є інформація яка є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка:
-
свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
-
забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків;
-
свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
4. Фізичну особу порушника можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 182 КК України "Порушення недоторканності приватного життя". Передбачено штраф від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
5. На сьогодні питання відеоспостереження не є чітко врегульованим, профільного закону з цього питання немає. Разом з тим приховане відеоспостереження регулюється кримінальним процесуальним кодексом України ст. 270 на підставі ухвали апеляційного суду, його проведення дозволено уповноваженим підрозділам правоохоронних органів.
У висновку маємо, що за загальним правилом прихована зйомка заборонена, проте у окремих випадках з метою фіксування та донесення до суспільства суспільно необхідної інформації, така зйомка дозволяється, проте і тут потрібно тримати баланс між тим, щоб суспільний інтерес переважав шкоду від такого втручання в основоположні права особи.
На захисті такої позиції на сьогодні стоїть і Європейський суд з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права.
Кейс: У справі "Халдіманн та інші проти Швейцарії" (Haldimann and Others v. Switzerland.) від 24 лютого 2015 (заява № 21830/09) Європейський суд з прав людини постановив, що є порушенням ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – свобода вираження поглядів, у випадку притягнення до відповідальності журналістів, якщо вони здійснювали приховану зйомку, яка мала суспільний інтерес і цей суспільний інтерес переважав шкоду завдану особі за наслідком такого втручання в її приватне життя.
Згадана справа ЄСПЛ стосувалась журналістів, які застосовували приховану зйомку до особи яка представляла групу страхових брокерів з метою фіксування та надання суспільству інформацію (брокери надавали низькоякісні консультації), яка на їх думку становила суспільний інтерес. Натомість страховий брокер посилався на втручання в приватне життя. Суд вирішив, що втручання в приватне життя брокера, не було настільки серйозним, щоб переважити суспільний інтерес в інформації про недобросовісну діяльність в сфері страхового брокерства. Крім того суд наголошував особа яка знята на плівку, стала мішенню не як приватна особа, а як представник певної професійної групи.
"Слід також розуміти, що прихована зйомка майже в 99% може бути підставою для подання цивільного позову чи то з питання захисту честі гідності та ділової репутації, чи то з питань незаконного фіксування відтворення, поширення відеозаписів, втручання в приватне життя тощо. Або навіть може стати приводом для досудового розслідування за ст. 182 КК України. - зазначає адвокат проєкту “Свої люди” (Bihus.Info) Євген Воробйов. - Тож бажано перед тим, як ви плануєте фіксувати осіб приховано, варто проконсультуватись з юристом”.
Платформа “Свої Люди” об’єднує юристів, що надають допомогу журналістам і громадським активістам по всій країні. Долучитись до платформи чи отримати якісну правову допомогу можна на svoi.bihus.info.