Питання податкової міліції вчергове з’явилася у порядку денному реформаторів. Нещодавно у парламенті були зареєстровані урядові проекти законів №3630 «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні» та №3631 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні». Останній навіть вже встигли обговорити (щоправда безрезультатно) на пленарному засіданні ВР 17 грудня.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вказаними законопроектами зокрема пропонується внести в Податковий кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, інші закони зміни, за змістом яких передбачається припинення діяльності податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань.
В запропонованих змінах є такі істотні відмінності у завданнях, повноваженнях податкової міліції та служби фінансових розслідувань.
По-перше, до завдань служби фінансових розслідувань, серед інших, віднесено запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України. Передбачається, що слідчі служби фінансових розслідувань матимуть право здійснювати досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 201 Кримінального кодексу України (Контрабанда) та статтею 305 Кримінальних кодексу України (Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів). Однак, аналогічні повноваження матимуть і слідчі органів безпеки. Таким чином, зважаючи на те, що предметом контрабанди як злочину можуть бути виключно отруйні, сильнодіючі, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, а також наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби, є юридично невиправданим віднесення до підслідності слідчих служби фінансових розслідувань кримінальних проваджень щодо згаданих злочинів.
По-друге, служба фінансових розслідувань на відміну від податкової міліції позбавляється права проводити перевірки. Безумовно такі зміни матимуть позитивні наслідки. Водночас, на нашу думку, основною метою реформування податкової міліції має бути розмежування функції податкового та митного контролю, з одного боку, та функції запобіганню кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, митній сфери, їх розкриття та розслідування — з другого, між органами, які не функціонують в структурі одного органу. Разом з тим, за змістом статті 286 проекту Податкового кодексу України службу фінансових розслідувань повинен очолювати перший заступник керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, а службу фінансових розслідувань у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, повинні очолювати перші заступники керівників цих органів. Тобто служба фінансових розслідувань, як і податкова міліція, фактично функціонуватиме у складі того ж органу, посадові особи якого склали акт перевірки, на підставі якого до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відповідні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, незважаючи на позбавлення служби фінансових розслідувань права проводити перевірки, продовжують існувати умови для виникнення сумнівів в тому, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях проводитиметься повно, всебічно та неупереджено, а акт перевірки не буде фактично єдиною та достатньою підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому в запропонованих змінах не встановлені ефективні запобіжники унеможливлення використання службою фінансових розслідувань, її посадовими особами, наданих їм повноважень для здійснення тиску на суб’єктів господарювання з метою примушування останніх до наповнення державного бюджету.