13 жовтня 2020, 16:53

Пошукове вікно чи дерево? Юристи шукають інформацію

Опубліковано в №19 (725)

Леонід Лазебний
Леонід Лазебний журналіст, головний редактор інформаційної-правової платформи ActiveLex

Технології — ключова сила змін у трансформації юридичного сектора. Такого висновку дійшли в результаті ґрунтовного дослідження «Юрист, готовий до майбутнього», проведеного у 2019 р., провідні фахівці Wolters Kluwer — одного з лідерів юридичної інформації в Європі з майже 200-літнім досвідом.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Дослідники передрікають, що в найближчі 2 роки інструменти штучного інтелекту вже превалюватимуть у таких процесах, як попередній аналіз документів, комплаєнс, пошук і опрацювання інформації, бізнес-процеси та рутинна офісна робота в юридичних фірмах.

Юрфірми, адвокатські об'єднання й адвокати перед обличчям прийдешніх викликів прогресу опановують різні засоби оптимізації пошуку інформації, здебільшого обираючи якусь із комерційних електронних баз даних. Адже так чи інакше, запровадження новітніх технологій в юридичну практику має одну мету — скоротити витрати часу на досягнення потрібного результату, бо найдорожчий «витратний матеріал» юриста — це час.

Зокрема, пошук потрібної нормативної й аналітичної інформації, судових прецедентів завжди забирав і забирає значну частину робочого (та й позаробочого) часу правника. Цифрові технології істотно спростили цей процес, але юридична інформація виявилася найменш придатним матеріалом для пошуку, бо юридичні тексти, як встановлено дослідженнями, найменш таксономічні через фахову «жаргонність» і полісемічність термінів. Але шукати треба ретельно і знаходити саме те, що треба, бо достатня поінформованість юриста у певній справі — це не лише чинник успіху, а й етична вимога. Надання клієнту послуг (допомоги) неналежної якості через непоінформованість віщує не тільки розчарування і втрату гонорару (чи премії для працівника юрфірми), а й репутаційні ризики.

З часів появи цифрових технологій для цього застосовували 3 методи:

  • логічний пошук (Boolean search — застосування спеціальних пошукових операторів; працює стерпно навіть у вітчизняному Єдиному реєстрі судових рішень);
  • ручна класифікація юридичного тексту (у ранніх системах пошуку нормативної інформації типу «Законодавство» класифікатор був ліворуч угорі у вигляді «дерева», приміром: акти Кабінету міністрів України — бюджетні відносини — бюджет — бюджетне фінансування…);
  • обробка природної мови (в нашу юридичну дійсність лише входить).

Ручну класифікацію текстових елементів для досягнення кращих результатів пошуку відразу взяли на озброєння електронні бази даних юридичної інформації. Те, що було знайдено логічним пошуком, «доопрацьовувалося» — ранжувалося програмним забезпеченням за таким алгоритмом відбору, за яким юрист шукав би сам у купі знайденого матеріалу.

Із входом до юридичного співтовариства «покоління Google» всі почали шукати з пошукового вікна, а не з «дерева». Однак класифікація документів всередині знайденого матеріалу ніде не поділася — просто вона вже не ручна, а машинна. Тепер на свій пошуковий запит у спеціалізованій базі даних юридичної інформації юрист отримує результати, «розкладені по поличках». Приміром, на запит «недопустимі докази» — загальний список з можливістю вибрати судові рішення, правові позиції, зразки документів, науково-практичні статті, розділи коментарів та інші види матеріалів, серед яких шляхом звуження пошуку можна знайти те, що треба.

Інструмент нового покоління, який істотно полегшить завдання і скоротить шлях від питання до рішення — пошук «від статті». Приміром, замість вводити пошуковий запит «недопустимість доказів» краще відкрити ст. 86 КПК, до якої автоматично «прив'язані» різні документи, які стосуються цього інституту, і з них вибрати необхідні.

screenshot

Для перегляду натисніть на зображення

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати