Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) розробило новий порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, який має замінити наразі чинний порядок, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. №574. Зазначений проект був оприлюднений 03.11.2017 р. на сайті ДФС України.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо порівнювати чинний порядок з проектом, можна дійти висновку, що основною метою вищезазначених змін є приведення процедури надання розстрочки або відстрочки при сплаті податків/зборів до вимог Податкового кодексу України (далі – ПК України), положення якого були змінені Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VІІІ та набули чинності з 01.01.2017 р.
Законопроектом передбачається, що рішення про розстрочку/відстрочку приймається головними управліннями ДФС (в областях та АРК, містах Києві та Севастополі, а також Офісом великих платників податків ДФС), якщо сума платежу в межах одного бюджетного року не перевищує 3 млн грн, або ДФС України – без обмежень у сумі.
Також у проекті пропонується, що крім керівника (заступника керівника) контролюючого органу рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) зможе приймати відповідна уповноважена таким органом особа.
Ще одним нововведенням буде можливість платника податків подати заяву про отримання розстрочки (відстрочки) в електронній формі, якщо він у такій формі подає звітність та/або пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, обравши спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис». Нагадуємо, що така заява, згідно з чинним на сьогодні порядком, подається лише у письмовому вигляді.
Окрім того, в законопроекті вказано, якщо сума грошових зобов’язань, заявлена до розстрочення/відстрочення, перевищуватиме 1 млн грн, то платнику разом із такою заявою потрібно буде подати список з переліком майна, яке він пропонує для опису в податкову заставу, з визначеною балансовою вартістю або результатами оцінки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». З моменту підписання договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань вказане платником майно перебуватиме в податковій заставі.
Зазначає змін процедура прийняття рішення про розстрочку/відстрочку ДФС України. Відповідний контролюючий орган за місцем обліку платника, якими в цілях застосування проекту вважатимуться головні управління ДФС в областях, АРК, містах Києві та Севастополі, а також Офіс великих платників податків ДФС (далі – Головні управління), протягом 15 днів з дня надходження заяви формуватиме висновок про можливість надання розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків (далі – Висновок), який разом з копіями документів відсилатиме до ДФС України. Протягом 15 днів з дня отримання такого Висновку ДФС України прийматиме рішення про розстрочку/відстрочку. Якщо розстрочка/відстрочка підлягає погодженню з Мінфіном, відповідно до вимог ст. 100 ПК України, то проект такого рішення має бути направлений ДФС України не пізніше ніж через 20 днів з дня отримання заяви контролюючим органом. Мінфін протягом 10 днів з дня отримання проекту рішення накладатиме відповідну резолюцію про його погодження або непогодження.
Згідно із проектом, дата прийняття рішення про розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань не повинна перевищувати граничну дату, визначену податковим законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити). Однак таке положення не завжди буде можливо технічно виконати (наприклад, якщо рішення приймається ДФС України та/або за погодженням Мінфіном). Також не передбачено, які наслідки наступатимуть для платника податків у разі недотримання цієї вимоги контролюючим органом, що робить зазначену норму досить декларативною.
Окрім того, проектом передбачається, якщо сума попередньо наданого розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) не була вчасно погашена, то рішення про нове розстрочення/відстрочення прийматиметься за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) Мінфіну. Якщо рішення буде прийнято на користь платника, то договір про розстрочку/відстрочку з таким платником укладатиметься відповідним Головним управлінням.
Передбачається, що вищезазначений проект набере чинності з дня його офіційного опублікування, а поки платники податків можуть надавати свої пропозиції та зауваження до ДФС України або Державної регуляторної служби України.