17 березня Верховна Рада України прийняла Закон України (533-IX) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Яка мета документу? Запровадити податкові та неподаткові пільги, пов’язані із строком сплати податків, термінами подачі податкових декларацій, проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій/пені тощо.
Закон встановлює наступне:
- платники податків звільняються від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства (крім порушень, пов'язаних з податком на додану вартість, акцизним податком і рентними платежами) - з 1 березня по 31 травня 2020 р.;
- не застосовуватимуться штрафи за несвоєчасну або неповну сплату єдиного соціального внеску, а також несвоєчасне надання звітності по ЄСВ - з 1 березня по 30 квітня 2020 р.;
- звільняються від сплати єдиного соціального внеску фізичні особи-підприємці - з 1 березня по 30 квітня 2020 р.;
- не нараховується і не сплачується плата за землю, яка використовується в господарській діяльності, а також податок на нерухомість за нежитлові приміщення - з 1 березня по 30 квітня 2020 р.;
- вводиться мораторій на проведення перевірок податковими органами, окрім перевірок, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ з бюджету - з 18 березня по 31 травня; мораторій на документальні перевірки по сплаті ЄСВ - з 18 березня по 18 травня 2020 р.;
- відкладається обов'язкове введення РРО (реєстраторів розрахункових операцій, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) - на три місяці від встановлених раніше термінів;
- подовжується термін подачі річних податкових декларацій - до 1 липня 2020 р.; призначені податкові зобов'язання необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 р.;
- пеня за існуючу податкову заборгованість не нараховується за період з 1 березня по 31 травня 2020 р., а для платників єдиного податку - з 1 березня по 30 квітня 2020 р.
Кредитний тріумф
Окремо відзначу, що Законом також передбачається тимчасове звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 р. по 30 квітня 2020 р. виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит, у тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 р. по 30 квітня 2020 р. виконання зобов’язань зі сплати платежів). У тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язання за таким договором.
Кредитодавцям забороняється збільшення процентів за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України у період з 1 березня 2020 р. по 31 травня 2020 р. зобов’язань за договором про споживчий кредит (у тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 р. по 31 травня 2020 р. виконання зобов’язань зі сплати платежів). Встановлено, що наведені норми поширюються на всі договори про споживчий кредит.
Карантин і бізнес
У той самий день, 17 березня, Верховна Рада України прийняла Закон України (530-IX) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавирусной хвороби (COVID-19)».
Юридичний факт запровадження карантину зазначеним законом відтепер віднесено до форс-мажорних обставин. Було внесено зміни до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а саме доповнено словами «карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України».
Також нагадуємо, що, згідно Конвенції ООН, передбачається, що сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду та про її вплив на здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не було отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов'язання, ця сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане. Тому під час укладення договору сторонам необхідно, окрім випадків, які вважаються форс-мажором, обов’язково закріпити також процедуру інформування іншої сторони про такий випадок, а також наслідки невиконання зазначеної умови.
Відповідно до діючого Регламенту Торгово-промислової палати України, форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим через наявність таких обставин.
Слід зазначити, що не вважаються форс-мажорними обставинами у будь-якому випадку: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Стороні, яка посилається на форс-мажор, рекомендується звернутися до компетентного органу (ТПП) країни, де виникла форс-мажорна обставина, який видає відповідний документ (сертифікат або свідоцтво), та пред’явити його контрагенту згідно умов договору.
Ваші дії під час кризи
Поради, які можна надати бізнесу під час дії карантину:
- спланувати можливі варіанти оптимізації та зменшення витрат, починаючи зі скорочення витрат, спрямованих на покращення умов праці працівників;
- переглянути договірні умови, особливо ті, що стосуються оплати орендних приміщень, запросити у орендодавця знижку на оренду на час дії карантину та/або відтермінувати орендні платежі;
- при укладенні нових договорів та при внесенні змін до вже існуючих договорів, на випадок перешкод при виконанні зобов’язань сторонами, передбачити процедуру інформування іншої сторони про такі випадки, а також наслідки невиконання зазначеної умови;
- всі грошові потоки підприємницької діяльності потрібно взяти під максимальний контроль;
- необхідно провести відповідну реструктуризацію існуючих боргів та позик від партнерів та фінансових компаній;
- провести часткову модернізацію свого бізнесу під нові реалії, запровадити оновлену конкурентну політику та переглянути засоби залучення нових замовників в умовах карантину;
- розглянути можливість запровадження/переходу на онлайн-продаж товарів та послуг в мережі Інтернет;
- відправити у неоплачувані відпустки «некритичних» працівників або перевести їх на інші види роботи/зайнятості;
- обмежити прийом на роботу нових працівників, зайнятість яких прямо не пов’язується із залученням нових потенційних замовників/партнерів.
Отже, зміни для бізнесу неминучі. Якщо розглядати вищезазначені нововведення як відокремлені один від одного, то вони здаються не настільки серйозними. Якщо розглядати їх у сукупності, то вони матимуть очевидний значний вплив на діяльність більшості підприємців в Україні.
Однак є сподівання, що вже прийняті закони та ті, що з’являться в найближчий час, все-таки полегшать податковий тягар бізнесу на час запровадженого карантину. Але все буде залежати від того, як нове законодавство буде застосовуватися на практиці.
У будь-якому разі представники бізнесу будуть тепер знати, де шукати можливий вихід з податкового глухого кута, викликаного коронавірусом.