13 травня 2024, 15:09

Як не отримати штраф власникам контрольованих іноземних компаній

Марія Руденко
Марія Руденко «Stron Legal Services» молодша юристка

Jun column


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Що таке КІК?

У 2024 році в українських власників іноземного бізнесу постають нові зобов’язання щодо звітування про свою іноземну компанію перед українськими податковими органами та щодо сплати податків з її прибутку. Окрім зобов’язань зі сплати податку, оновлене податкове законодавство встановлює також і штрафи у досить значному розмірі для таких платників податків. Саме тому важливо чітко розуміти законодавчі вимоги щодо того, хто зобов’язаний сплачувати податок з іноземної компанії та у яких випадках, оскільки це може відігравати значну роль у фінансовому навантаженні компанії.

Відповідно до ст. 39-2 Податкового кодексу України контрольованою іноземною компанією (далі – КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або на території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України. Також до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи, що має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

У контексті цього визначення важливо розуміти такі ознаки КІК:

По-перше, це може бути утворення із статусом юридичної особи, а також і без нього. Не обов’язково, аби КІК була зазначена у корпоративних реєстрах іноземних юрисдикцій як окрема юридична особа, це може бути і партнерство, і траст, і фонд (перелік не вичерпний). Основним тут є те, чи може таке утворення здійснювати певну діяльність та приносити дохід своїм учасникам/партнерам/засновникам.

По-друге, таке утворення повинно знаходитися під контролем (а поняття контролю не тотожне власності) у резидента України. Поняття контролю та резидентства мають свої чіткі ознаки, і український громадянин може їм не відповідати, а отже, його іноземна компанія не буде КІКом у контексті українського податкового законодавства.

Хто є контролером КІК?

Відповідно до ст. 39-2.1.2. ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа — резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Передусім варто звернути увагу на питання податкового резидентства, оскільки воно є чи не основною ознакою контролера КІК в Україні.

Відповідно до податкового законодавства юридична особа є резидентом України, якщо вона зареєстрована на території України. У випадку ж з фізичною особою ознака громадянства не є визначальною в тому, чи є вона податковим резидентом України. Відповідно до ПКУ резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Зважаючи на зазначене, якщо ви громадянин України, що виїхав за кордон, наприклад, у зв’язку з повномасштабним вторгненням, постійно там проживаєте, ваша сім’я перебуває разом із вами, ви набули певне нерухоме майно, то будуть підстави вважати, що ви не є податковим резидентом України, а ваша іноземна компанія для України не буде КІКом. Водночас, якщо у вас відкритий український ФОП, це може дати підстави податковим органам вважати вас українським податковим резидентом, оскільки місце підприємницької діяльності залишається в Україні.

Ознаками контролера КІК, окрім резидентства є:

  • наявність частки в іноземній компанії у власності та/або
  • наявність фактичного контролю над компанією.

Щодо першої ознаки, то контролером визнається особа — резидент України, яка:

  • володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50% або
  • володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10% (для 2022–2023 років — більше ніж 25%) за умови, що декілька фізичних осіб — резидентів України та/або юридичних осіб — резидентів України також володіють частками в цій іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50% і більше.

Отже, контролером КІК вважається юридичний власник компанії, якщо відсоток його частки в компанії перевищує пороги, вказані в ПКУ. Під юридичним власником компанії мається на увазі передусім особа, яка зазначена в статутних документах компанії, корпоративних реєстрах іноземної країни як акціонер чи бенефіціар.

Проте поширеною практикою є приховування справжнього власника бізнесу та ведення діяльності компанії від імені номінального директора чи акціонера. Саме тому положення ПКУ передбачають другу ознаку контролера, а саме — здійснення фактичного контролю над компанією. Це означає, що ці особи можуть і не бути зазначеними в документах компанії чи корпоративних реєстрах як директори чи акціонери. Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

ПКУ наводить такі ознаки фактичного контролю (які, до речі, не є вичерпними):

  • надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
  • ведення особою переговорів щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
  • наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
  • здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;
  • зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою.

Отже, будь-яка особа, що відповідає зазначеним вище ознакам, перебуває в ризику визнання контролером КІК незалежно від того, чи фактично отримує вона дохід від його діяльності. Винятком є фізична особа, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або фахівці у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів. До таких осіб правила КІК не застосовуються.

Які є зобов’язання контролерів КІК?

Основними зобов’язаннями контролерів КІК є:

  • подання звітності по КІК та КІК повідомлень;
  • нарахування та сплата податку з прибутку КІК.

Ці дві групи зобов’язань не є взаємозалежними. Навіть якщо КІК підпадає під звільнення від оподаткування, контролер повинен виконувати звітні зобов’язання.

Щодо першої групи, то контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі. До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. У 2024 році подаються документи по КІК за 2022 та 2023 роки, проте це виняток. У 2025 році податкові резиденти України зобов’язані будуть подавати звітність за 2024 рік, якщо станом на кінець 2024 року вони будуть контролерами КІК. Важливим є також і те, що по кожній іноземній компанії подається окремий КІК звіт та фінансова звітність.

Окрім щорічної подачі звіту по КІК, контролер зобов’язаний подавати відповідні КІК повідомлення. Відповідно до ПКУ фізична особа — резидент України або юридична особа — резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

  • кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
  • заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
  • кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;
  • ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Які є штрафи за невиконання зобов’язань за КІК

Відповідно до ст. 120 ПКУ передбачено накладення штрафів на контролерів КІК за:

  • неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії — 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (302 800 грн станом на 2024 рік);
  • несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії — один розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (3028 грн станом на 2024 рік) за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму (151 400 грн станом на 2024 рік);
  • невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній — 3% суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25% скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму (3 028 000 грн станом на 2024 рік);
  • неповідомлення КІК повідомлень — 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (908 400 грн станом на 2024 рік).

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та відповідних підтверджувальних документів.

Чи можливо уникнути сплати штрафу за КІК?

У контексті цього запитання потрібно пам’ятати, що обов’язок подання звітності по КІК, що фактично означає розкриття інформації про наявність КІК перед контролюючими органами, лежить на платниках податків. А доведення наявності «нерозкритої» КІК є обов’язком податковим органам. Проте за умов обміну податковою інформацією між країнами, що набуває все більших обертів, ризик того, що українські контролюючі органи дізнаються про приховану іноземну компанію, суттєво збільшується.

Одним зі способів уникнути не лише потенційних штрафів за КІК, а й загалом оподаткування, є зміна податкового резидентства, що фактично означає виїзд за кордон. Проте у такому випадку власник бізнесу звільняється від українських КІК-правил, але не законодавства щодо КІК в юрисдикції нового резидентства.

Найнадійнішим способом уникнути санкцій за КІК, як на мене, є:

  • По-перше, аналіз усіх ознак КІК та контролера, враховуючи ознаки резидентства, юридичної власності та фактичного контролю. Їх чітке розуміння допоможе українським власникам іноземного бізнесу визначити, чи взагалі виникають у них ті чи інші зобов’язання за КІК та чи є вони або інші особи в зоні ризику визнання контролерами.
  • По-друге, вчасна подача звіту по КІК та КІК повідомлень у разі набуття статусу контролера або його припинення.
  • По-третє, слідкування за змінами податкового законодавства, оскільки наразі наявні законопроєкти щодо зменшення штрафів за КІК та змін у податковому адмініструванні КІК загалом.
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати