Минулого тижня Cвітовий банк опублікував свій щорічний рейтинг Doing Business, який визначає діловий клімат в тій чи іншій країні, виходячи з таких критеріїв як легкість відкриття нового бізнесу, отримання дозволу на будівництво, реєстрація власності, отримання позики, захист прав інвесторів тощо.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
В межах дослідження збирається та аналізується інформація для зіставлення умов регулювання підприємницької діяльності в різних країнах, що дозволяє не лише вказати на ті проблеми, які погіршують умови ведення бізнесу, але також і виробити певні рекомендації для проведення необхідних реформ.
Одним з найбільш цікавих є рейтинг країн за блоком Paying Taxes, який складається Світовим банком у співпраці з PricewaterhouseCoopers з метою оцінки якості системи оподаткування для бізнесу.
Команда Taxlink проаналізувала зміну методології оцінювання економік світу за рейтингом Paying Taxes у 2017 р. Цим рейтингом оцінюється податкове навантаження середньостатистичного підприємства у розрізі адміністрування та сплати корпоративного податку, соціальних відрахувань, податків, що утримуються з доходів працівників підприємства, податків на майно, податків на передачу права власності, податків з дивідендів та інших обов’язкових платежів, які має сплачувати бізнес. Крім цього, аналізується інформація щодо періодичності подання податкової звітності та сплати податків, а також щодо затрат часу, необхідного для виконання бізнесом свого податкового обов’язку. Цього року рейтинг включає ще й оцінку процесів, які йдуть за сплатою податкових платежів, зокрема проведення податкових перевірок, отримання бюджетних відшкодувань, адміністративні оскарження, що дозволяє зробити ґрунтовний аналіз податкових систем.
Якщо оцінка тієї чи іншої економіки за індикатором Paying Taxes збільшилася або зменшилася на 2% або більше до крайньої межі, то зміни у податковому законодавстві, які призвели до цього, можуть бути кваліфіковані як реформи. При цьому такі реформи поділяються на дві категорії: реформи, які спрощують ведення бізнесу, та реформи, які ускладнюють ведення бізнесу. З 2004 р. у світі було проведено 443 реформи у податковій сфері, що дозволили спростити ведення бізнесу. Минулого року було проведено 46 таких реформ.
Також важливо зазначити, що прослідковується тенденція до оптимізації адміністрування та, відповідно, зниження витрат платників податків на виконання податкового обов’язку.
Дослідження показує, що найбільш ефективними податковими системами у світі є ті, які створюють середовище, яке мотивує платників податків добровільно сплачувати податки. Такі податкові системи характеризуються прозорістю, зручністю та швидкістю адміністрування.
Цікавими також є особливості відшкодування ПДВ у різних країнах. Наприклад, у таких країнах як Канада, Данія, Естонія та Норвегія наслідком подання платником заяви про бюджетне відшкодування цьому платнику ПДВ є невиїзна податкова перевірка. Натомість у більшості африканських країн наслідком подання платником такої заяви буде проведення виїзної податкової перевірки.
При цьому процес отримання бюджетного відшкодування з ПДВ триває від 35 тижнів у країнах Латинської Америки до 15 тижнів у країнах ОЄСР. Законодавством 70 країн світу передбачений обов’язок держави сплачувати пеню за невчасне повернення суми бюджетного відшкодування. Однак на практиці цей механізм діє лише у 32 країнах.
У разі виявлення платником податків помилки в податковій декларації з корпоративного податку, в більшості країн, де такий податок запроваджено, платник податку повідомляє контролюючий орган про допущену помилку, подає уточнюючу декларацію або інші документи та сплачує належну суму. В середньому платники корпоративного податку витрачають 6 годин, готуючи уточнюючу декларацію та додаткові документи. У 74 економіках світу виявлення платником помилки у своїй податковій декларації є підставою для проведення податкової перевірки такого платника. В Естонії та Португалії процес заповнення уточнюючої декларації та її подання займає усього годину.
Цьогорічне дослідження також показало, що у 123 країнах світу адміністративне оскарження рішень податкової проводиться у незалежному департаменті податкового органу.
Експерти зазначають, що хоча методика оцінювання рейтингу має свої переваги (такі як універсальність методології щодо різних економічних моделей та прозорість наведеної інформації, яка знаходиться у відкритому доступі), проте рейтингом вимірюється лише незначна частка бізнес-середовища в окремо взятому місті (найбільшому діловому центрі країни).
Деякі економісти та правники вважають, що така необ’єктивність та локальність методології дозволяє урядам країн проводити лише «фасадні реформи». Адже рейтингом використовується формат «спортивного змагання», а щорічне підвищення позиції тієї чи іншої країни у рейтингу дозволяє урядам сподіватися на надання міжнародної фінансової допомоги.
На нашу думку, проводячи певні реформи, зокрема податкові, важливо враховувати й інші світові рейтинги, а саме: Індекс економічної свободи, Індекс конкурентоспроможності, Індекс процвітання та інші рейтинги, які у сукупності можуть дати більш-менш об’єктивну картину ділового середовища та економічного потенціалу країни. Запроваджуючи механізми, які застосовуються в інших країнах, важливо керуватися не тільки метою поліпшення рейтингу країни у світі, але також і позитивними відгуками бізнес-середовища та громадянського суспільства, з яким необхідно постійно підтримувати діалог.