 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
7 лютого 2024 року Верховна Рада України в першому читанні ухвалила новий законопроєкт №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», мета якого — посилення мобілізації. Перше читання не є остаточним прийняттям закону, і очікується, що текст законопроєкту зазнає численних змін.
Читайте також: «Законопроєкт №10449: що потрібно знати про мобілізацію в Україні»
Щодо жінок, то насправді в новому законопроєкті майже нічого не змінилося. Військовий обік здійснюватиметься добровільно. Винятки: жінки з медичною та фармацевтичною освітою і спеціальностями. Мобілізуватися на військову службу жінки зможуть тільки добровільно, примусово мобілізовувати їх не будуть.
Жінок, які вже перебувають на військовому обліку, зможуть за власним бажанням призивати на військову службу чи залучати до робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час (в попередній редакції закону жінки могли залучатися без згоди).
Також жінки, що мають споріднену з військово-обліковою спеціальністю професію, відповідно до переліку затвердженого Міноборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, можуть за власним бажанням ставати на військовий облік.
Враховуючи, що деякі категорії жінок все ж зобов’язані перебувати на військовому обліку, це створює додаткові обов’язки для їх роботодавців, які зобов’язані будуть вести військовий облік цих жінок у себе на підприємствах.
Як вбачається, військова служба в Україні для жінок (навіть в особливий період) залишається добровільною, відповідно вони не мають потреби в бронюванні, чого не можна сказати про чоловіків.
Створений Державою механізм бронювання сьогодні є досить бюрократичним. Роботодавцю потрібно пройти велику кількість інстанцій та отримати ряд погоджень для того, щоб забронювати своїх працівників. На практиці це виглядає так:
-
готується пакет документів, який направляється до відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування (в залежності від підстав бронювання);
-
пакет документів проходить перевірку в декількох органах та передається на погодження в Міноборони;
-
Міноборони направляє документи до Мінекономіки (кінцевий орган), де ухвалюється остаточне рішення по бронюванню.
Основна проблема полягає в тривалості цього процесу, він може займати до 2-х місяців часу, протягом якого підприємство не має на руках жодних документів. В умовах жорсткішої мобілізації та скорочення підстав для отримання відстрочки, бізнесу буде все складніше зберегти кваліфіковані кадри. Компанія може банально не встигнути забронювати свого фахівця.
Проблемою є й те, що бронювати працівників можуть тільки критично важливі підприємства. І це є не зовсім правильним. Деякі великі компанії, хоча і не виконують держзамовлень, проте відчутно наповнюють бюджет, що є не менш важливим.
В Україні вже діють електронні системи бронювання, що зручно. Проте, окрім цього, необхідно скоротити терміни розгляду заявок. У той час, як бізнес намагається зберегти свій персонал, який може бути мобілізований, а заднім числом бронювання не зробиш.
Зрештою, відповідаючи на питання про зміни в мобілізації для жінок, напевно можна сказати, що жінкам доведеться освоювати чоловічі професії. Адже посилення мобілізації та неефективний механізм бронювання призведуть до чергової хвилі відтоку кадрів. В іншому ж новий закон не буде мати суттєвого впливу на жінок.