Формально індустріальні парки діють в Україні майже 10 років. Їх створення розпочалося після прийняття у 2013 році Закону України «Про індустріальні парки» (далі – Закон 5018). Відтоді, за інформацією Міністерства економіки України, до Реєстру індустріальних парків включено 52 індустріальні парки, у 25 із них визначено керуючі компанії, а у 8 парках є учасники. Індустріальні парки створені майже в усіх областях України. Але досі успішних проєктів, реалізованих у межах правового режиму індустріальних парків, немає.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Пов’язано це з тим, що передбачене Законом 5018 державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків і безвідсоткові кредити (позики), цільове фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків за рахунок коштів Державного бюджету України не стали привабливими чинниками для активного розвитку цих територій.
І лише внесення змін до Закону 5018 у 2021 році, якими було передбачено здійснення компенсації витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж та надання податкового й митного стимулювання, дало поштовх для розвитку концепції індустріальних парків.
Отже, прийняті Закон України № 2330 від 21.06.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон 2330) та Закон України № 2331 від 21.06.2022 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон 2331) стали логічною реалізацією задекларованих стимулів в оподаткуванні.
Так, відповідно до Закону 2330 прибуток учасника індустріального парку від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості або науково-дослідної діяльності виключно на території (в межах) індустріальних парків звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств протягом 10 послідовних років. При цьому отриманий прибуток повинен направлятися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку.
Так, відповідно до Закону 2330 звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку від здійснення господарської діяльності у сферах:
- переробної промисловості (крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів);
- збирання, оброблення й видалення відходів;
- відновлення матеріалів (крім захоронення відходів);
- науково-дослідної діяльності
виключно на території (в межах) індустріального парку протягом 10 послідовних років.
Звільнення від оподаткування податком на прибуток допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:
- здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку;
- не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Звільнення від оподаткування податком на прибуток не мають права застосовувати учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:
- прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;
- прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
- прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Окрім цього, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться учасниками індустріальних парків виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (крім виробництва підакцизних товарів, за виняткомм виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів, крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.
Також органи місцевого самоврядування за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, можуть встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, або звільняти від сплати земельного податку; та встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку.
Законом 2331 встановлено, що при ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняється нове устаткування (обладнання), що ввозиться учасниками індустріальних парків виключно для власного використання для здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості або науково-дослідної діяльності на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови, що відповідні товари виготовлені не раніше ніж за три роки до дати їх ввезення на митну територію України та не були у використанні. Законом 2331 встановлено й виключний перелік (згідно з групою, товарною позицією, товарною підпозицією, товарною категорією, товарною підкатегорією кодів) товарів згідно з УКТ ЗЕД, на які поширюються надані відповідно до обох законів пільги при ввезенні товарів на митну територію України.
Зазначені закони опубліковані в газеті «Голос України» № 147 від 18.07.2022. Закон 2330 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1, підпункту 2 пункту 3, пунктів 4 і 5 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 01.07.2022, а Закон 2331 – з 01.07.2021.