22 березня 2021 р. Президент України підписав Закон про Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ), а вже 26 вересня новий орган у системі економічної безпеки України мав запрацювати. Однак через ряд невирішених організаційних, кадрових і правових питань відкриття БЕБ перенесли ще на 2 місяці.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на те, що після прийняття Закону пройшло більш ніж півроку, громадськість і далі не знає та не цілком розуміє, які функції виконуватиме БЕБ, які органи замінить та як розслідуватиме справи.
Загалом БЕБ має взяти на себе функції Податкової міліції, Служби безпеки України, Національної поліції України в частині розслідування та протидії економічним правопорушенням. Створюється воно, у першу чергу, для налагодження відносин держави і її владних інституцій з бізнес-спільнотою, а відтак, очікується зменшення тиску на бізнес з боку силових структур. Зокрема, має бути ліквідована Податкова міліція, що є вимогою МВФ. Хоча у суспільстві виникли побоювання, що БЕБ просто ту Податкову міліцію замінить.
Зазначу, що створення БЕБ не рівноцінне створенню ще однієї силової структури, яка триматиме у напрузі бізнес. Навпаки, законодавець передбачає, що Бюро стане аналітичним органом, що займатиметься проведенням комплексних досліджень та аналітикою економічних, фінансових та податкових правопорушень (ухилення від сплати податків, корупція тощо).
Але для реалізації таких функцій детективам треба надати доступ до інформації: баз даних Мін’юсту, Комісії з цінних паперів та фондового ринку, ДПС, митниці. Закон передбачає безумовний доступ детективів до цих баз, проте існують побоювання, що поки немає спільного рішення щодо передачі інформації між БЕБ та відповідними відомствами, її доведеться «вимагати» запитами.
Втім, всі ми розуміємо, що не аналітикою єдиною житимуть детективи БЕБ, оскільки вони матимуть повноваження проводити оперативно-розшукові дії, застосовуючи спеціальні засоби, вогнепальну зброю тощо. Все ж очікується, що новий орган більше займатиметься глобальними питаннями, а не проведенням обшуків у офісах. Також варто підкреслити, що БЕБ підпорядковуватиметься та контролюватиметься Кабінетом міністрів України, а не Президентом.
Затримка запуску БЕБ виникла не лише через кадрові питання, такі як призначення голови відомства, конкурсний відбір детективів тощо, а й через затримку з передачею справ щодо питань економічної безпеки, які до цього вели СБУ та Податкова міліція.
Важко стверджувати, чи буде БЕБ відрізнятися від Податкової міліції, поки цей орган не запрацював та не показав себе в дії. Наразі, аналізуючи Закон, можна лише зробити висновок, що влада прагне змінити сам підхід до розслідування економічних правопорушень.
Планується, що орган виконуватиме в певній мірі превентивну функцію. Таким чином, новий орган — Бюро економічної безпеки має якісно оновити систему розслідувань та протидії економічним, фінансовим та податковим правопорушенням. Закон спрямований на реформування взаємовідносин між владою та бізнесом, а також на виконання Україною своїх зобов’язань перед МВФ. Очікується, що створення БЕБ сприятиме покращенню бізнес-клімату в Україні. Проте остаточну оцінку такій реформі можна буде дати тільки після її втілення в життя, тому чекаємо на початок функціонування нової інституції.