Ні для кого не секрет, що Україна дуже стрімко росте та розвивається у сфері інформаційних технологій. Так, люди в усьому світі досі дивуються простоті й швидкості процедури відкриття рахунку в банку, зміни місця реєстрації, перевипуску різноманітних документів тощо, а непідробне захоплення викликає інформація про те, що більшість із цього ми, українці, можемо зробити, просто маючи в руках телефон і навіть не покидаючи дому чи роботи.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, слідуючи взятому вектору диджиталізації, ще в грудні 2018 року було оголошено про створення Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — ЄСІТС), а вже в жовтні 2021 року в нашій країні почали офіційно функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв’язку) та набрали чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС (далі— Положення).
Водночас також було внесено відповідні зміни до КАС, ГПК та ЦПК. Отже, положеннями та нормами згаданих процесуальних кодексів було закріплено обов’язок адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, державних органів, органів місцевого самоврядування та інших визначених законодавством осіб зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Щодо інших осіб, як-от юридичних іфізичних, такий обов’язок не розповсюджувався, та відповідні суб’єкти мали право зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку, на власний розсуд. Проте стан справ змінився з прийняттям законопроєкту №7574-д, що пізніше став Законом №3200-ІХ (далі— Закон). Цим Законом було внесено зміни до окремих законодавчих актів України, зокрема до згаданих вище КАС, ЦПК, ГПК.
З основного: процесуальні кодекси вже зовсім скоро вимагатимуть від усіх юридичних осіб обов’язково зареєструвати власний електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». І, як зазначає Роман Бабій, народний депутат України IX скликання і один зі співавторів законопроєкту, для учасників справи, які мали зареєструвати у встановлені строки електронний кабінет, але так цього і не зробили, зі спливом таких строків наступить так звана процесуальна відповідальність, тобто суд буде залишати без руху, а у випадку неусунення відповідних недоліків— повертати подані такими особами процесуальні документи. Тож розглянувши основні питання можливих негативних наслідків, пропоную розібратися, як не допустити такого стану справ, та з’ясувати, з якого моменту українські підприємства мають користуватися новими правилами гри.
Отже, почнемо зі строків, які різняться залежно від форми судочинства. Так, для участі в господарському процесі юридичні особи мають зареєструвати свої електронні кабінети до 19 жовтня 2023 року, а для участі в цивільному та адміністративному процесах — до 21 лютого 2024-го. При цьому, навіть якщо в інтересах юридичної особи, що не зареєструвала власний кабінет у системі, звертається її представник — адвокат, що має такий кабінет, до юридичної особи все одно застосовуються процесуальні наслідки у вигляді залишення відповідних процесуальних документів без руху. Ба більше, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету, що означає майже повний відхід судових установ від надсилання процесуальних повідомлень у паперовому вигляді.
Водночас особа не позбавляється права отримати копію судового рішення у паперовій формі, однак для цього треба буде подати окрему заяву, а також права на подання документів до суду в паперовій формі, за умови наявності електронного кабінету та вказівки про це у процесуальному документі. З позитивного слід зазначити про надання можливості надсилання копій документів іншим учасникам справи також в електронній формі шляхом надсилання відповідних документів до електронного кабінету такого учасника справи.
При цьому, якщо інший учасник справи відповідно до закону був зобов’язаний зареєструвати кабінет, але так цього і не зробив, то особа, яка подає документи до суду в електронній формі, звільняється від обов’язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Однак виникає питання, як бути, якщо ви і є тим учасником, який не зареєстрував електронний кабінет. У такому випадку суд, направляючи виклики, повідомлення, ухвали тощо, у цих документах буде вказувати про обов’язок створити власний електронний кабінет, після створення якого особа матиме можливість ознайомитися з матеріалами справи.
Якщо ж процесуальні документи подаються особою, яка зобов’язана зареєструвати кабінет, у паперовій формі, суд не враховує такі документи і вирішує справу за наявними матеріалами.
Підсумовуючи: розглянутий Закон вносить дійсно суттєві зміни в порядок звернення до суду та здійснення судочинства в Україні, залишаючи позаду старі уклади та переходячи до нової форми електронного судочинства. Чи підуть такі зміни на користь, ми зможемо побачити вже зовсім скоро.
Також важливо наголосити, що обов’язок з реєстрації поширився саме на юридичних осіб, яким наполегливо рекомендую здійснити реєстрацію в описані строки для уникнення зайвих проблем, а ось фізичні особи, зокрема підприємці, надалі можуть реєструвати електронні кабінети в ЄСІТС на власний розсуд.