З 1 січня 2019 р. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) запровадив новий спосіб вирішення спору - безспірну процедуру (non-contentious procedure). Її використання надає можливість сторонам врегулювати спір у дружньому порядку до того, як його безпосередньо розгляне ЄСПЛ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Спочатку, як і раніше, заявник має подавати скаргу до ЄСПЛ у загальному порядку. Після цього, за новою процедурою, стадія комунікації поділяється на дві фази. Спочатку 12 тижнів триває безспірна процедура, впродовж наступних 12 тижнів - змагальна. ЄСПЛ може продовжити або скоротити дані строки за наявності відповідних підстав.
У інформаційній довідці, опублікованій 12 серпня 2019 р., ЄСПЛ дав роз’яснення щодо можливих очікувань сторін від безспірної процедури. Якщо ЄСПЛ надсилає заявникові проект декларації щодо дружнього врегулювання спору, це означає, що ЄСПЛ дійшов висновку, що даний спір може бути вирішений, якщо сторони погодяться на умови, викладені у надісланому проекті (наприклад, якщо Уряд виплатить заявникові компенсацію за завдані збитки та інші витрати). При цьому заявникові надсилається копія проекту декларації, яку ЄСПЛ направив Уряду-відповідачеві. Заявник не зобов’язаний підписувати запропонований проект.
Крім цього, пропозиція дружнього врегулювання не встановлює, що мало місце порушення. Заявник та Уряд-відповідач мають 12 тижнів для того, щоб узгодити умови примирення. У разі досягнення ними згоди ЄСПЛ вилучає справу зі списку.
Якщо ЄСПЛ не надсилає сторонам проект декларації, впродовж 12 тижнів обидві сторони мають вказати їхні позиції та подати пропозиції щодо можливості дружнього врегулювання. Якщо сторони зацікавлені у досягненні згоди мирним шляхом, Секретаріат буде готовий запропонувати проект з умовами угоди про примирення.
У випадку, якщо перемовини щодо дружнього врегулювання не завершуються згодою, Уряд має можливість подати односторонню декларацію, після чого ЄСПЛ має вирішувати, чи варто продовжувати розгляд заяви. Якщо заявник погоджується на умови односторонньої декларації, то ЄСПЛ розглядатиме спір за процедурою дружнього врегулювання. Якщо ж сторони так і не вирішують спір дружнім шляхом за відведений строк, починається змагальна фаза. Увесь процес дружнього врегулювання є цілком конфіденційним.
За загальним правилом, заявникові необхідно мати свого представника або адвоката як під час дружнього врегулювання спору, так і під час змагальної фази. Водночас він може звернутися до ЄСПЛ із запитом щодо здійснення самозахисту.
Існує певна категорія справ, до яких нова безспірна процедура не застосовується. Наприклад, це справи, що стосуються вирішення нових питань, які ЄСПЛ ще ніколи до цього не розглядав, або справи, в яких дружнє врегулювання неможливе з огляду на певні обставини. У таких випадках ЄСПЛ не пропонує сторонам дружнє вирішення спору.
Запровадження безспірної процедури має кілька переваг для сторін спору. По-перше, вона дозволяє їм спочатку вирішити спір мирним шляхом та уникнути додаткових витрат на змагальний процес; по-друге, - пришвидшити виплату компенсації заявникові; по-третє, - сторони можуть уникнути небажаного рішення ЄСПЛ. Також безспірна процедура дозволить розвантажити ЄСПЛ, на розгляді якого, за офіційною статистикою ЄСПЛ, станом на 31 жовтня 2019 р. перебуває більше 60 тис. заяв.
Як ЄСПЛ зазначав ще у грудні 2018 р., тестове запровадження безспірної процедури заплановане на 2019 р. Тож наприкінці річного тестового періоду, тобто вже на початку 2020 р., стане відомо, наскільки успішним виявився цей інструмент, і чи продовжуватиме ЄСПЛ й надалі його застосовувати.