З початком повномасштабного вторгнення законодавцем поступово вносилися зміни до кримінального процесуального законодавства з метою врегулювання проблемних питань кримінального провадження, пов’язаних із запровадженням воєнного стану. Оскільки в деяких регіонах виникли об’єктивні обставини, які унеможливлювали здійснення досудового розслідування, то були внесені й відповідні зміни, що регламентували зупинення досудового розслідування з огляду на нові реалії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зміни до КПК України
Так, 8 березня 2022 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 3 березня 2022 року №2111-IX, зокрема з’явилася нова редакція ст. 615 КПК України, п. 3 ч. 1 якої передбачив, що у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/ або інших держав проти України та якщо відсутня об’єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати.
Згодом, 1 травня 2022 року, набрали чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, внесені Законом України від 14 квітня 2022 року №2201-IX, серед яких також були норми, що регламентують зупинення досудового розслідування саме з підстав, які зумовлені воєнним станом.
Так, п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру в разі, якщо є об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України визначено, що у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин і підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати.
У перші місяці застосування вказаних норм сторона обвинувачення доволі часто їх використовувала, щоб «врятувати» строки досудового розслідування, зупиняючи його, адже зміни було внесено і до ст. 219 КПК України, яка регламентує строки досудового розслідування та якою передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу.
Судова практика
Оскільки з моменту внесення вказаних змін пройшло вже майже три роки, то багато кримінальних проваджень, у яких досудове розслідування зупинялося з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, вже розглянуті судами, зокрема й на предмет наявності обґрунтованих підстав для такого зупинення та, як наслідок, можливого закінчення строку досудового розслідування. Отже, в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти достатньо судових рішень судів різних інстанцій, у яких надано оцінку впливу зупинення досудового розслідування через обставини, зумовлені воєнним станом, на строки досудового розслідування.
Так, в ухвалі Ленінського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2023 року у справі №642/1029/23, якою було закрито кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування, дуже детально проаналізовано підстави зупинення досудового розслідування, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 280 та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України.
З комплексного аналітичного порівняння диспозицій вказаних процесуальних норм випливає, що підстави зупинення кримінального провадження за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України частково збігаються з такими самими підставами, передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, проте зупинення за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України не застосовується у разі неможливості закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому вживання у диспозиції п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України під час перерахунку обставин зупинення сполучника «та» свідчить про те, що ці обставини мають існувати одночасно. З викладеного випливає відмінність вказаних вище підстав зупинення кримінального провадження.
Також необхідно врахувати, що рішення про зупинення кримінального провадження за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України приймається різними суб’єктами. Так, кримінальне провадження за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням із прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 280 КПК України). Натомість кримінальне провадження за п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України зупиняється на підставі вмотивованої постанови прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, що прямо передбачено цією самою статтею.
На відмінність підстав зупинення кримінального провадження за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України та за п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України вказує і те, що електронна інформаційна система «Єдиний реєстр досудових розслідувань» виокремлює сім самостійних підстав зупинення досудового розслідування, серед яких такі підстави, як: відсутня об’єктивна можливість закінчення досудового розслідування та звернення до суду (п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України) та наявні об’єктивні обставин, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану (п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України).
Отже, підстави зупинення за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України та за п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України обліковуються та враховуються держателем, реєстраторами та користувачами Єдиного реєстру досудових розслідувань як різні.
З огляду на викладене у згаданій справі №642/1029/23 суд погодився із твердженнями сторони захисту про нетотожність підстав зупинення, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Крім того, розв’язуючи питання про тривалість строків досудового розслідування, суд проаналізував постанову прокурора про зупинення досудового розслідування, яка містила, окрім посилання на правову підставу прийняття процесуального рішення — п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України, ще й посилання на п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України. Однак, жодних формулювань цієї норми, підстав і причин її застосування, а також жодного посилання на неможливість закінчення досудового розслідування, зокрема шляхом звернення до суду з обвинувальним актом, текстова частина постанови не містила, а навпаки у тексті зазначено підстави зупинення кримінального провадження, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Тому суд врахував у строк досудового розслідування час зупинення кримінального провадження на підставі скасованої слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування за п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України, що мало наслідком закінчення строку досудового розслідування та наявність підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України.
Вказана вище ухвала суду першої інстанції у справі №642/1029/23 була перевірена в апеляційному та касаційному порядку та залишена без змін (ухвала Харківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року та постанова Верховного Суду від 4 квітня 2024 року). Також у судовій практиці трапляються випадки, коли з метою «врятування» строків досудового розслідування постанови про його зупинення приймалися заднім числом із посиланням на норми, які почали діяти пізніше за дату прийняття постанови.
Наприклад, у справі №335/8297/22 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 6 березня 2023 року закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування. У мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що постанова датована 8 березням 2022 року з посиланням на норму закону від 14 квітня 2022-го, яка почала діяти лише з 1 травня 2022 року. Крім того, ця постанова, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, на яку і посилається слідчий, винесена слідчим, хоча слідчий не мав права зупиняти досудове слідство, оскільки це прерогатива прокурора. Такі повноваження надані прокурору законом з 8 березня 2022 року до теперішнього часу. Отже, постанова винесена неуповноваженою особою. Аналізуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що постанова слідчого від 8 березня 2022 року є незаконною, тому не може нести за собою наслідок — зупинення строків досудового слідства. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, а у Верховному Суді прокурор відмовився від касаційної скарги.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі №755/3666/22 зазначено також, що згідно зі змістом постанови від 2 березня 2022 року досудове розслідування було зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, тобто неіснуючої станом на 2 березня 2022 року норми КПК України, оскільки зміни до ч. 1 ст. 280 і ст. 615 КПК України, які передбачають підстави зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану), станом на 2 березня 2022 року ще не були прийняті Верховною Радою України. З огляду на наведені обставини, що свідчать про недотримання стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону щодо порядку та підстав зупинення досудового розслідування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сама собою наявність постанови про зупинення досудового розслідування ще не свідчить про те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні зупинялося в порядку, передбаченому ст. 280 КПК України, тому строк з 2 березня 2022 року до 29 квітня 2022 року, тобто з дня винесення прокурором постанови про зупинення досудового розслідування до дня ухвалення постанови про його відновлення, включається у строки досудового розслідування. Отже, Верховний Суд також підтвердив правильність висновків судів нижчих інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування.
Схожа ситуація також у справі №953/879/23, в якій Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2024 року погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування, оскільки постанова слідчого про зупинення досудового розслідування не була погоджена прокурором, який здійснював процесуальне керівництво в цьому кримінальному провадженні, що не відповідає вимогам ст. 280 КПК, а тому не може вважатися належним процесуальним документом, а також зі змісту вказаної постанови слідчого вбачається, що досудове розслідування зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК у зв’язку з неможливістю його проведення в умовах воєнного стану.
Водночас ч. 1 ст. 280 КПК було доповнено п. 4 на підставі Закону України від 14 квітня 2022 року №2201- IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», який набув чинності 1 травня 2022 року, та відповідно положення п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК почали діяти лише з цієї дати, тобто через 48 днів з моменту винесення слідчим постанови, отже, слідчий застосував закон, який не підлягав застосуванню. Тому суд першої інстанції дійшов слушного переконання про те, що у кримінальному провадженні строк досудового розслідування фактично не зупинявся. Водночас інший висновок викладено у постанові Верховного Суду від 5 вересня 2024 року у справі №953/4935/22, де захисник також посилався на те, що «прокурор постановою від 14 березня 2022 року зупинив досудове розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України, вказавши при цьому редакцію закону, яка не набрала на той момент законної сили, тобто підстав для зупинення досудового розслідування, викладених у постанові, а саме «відсутності об’єктивної можливості подальшого проведення і закінчення досудового розслідування», ще не існувало». Проте Верховний Суд констатував, що у мотивувальній частині вказаної постанови дійсно є посилання на відсутність у провадженні об’єктивної можливості подальшого проведення і закінчення досудового розслідування. Водночас у мотивувальній частині постанови також зазначено, що досудове розслідування зупиняється, зокрема, у зв’язку з неможливістю звернутися до суду з обвинувальним актом, що відповідає діючій на той момент редакції п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України. Прокурор мотивував своє рішення про необхідність зупинення досудового розслідування тим, що з 24 лютого до сьогодні (14 березня 2022 року) на території м. Харкова та Харківської області проводяться бойові дії, і тому відсутня об’єктивна можливість закінчення досудового розслідування. Суд касаційної інстанції не погодився із твердженнями захисника про те, що ніщо не заважало прокурору звернутися до суду з обвинувальним актом, який ще не був складений, в умовах введення на всій території України, зокрема у прикордонному Харкові, воєнного стану у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України. У резолютивній частині постанови прокурора правильно зазначено: «Зупинити досудове розслідування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України». Тому Суд дійшов висновку, що немає підстав вважати, що постанова прокурора про зупинення досудового розслідування є незаконною.
Тобто попри те, що у цій справі, з огляду на мотивувальну частину постанови прокурора про зупинення досудового розслідування, вбачалося, що ним застосовано закон, який не підлягав застосуванню, адже відповідні зміни ще не були прийняті, суд касаційної інстанції все ж віднайшов саме те формулювання, яке можна було зіставити з діючою на той час редакцією п. 3 ч. 1 ст. 615 КПК України (відсутня об’єктивна можливість звернення до суду з обвинувальним актом) і не врахував доводи сторони захисту щодо незаконності такої постанови.
Не враховано схожі порушення щодо посилання на недіючу норму, тобто фактично складення постанов про зупинення досудового розслідування «заднім числом», також у вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 9 вересня 2024 року у справі №729/654/22, де суд зазначив, що при виготовленні постанов про зупинення досудового розслідування від 24 березня 2022 року та 11 квітня 2022 року суд враховує, що посилання на п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України як на підставу зупинення досудового розслідування було зазначено помилково у зв’язку з технічними перешкодами у виготовленні процесуальних документів та у зв’язку із веденням бойових дій і окупацією частини території Ніжинського району, хоча відповідні зміни до ст. 280 КПК на той час ще не були внесені. Як на такі «технічні перешкоди» відреагують суди апеляційної та касаційної інстанції, покаже час.
Висновок
Отже, наявність дійсних підстав для зупинення досудового розслідування через обставини, зумовлені воєнним станом, ретельно перевіряється судами при розгляді кримінального провадження. Встановлення безпідставності такого зупинення може мати наслідком сплив строків досудового розслідування та наявність підстав для його закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що має обов’язково враховуватися та використовуватися стороною захисту при аналізі процесуальних рішень сторони обвинувачення.