Національним банком України прийнято Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затверджену постановою Правління НБУ від 01.04.2019 №56, яка набрала чинності 04.04.2019 та суттєво розширила можливості для відкриття нерезидентами рахунків в українських банках. Одночасно впроваджено додаткові інструменти, спрямовані на запобігання ризикам використання банківської системи України компаніями-оболонками, які нерідко є учасниками схем відмивання коштів. Це передбачено постановою Правління НБУ від 02.04.2019 №58, яка вносить зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (далі – "Постанова №58").
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Постанова №58 містить визначення таких компаній-оболонок, процедури їх виявлення, а також дії банку у відношенні таких компаній. Відтепер термін "компанія-оболонка" застосовується до юридичної особи-нерезидента, яка не здійснює фактичної господарської діяльності в країні реєстрації (відсутні достатні активи та/або працівники для здійснення відповідного виду господарської діяльності) та/або структура власності якої не дозволяє встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Перевіряючи, чи не є іноземна компанія компанією-оболонкою, банк, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, повинен буде дослідити та сформувати власну позицію стосовно наявності ознак компанії-оболонки.
Є підстави вважати, що відсутність чи недостатність інформації про компанію по будь-якому із напрямків, що вимагаються Постановою №58, скоріше за все призведе до кваліфікації компанії, як компанії-оболонки та до відмови банку від проведення фінансової операції і інформуванню Держфінмоніторингу.
Постанова №58 робить виключення з вимоги про необхідність здійснення аналізу наявності ознак компанії-оболонки для юридичних осіб-нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дозволяє визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а господарська діяльність дає можливість повного розуміння її характеру. Проте чинне законодавство України встановлює доволі формальні та неоднозначні вимоги для визнання компанії холдинговою, що може призвести до включення до їх кола значної кількості суб'єктів. При цьому навіть компанії, які не займаються володінням та управлінням частками інших юридичних осіб, як основною діяльністю, можуть бути за визначенням визнані холдинговими. Використане в Постанові №58 поняття "прозора структура власності" також не має однозначного тлумачення.
Такі неоднозначності у нормативних визначеннях можуть стати причиною того, що банки вимушені будуть здійснювати суцільну перевірку іноземних клієнтів – юридичних осіб на наявність ознак компанії-оболонки.
Враховуючи, що приватні інвестори для здійснення інвестування дуже широко використовують компанії-нерезиденти, вищезазначені новели повинні бути враховані ними при здійсненні інвестицій.