В Україні затримання високопосадовців за підозрою у корупції вже стали звичним явищем. Суспільство з цікавістю спостерігає за розвитком цих справ, особливо коли мова йде про обрання запобіжного заходу. Саме на цьому етапі виникає ключове питання: як забезпечити баланс між необхідністю ефективного розслідування та дотриманням презумпції невинуватості? Адже, згідно з Конституцією, особа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена в суді.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Запобіжний захід, обраний із розумінням його мети та з урахуванням конкретних обставин справи, може стати оптимальним рішенням, що забезпечить баланс між презумпцією невинуватості та ефективним розслідуванням. З одного боку, він гарантуватиме виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а з іншого - не порушуватиме його права та свободи.
Однак останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає практика призначення Вищим антикорупційним судом непомірно високих застав. У деяких випадках суми сягають сотні мільйонів, а то й мільярди гривень, що фактично перетворює заставу на інструмент тиску на підозрюваних та ставить під сумнів принцип справедливості.
Застосовуючи до підозрюваного, обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд зобов’язаний визначити як альтернативний запобіжний захід - заставу.
Кримінальний процесуальний закон передбачає, що розмір застави має бути визначений з урахуванням тяжкості злочину та забезпечувати виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків. Одночасно, закон встановлює й межі, в яких може бути визначено розмір застави. Сьогодні це 908 400 грн. Лише у виключних випадках, суд має право встановити розмір застави більший, ніж визначено законом.
Чи означає це, що суд не може просто перевищити законодавчі межі та зробити розмір застави таким, що в цілому ніхто не здатний його подужати? Хотілося б сказати що так, не може. Проте реальність судової практики демонструє іншу тенденцію. Особливо показовими, в практиці притягнення до кримінальної відповідальності саме посадовців, справи яких власне й становлять інтерес в суспільстві, є рішення Вищого антикорупційного суду, що викликають активні дискусії у правничій спільноті та ставлять під сумнів баланс між забезпеченням процесуальної дисципліни та дотриманням прав підозрюваних.
Пропоную вашій увазі огляд п’яти найбільших застав, призначених ВАКС у 2024 році як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою.
Починає наш імпровізований топ-5 Ухвала від 09 травня 2024 року у справі №991/3710/24 із заставою у розмірі 20 287 600 гривень, що у 22,4 раза перевищує максимальну межу. У даному кейсі детектив просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави у сумі 50 001 364 гривень.
Слідчий суддя погодився зі стороною захисту, що цей захмарний розмір застави, який наполегливо просив детектив, є необґрунтовано завищеним. Однак це не завадило частково задовольнити дане клопотання, аргументувавши це роллю підозрюваного у вчиненні злочину (пособник), майновим станом підозрюваного й членів його сім`ї та розміром завданих державі збитків.
Четверте місце розділяють між собою Ухвала від 30 грудня 2024 року у справі №991/3540/24 та Ухвала від 30 грудня 2024 року у справі №991/14343/24 - застава у розмірі 30 280 000 гривень.
У справі №991/3540/24 у своєму клопотанні детектив НАБУ просив про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 100 002 728 гривень (досить упевнено, чи не так?). Клопотання було задоволено частково і визначено розмір застави, що в 33,3 раза перевищує максимальну межу - 30 280 000 гривень.
У цьому кейсі слідчий суддя керувався вже не тільки майновим станом самого підозрюваного та його дружини, а ще й тестя та тещі. За таких тенденцій незабаром при вирішенні таких процесуальних питань оцінка надаватиметься і майновому становищу друзів та сусідів.
Що ж до рішення у справі №991/14343/24, то в цьому випадку детектив просив встановити для підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину заставу у розмірі 30 280 000 гривень.
Водночас у даній ухвалі слідча суддя прямо зазначила, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
Однак, посилаючись на ризики, наявність яких нібито була встановлена, та на майновий стан підозрюваного, повністю задовольняє клопотання детектива й встановила альтернативу триманню під вартою - заставу у розмірі 30 280 000 гривень, що в 125 разів перевищує законодавчі межі, враховуючи, що особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Перевищення в 125 разів дозволеної законом межі це навіть приблизно не схоже на те, що суд намагався дотримуватись закону.
Третє місце посідає Ухвала від 26 червня 2024 року у справі №991/5485/24 із заставою у розмірі 30 000 000 гривень.
Детектив звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 50 001 364 гривень.
Слідчий суддя вирішив зазначити, що, на його переконання, зазначений у клопотанні детектива розмір застави на даному етапі кримінального провадження є необґрунтовано завищеним.
Водночас слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а також майновий стан підозрюваного становлять виключний випадок, який потребує постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 000 000 гривень, що в 123,8 раза перевищує максимальну законодавчу межу.
Друге місце віддаємо Ухвалі від 12 серпня 2024 року у справі №991/7226/24 - застава у розмірі 65 000 000 гривень, що в 71,5 раза більше максимального розміру. Насправді порівняно з двома попередніми кейсами видається, що таке перевищення не настільки вже критичне.
Проте розглянемо детальніше суть - у своєму клопотанні детектив просив про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 гривень.
Слідчий суддя, розв'язуючи питання про розмір застави, зауважив, що фактичні обставини справи вказують на неможливість достовірно встановити майновий стан підозрюваного. Проте, попри таку неможливість, суд все одно якимось чином майновий стан визначив і саме ним обґрунтував такий захмарний розмір застави.
Золото забирає Ухвала від 26 квітня 2024 року у справі №991/3482/24 із визначеною заставою у розмірі 75 700 000 гривень (тобто в 83,3 раза більше максимального розміру).
Детектив намагався переконати суд, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного має супроводжуватись можливістю внесення застави у розмірі 200 002 428 гривень.
Попри це, суд вирішив, що для гарантування виконання особою своїх процесуальних обов’язків достатньо буде встановлення застави у розмірі всього лише 75 700 000 гривень, аргументувавши це роллю підозрюваного у вчиненні злочину (організатор), майновим станом підозрюваного та його дружини та розміром завданих державі збитків внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, як вбачається, надана законом можливість для суду у виключних випадках виходити за максимальні межі розміру застав для тяжких та особливо тяжких злочинів, сприймається дуже буквально - іноді вимоги детективів НАБУ, що відображаються у їх клопотаннях, та рішення слідчих суддів - в ухвалах просто вражають безмежністю.
Те, що має бути винятком, часто стає правилом, а розміри застави визначаються без урахування обставин справи та реальної можливості підозрюваного внести їх. Такі тенденції створюють ризики нерівності перед законом і ставлять під сумнів принцип справедливості судових рішень.
Проблема не нова. І зазначені вище розміри застав далеко не є національним рекордом. Їм ще дуже далеко до 3,9 млрд грн, мільярдної (прокурор просив 157 млрд грн, що є абсолютним світовим рекордом) чи пів мільярдної застави, які були визначені раніше.
Проблема залишається невирішеною. Відсутність чітких обмежень та механізмів контролю за розміром застави відкриває простір для суб'єктивних рішень, що мають серйозні наслідки як для підозрюваних, так і для системи правосуддя загалом.
Сьогодні, можемо впевнено заявити, що застава перетворюється з альтернативного запобіжного заходу на безальтернативу триманню під вартою.
Наведений огляд п’яти найбільш показових випадків призначення ВАКС непомірно високих застав у 2024 році яскраво ілюструє системну проблему у практиці застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів. Аналіз цих рішень, що демонструють кратне перевищення встановлених законом меж, не може не викликати занепокоєння щодо дотримання фундаментальних принципів кримінального процесу, зокрема презумпції невинуватості та забезпечення права на справедливий суд.
Очевидно, що передбачена законодавцем можливість виходу за максимальний розмір застави у виключних випадках набула ознак усталеної практики, яка часто ґрунтується на досить суб'єктивному трактуванні майнових станів підозрюваних та ймовірних ризиків. Це, своєю чергою, призводить до ситуації, коли застава, покликана бути альтернативою триманню під вартою, фактично стає недоступною для значної частини підозрюваних, незалежно від ступеня тяжкості інкримінованих їм злочинів.