У далекому 1999 р. в ЄС була започаткована ініціатива «Єдине європейське небо» для покращення ефективності управління повітряним рухом (УПР) та аеронавігаційного обслуговування через інтеграцію європейського повітряного простору. Очікувалося, що завдяки його створенню до 2030–2035 рр. може бути потроєна пропускна здатність повітряного простору, вдвічі зменшені витрати на УПР, у 10 разів підвищена безпека і на 10% зменшений вплив авіації на навколишнє середовище.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У рамках зовнішньої авіаційної політики, що була окреслена у 2005 р. у спеціальній «Дорожній карті», було вирішено привести у відповідність до законодавства ЄС існуючі двосторонні угоди про повітряне сполучення між державами-членами ЄС та третіми країнами та створити справжній спільний авіаційний простір з сусідніми з ЄС країнами шляхом укладення авіаційних угод. У рамках цієї політики 12 жовтня 2021 р. було підписано Угоду про спільний авіаційний простір між Україною та Європейським Союзом, яка завершила собою багаторічну працю, розпочату ще у 2006 р.
Насамперед, необхідно зазначити, що Угода про спільний авіаційний простір між Європейським Союзом та його державами-членами з одного боку та Україною з іншого спрямована на створення єдиного авіаційного простору на основі взаємного ринкового доступу до ринків повітряного транспорту сторін, рівних умов конкуренції та дотриманням одних і тих самих правил, у т.ч. в галузі безпеки польотів, авіаційної безпеки, управління повітряним рухом, гармонізації соціальних вимог та захисту навколишнього середовища. Іншими словами, Угода спрямована на роботу підприємств авіагалузі, а споживачі отримають певні бонуси лише опосередковано.
Проте повною мірою для України Угода запрацює лише після її ратифікації обома сторонами та імплементації в українське законодавство низки європейських регламентів та рішень, спрямованих на вільний доступ на ринок авіаперевезень, управління повітряним транспортом, ліцензування інспекторів повітряного трафіка, авіаційної безпеки, захисту навколишнього середовища, соціальних аспектів та захисту споживачів, систем бронювання квитків тощо. Перелік цих документів міститься в додатку 1 до Угоди та займає 34 сторінки. Якість здійсненої імплементації буде перевірена спеціально створеним для цих цілей спільним комітетом, завдяки позитивним висновкам якого:
1) авіаперевізникам Європейського Союзу буде дозволено користуватися необмеженими правами на перевезення між будь-якими пунктами в Україні та країнахпартнерах ЄС за умови, що рейс є частиною перевезення, що починається в державі-члені ЄС. Авіаперевізникам Європейського Союзу також буде дозволено здійснювати необмежені перевезення між пунктами в Україні незалежно від того, чи починається чи закінчується перевезення в ЄС;
2) авіаперевізникам України дозволять здійснювати необмежені перевезення між будь-якими пунктами в Європейському Союзі, країнах-партнерах ЄС за умови, що рейс є частиною послуги, яка обслуговує пункт в Україні.
Хоча Угода має переважну силу над положеннями двосторонніх договорів про повітряне сполучення, останні все ж підлягають застосуванню, якщо їх режим є більш сприятливим для перевізників, ніж положення Угоди. Про це прямо зазначено у ст. 34 Угоди. Як відомо, двосторонні договори містять положення про національність перевізників, свободи, що застосовуються між сторонами, частоту, маршрути, тарифи тощо. Усі ці угоди продовжують діяти.
Хоча Угода спрямована на створення рівного конкурентного середовища для перевізників ЄС та України, можна говорити про фактичне погіршення становища працюючих українських перевізників, які не мають можливості користуватися дешевими фінансовими ресурсами для розвитку та виживання та не отримують підтримки з боку держави протягом періоду пандемії. Навпаки, за рішенням Президента було створено Українські національні авіалінії (УНА) — компанію, яка завдяки бюджетним коштам планує закупити в Airbus 22 середньо- та далекомагістральні літаки. У разі виконання всіх заявлених Президентом планів УНА ще більше дестабілізує роботу українських авіаперевізників.
Чи отримають споживачі переваги від дії Угоди завдяки поширенню роботи європейських лоукостерів на територію України, покаже час. Проте дослідники схожих угод з Молдовою та Туреччиною вказують на перебільшеність очікувань громадян і відсутність суттєвого збільшення пасажиропотоку завдяки роботі європейських перевізників.