Єдиний державний реєстр судових рішень містить велику кількість ухвал про залишення позовних заяв без руху. Непоодинокі випадки, коли недоліком, який потрібно усунути, зазначено приведення копії документа, доданого до позову, у відповідність вимогам до оформлення документів, визначеним ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55 (далі - ДСТУ 4163-2003).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відповідно до п. 1.1. вказаного нормативного акту, сфера його застосування поширюється на організаційно-розпорядчі документи, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.
Ст. 15 Господарського кодексу України визначає, зокрема, випадки, коли застосування технічних стандартів у сфері господарювання є обов’язковим.
Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в постанові №761/5894/17 від 18.12.2018 р. визнав «надмірним формалізмом» дії судів першої та другої інстанції.
Так, місцевий суд повернув позовну заяву, посилаючись на те, що заявник не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду про залишення його заяви без руху та надав копію контракту, що містить третейське застереження, не засвідчену належним чином, а саме засвідчено лише останню сторінку документу замість кожної. Апеляційний суд підтримав зазначену позицію першої інстанції.
Незважаючи на те, що касаційна інстанція скасувала рішення місцевого та апеляційного судів, робити висновок, що у будь-якому випадку прошиті та пронумеровані копії документів можна посвідчувати і шляхом завіряння останнього аркуша, не зовсім коректно, тому що постанова Верховного Суду не містить такого твердження.
Фактично Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові №761/5894/17 від 18.12.2018 р., з урахуванням всіх обставин справи, констатував, що в даному випадку відбулося суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм), що обмежило заявника в доступі до правосуддя.
Судова практика виходить з того, що зазначеним у пп. 5.26-5.27 ДСТУ 4163-2003 способом повинна засвідчуватися кожна сторінка документа, хоча вказані положення стандарту не містять прямої вимоги щодо посвідчення кожного аркуша.
Зазвичай на практиці ми посвідчуємо кожен аркуш окремо - для недопущення формального приводу чи реальної підстави для залишення позову без руху. Завдання адвоката - мінімізувати для клієнта всі ймовірні ризики, які можуть вплинути на розумність строків та ефективність судового провадження.
Проте є справи, в яких фізично не можливо завірити кожен аркуш з огляду на їх кількість. Наприклад, позови про оскарження податкового повідомлення рішення іноді сягають обсягу мільйону аркушів. У подібних випадках рекомендуємо завіряти лише останній аркуш прошитого документу, з посиланням на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові №761/5894/17 від 18.12.2018 р., зазначивши по тексту позову обґрунтування таких дій. Це може бути наявність великого обсягу документів, відсутність імперативної норми щодо обов’язку застосування ДСТУ 4163-2003 в даному випадку тощо. Такі дії попередять залишення позову без руху, а у випадку його повернення через неусунення недоліків, створять підстави для оскарження.