15 лютого 2023, 17:12

Досить це терпіти

Семен Ханін
Семен Ханін «АМБЕР» керуючий партнер, адвокат, к.е.н., заслужений юрист України, член правління ААУ

Шановний слідчий суддя ВАКС у своїй ухвалі у справі 991/972/23 від 09.02.23 зазначає наступне: «Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв’язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як зазвичай практика викривлення рішень ЄСПЛ існувала у ВАКС, так вона і залишилась. На жаль!

Спробуємо разом переглянути вказане рішення.

40. Держава повинна забезпечити тримання особи під вартою в умовах, які були б сумісні з повагою до її людської гідності,  щоб порядок і спосіб виконання цього не завдавали особі страждань або труднощів, інтенсивність яких перевищує неминучий рівень страждань, властивих затриманню і що, враховуючи практичні вимоги ув'язнення, її здоров'я та благополуччя належним чином були забезпечені, зокрема і наданням необхідної медичної допомоги. При оцінюванні умов утримання слід враховувати їх кумулятивний вплив і тривалість тримання під вартою.

53. Особа, обвинувачена у вчиненні правопорушення, завжди має бути звільнена до кінця судового розгляду, якщо держава не може довести, що є відповідні та достатні підстави для виправдання продовження тримання під вартою.

54. Стаття 5 § 3 Конвенції не може розглядатися як така, що дозволяє попереднє ув'язнення беззастережно за умови, що воно триває не довше

певного строку. Обґрунтування будь-якого терміну тримання під вартою, незалежно від того наскільки він короткий, повинні бути переконливо доведені органами влади.

55. Інша функція вмотивованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. До того ж вмотивоване рішення дає можливість оскаржити його, а також мати рішення, яке переглядається органом оскарження. 

56. Аргументи проти звільнення не повинні бути загальними та абстрактними.

57. Прецедентне право Конвенції розробило чотири основні прийнятні причини затримання особи до вироку, коли ця особа є підозрювана у вчиненні злочину: 

- ризик того, що обвинувачений не буде з’являтися до суду; 

- ризик, що обвинувачений у разі його звільнення спрямував дії на упередження відправлення правосуддя  або вчинив подальші злочини, або порушив громадський порядок. 

58. Небезпека втечі обвинуваченого не може бути оцінена лише на підставі суворості вироку. Її необхідно оцінювати з посилання на низку інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою в очікуванні суду. Ризик втечі слід оцінювати в світлі факторів, що стосуються характеру людини, її моралі, дому, професії, майна, родинних зв'язків та всіляких зв'язків з країною, в якій вона переслідується. Очікування суворого вироку та вагомість доказів можуть бути актуальні, але не є вирішальними, та необхідно враховувати можливість отримання гарантії для компенсації будь-якого ризику.

59. Небезпека перешкоджання обвинуваченим належному правосуддю не можє доводитися in abstracto, а має бути підтверджена фактичними доказами.

70. У випадку запобіжного ув’язнення стаття 5 § 1 (c) зазначає, що досудове затримання може бути виправданим лише за наявності обґрунтованої підозри, що обвинувачений вчинив злочин. 

Отже, компетентний суд має перевірити не тільки дотримання процедурної вимоги, викладеної у внутрішньому законодавстві, а також обґрунтованість підозри, яка є підставою для арешту.

Отже, слідчий суддя наводить з рішення ЄСПЛ цитату: «серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти», а у рішенні зазначено: «очікування суворого вироку та вагомість доказів можуть бути актуальні, але не є вирішальними, та необхідно враховувати можливість отримання гарантії для компенсації будь-якого ризику».

Як зазвичай практика викривлення рішень ЄСПЛ існувала у ВАКС, так вона і залишилась. На жаль!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати