02.02.2021 р. Верховною Радою прийнято Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості) — проєкт №0850 від 29.08.2019 р. Згідно його норм, доля земельної ділянки, на якій розміщено об’єкт нерухомості, полягає у тому, що право власності на цю ділянку «автоматично» переходить до того, хто придбає об’єкт нерухомості, без укладання будь-яких правочинів чи вчинення будь-яких додаткових дій з боку набувача.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
По-перше, відразу постає питання технічної сторони реалізації «автоматичності»: яким чином має відображатись зміна власника земельної ділянки, а саме припинення права власності і перехід, що має відбутись з документами, які підтверджували попереднє право власності? Можливо, більш детальна процедура буде прописана у підзаконних нормативно-правових актах, але у проєкті зазначено, що закон набуває чинність через місяць з дня його опублікування, тоді як Кабінету міністрів України надається 3-місячний строк з дня набрання чинності законом для приведення у відповідність до нього нормативно-правових актів. Тобто норми закону вже почнуть діяти, а механізм їх реалізації ще буде напрацьовуватись.
По-друге, принцип «автоматичності» порушує інші положення чинного законодавства, відповідно до яких земельна ділянка є самостійним об’єктом права власності, а не складовою частиною об’єкту нерухомості. Порядок переходу права власності на такий об’єкт передбачає, зокрема, погодження між сторонами умов і наявність волевиявлення. До того ж, «автоматичність» порушує принцип порядку розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності (наприклад, згода другого з подружжя на відчуження майна) чи спільній частковій власності (відмова від переважного права). Залишається питання і щодо земельних ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності, перехід права власності на які потребує, згідно чинного законодавства, отримання додаткових дозволів та розпоряджень.
По-третє, принцип «автоматичності» у майбутньому може призвести до зловживань. Наприклад, постає питання, у якому саме розмірі має перейти у власність земельна ділянка, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що придбавається, — 0,1000 га чи 1 га? І чи буде співвідноситись вартість придбаного об’єкта нерухомого майна з вартістю земельної ділянки, на якій він розташований? Адже об’єктом нерухомого майна може бути майже зруйнований будинок, який коштує у багато разів дешевше, ніж земельна ділянка.
Отже, зазначений законопроект породжує багато питань. Можливо, він містить і багато позитивних положень, яких автор цієї статті, на жаль, не помітив.