Прийнято Закон № 0850 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості".
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Пленарне засідання ВРУ: який порядок денний?"
Законом встановлено «автоматичність» переходу прав користування земельною ділянкою при переході права власності на розташовану на ній будівлю, споруду від землекористувача до нового власника майна.
Законом також встановлюється обов’язок набувача права власності на будівлю, споруду, що розташовані на земельній ділянці державної та комунальної власності, право користування якою не оформлено протягом 30-денного терміну з дня набуття такого права власності, здійснити відповідні дії для оформлення прав на земельну ділянку.
«Підтримка цього законопроєкту надає сільгоспвиробникам гарантоване право на користування земельною ділянкою при купівлі чи оренді нерухомості, яка на цій ділянці знаходиться. Така правова визначеність є важливою з точки зору планування інвестицій та провадження господарської діяльності», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Повідомляється, що реалізація цього законопроєкту надасть змогу встановити процедуру переходу права користування земельною ділянкою у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній.
Крім того, законопроєкт захищає права власників та орендарів земельних ділянок, встановлює відповідальність за невиконання вимог щодо прав користування земельними ділянками та зменшує витрати, пов’язані з переоформленням або припиненням орендних правовідносин у сфері землекористування.
Коментар
Ян Білоголовий, адвокат
— Верховна Рада України підтримала законопроект №0850, спрямований на врегулювання проблемних моментів переходу права користування земельною ділянкою у разі придбання об'єкта нерухомості, розташованого на ній. Деякі норми, які ним було змінено, на практиці хоча й існували, але були нежиттєздатні, оскільки законодавство вимагає дотримання встановленого порядку укладення та припинення договорів. Наприклад, коли орендодавець відмовлявся надати згоду на розірвання договору оренди у випадку набуття іншою особою права власності на будівлю, доводилося звертатися до суду.
Існування «автоматичного» переходу права на землю де-факто надавало новому власнику право використання, проте де-юре у користувача був відсутній реальний документ, який би засвідчував таке право. Крім того, при сплаті орендної плати за земельну ділянку під час переходу права на нерухомість потрібно було чітко врегулювати неоспорюване встановлення правового зв'язку між новим власником будівлі та власником земельної ділянки, що й було зроблено цим Законом.
Варто зауважити й про зняття проблеми щодо прийняття органом місцевого самоврядування рішення стосовно укладення договору оренди з особою, яка набула право власності на будівлю на землях державної чи комунальної власності. Раніше такий імперативний обов'язок був відсутній. Проте Закон не визначив відповідальності за незвернення набувача нерухомості після 30 днів з дня державної реєстрації права власності для отримання прав на земельну ділянку.
У загальному розумінні Закон сприяє уникненню колізій, пов'язаних з переходом прав на земельну ділянку після набуття права власності на нерухомість, а також прибирає тривалу бюрократичну процедуру переукладення договорів.
З цього приводу також висловилася приватний нотаріус Юлія Лабутіна. Її коментар читайте за посиланням.