У недалекому 2012 р. був прийнятий закон з цікавою назвою «Про аграрні розписки» (далі — Закон). Його метою було запровадження достатньо простого механізму кредитування аграріїв під заставу майбутнього врожаю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Суть операції за аграрною розпискою доволі проста: кредитор надає боржнику грошові кошти (послуги/поставляє товари/виконує роботи) під заставу майбутнього врожаю боржника та під його зобов'язання повернути у чітко визначений строк відповідну суму грошових коштів або поставити відповідний обсяг с/г продукції. Неповернення боргу є підставою для вчинення виконавчого напису та звернення до державного або приватного виконавця для стягнення предмета застави в позасудовому порядку.
Однак такий інструмент вважався занадто особливим для вітчизняного ринку, тому до 01.01.2018 р. аграрні розписки використовувалися лише в деяких областях України, де вони достатньо добре себе зарекомендували. Це стало приводом для запуску їх використання на всій території України. Отже, розглянемо окреслене питання більш предметно.
Визначення
Закон визначає поняття «аграрна розписка» як товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку с/г продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.
Види
Як зрозуміло із зазначеного визначення, результатом виконання зобов'язання за аграрною розпискою може бути поставка с/г продукції (у такому випадку йдеться про товарну аграрну розписку) або повернення грошових коштів за відповідною формулою, враховуючи ціни на с/г продукцію у визначеній кількості та якості (мова йде про фінансові аграрні розписки).
Закон містить вимоги до форми та змісту як товарної, так і фінансової аграрної розписки, які обов'язково повинні бути витримані, інакше цей документ не буде вважатися аграрною розпискою (з усіма наступними наслідками). Зауважимо, що цей документ важливо готувати зі спеціалістами, які допоможуть з його правильним оформленням, оскільки у разі виникнення конфліктних ситуацій між сторонами аграрної розписки до уваги можуть братися будь-які обставини, які на етапі оформлення цих відносин здавалися дрібницями. Аграрні розписки підлягають нотаріальному посвідченню.
Предмет застави
Наголосимо, що предметом застави за аграрною розпискою може бути виключно майбутній врожай с/г продукції. Тобто земельна ділянка, на якій вирощується майбутня с/г продукція, або с/г техніка не може передаватися у заставу за аграрною розпискою. Окрім того, звертаємо увагу на такі нюанси: розмір застави не може бути меншим ніж розмір зобов'язання за аграрною розпискою (водночас він може бути більшим); предмет застави не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками (тобто може бути у заставі за іншою аграрною розпискою).
Закон не визначає, чи в аспекті майбутнього врожаю с/г продукції йдеться тільки про продукцію рослинництва, чи він охоплює також сферу тваринництва. З практики зазначимо, що чинна редакція Закону більш адаптована під рослинницьку галузь. Для розповсюдження її регулювання на тваринництво необхідно провести аудит низки норм чинного законодавства та внести до нього зміни.
Як страхується кредитор
Інформація про видану аграрну розписку нотаріус вносить при її посвідченні до Реєстру аграрних розписок, який веде Мінагрополітики. Однак далеко не всі нотаріуси підключені до цього реєстру, тому це необхідно враховувати, відстоюючи «свого» нотаріуса для вчинення відповідних нотаріальних дій. Нотаріус також вносить запис про відповідний предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
До внесення інформації про аграрну розписку до Реєстру аграрних розписок вона не вважається виданою. Вважається, що вчинення таких дій має оберігати кредитора від неправомірних дій боржника щодо відчуження заставленого майна.
Водночас варто пам'ятати, що предметом застави за аграрною розпискою є саме майбутній врожай, а тому ризики його неотримання є потенційно високими та без супутніх неправомірних дій боржника (в тому числі через погодні умови). Тому Закон заздалегідь передбачає можливість страхування предмета застави будь-якою зацікавленою стороною (або сторонами у разі спільного страхування) аграрної розписки. Насправді, таку опцію можна назвати виправданою.
Виконання
Після виконання боржником свого зобов'язання за аграрною розпискою кредитор повинен проставити на ній напис «ВИКОНАНО», поставити свій підпис та повернути її боржнику впродовж 3‑х робочих днів. Після цього вже «колишній» боржник звертається до нотаріуса для внесення інформації про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.
Якщо боржник не виконав зобов'язання у відповідний строк, то у кредитора з'являється право на звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню. За примусовим виконанням виконавчого напису кредитор на власний вибір може звернутися до державного або приватного виконавця. На практиці, незважаючи на встановлені запобіжники, у боржника може не бути предмета застави. У такому випадку вимоги кредитора задовольняються за рахунок іншого майна боржника, тобто починається стандартна історія, пов'язана з класичними процедурами виконавчого провадження.
У цій статті ми розглянули лише базові питання, пов'язані з аграрними розписками. Експерти констатують, що використання цього інструмента фінансування АПК набирає обертів. Ми спостерігаємо напрацювання судової практики щодо таких правовідносин. Очікуємо статистику стосовно обсягів використання аграрних розписок у 2019 р.