За останній рік питання взаємодії з органами державної влади пройшло різні етапи дискусій, зокрема в контексті прийняття Закону України «Про лобіювання». Готуючись до введення в дію зазначеного Закону, компанії та бізнес-асоціації переосмислюють та структурують формати взаємодії з органами державної влади. Тим часом юридичні та консалтингові фірми активніше інтегрують GR-напрямок, розширюючи свої можливості у розв’язанні клієнтських запитів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Юридична Газета» разом із Pragma Consulting Group та GR Комітетом Асоціації правників України провели опитування серед юридичних (консалтингових) компаній та бізнесу щодо взаємодії бізнесу та держави, а також розвитку GR-послуг у юридичних та консалтингових компаніях. Дослідження дозволяє зробити перші висновки щодо ключових трендів та оцінити перспективи формування GR-стратегій.
Загальна інформація про учасників опитування
В опитуванні, що проводилося з 22 січня до 14 лютого 2025 року, взяли участь 63 респонденти, серед яких 71% — представники юридичних компаній, 29% — представники бізнесу.
Особливістю цього опитування стало те, що представники малих компаній проявили вищу активність. Серед юридичних фірм найбільше було компаній із кількістю працівників до 15 осіб (75,6%). З них 44,5% — багатопрофільні юрфірми, 24,4% — вузькоспеціалізовані бутіки, 31,1% — фірми з 1-2 ключовими практиками. Водночас майже 81% представників юридичних компаній зазначили, що функція GR є важливою як для діяльності компанії, так і для надання послуг своїм клієнтам, 15% зазначили, що цей напрям важливий лише в контексті надання послуг клієнтам, 4% — зазначили, що напрям не є важливим.
Серед представників реального сектору економіки найбільш активними виявилися представники компаній, що налічують до 15 працівників (44%); представники компаній, що налічують 15-40 працівників, а також понад 40 працівників — по 28%.
Зростання попиту на GR-послуги
Один з основних висновків дослідження — це зростання попиту на послуги у сфері GR, зокрема всередині компаній. 50% респондентів із-поміж юридичних компаній відзначили, що попит на ці послуги на ринку зріс, а 23% не спостерігали таких змін. Водночас 65% респондентів визнали, що саме в їхніх компаніях попит на GR-послуги зріс або від клієнтів, або в їхній діяльності.
(для перегляду натисніть на зображення)
Цікаво, що серед відповідей компаній реального сектору економіки більшість (77%) не залучають зовнішніх консультантів із GR. Лише 15% використовують таких консультантів на постійній основі, а 8% — на проєктній, що може бути наслідком різних зрізів репрезентативності.
Розвиток GR-практики в юридичних компаніях
Ще однією тенденцією стало виокремлення функції GR в окрему практику або відділ у більшості юридичних компаній. 50% респондентів вказали, що вже мають окрему GR-практику, а 35% планують створити таку практику в разі зростання попиту на послуги в цій сфері. Лише 15% юрфірм вирішили, що при зростанні попиту вони вибиратимуть стратегію кросселінгу, надаючи послуги через інші практики.
(для перегляду натисніть на зображення)
Водночас майже половина опитаних (48%) представників юрбізнесу зазначають, що GR-послуги надаються партнерами або головами відповідних практик, 31% — окремими GR-фахівцями, 22% — представниками інших практик (за спеціалізацією).
Серед реального сектору економіки 69% опитаних зазначили, що функції GR-менеджера виконує окремий GR-менеджер (або керівник відповідного відділу), 15% — таку функцію виконує керівник компанії, 15% — юридичний відділ та/або його керівник. У половині компаній (50%) такий відділ налічує 2-5 осіб, у 40% є лише один GR-менеджер. Водночас лише 10% опитаних компаній планують залучати окремого GR-менеджера до команди в разі його відсутності на сьогодні. Решта представників (90%) зазначили, що наразі справляються своїми силами.
Щодо тенденцій розвитку GR-функції, то представники реального сектору бізнесу відзначають тенденцію до найму окремого GR-менеджера в компаніях їх галузі (54%), 31% — вказують на відсутність змін, а 15% опитаних зазначають, що компанії надають перевагу співпраці із зовнішніми консультантами замість виокремлення функції в компанії. Жоден опитаний не вказав на скорочення окремої GR-функції та її передачу іншим працівникам.
(для перегляду натисніть на зображення)
Взаємодія з органами державної влади під час війни
З початку повномасштабної війни значна частина опитаних компаній активно взаємодіяла з державними органами. 88% представників юрбізнесу та 100% представників бізнесу заявили, що працювали з органами влади на різних етапах війни. Найважливішим напрямом взаємодії було реагування на виклики воєнного стану (як з практичного, так і з регуляторного погляду).
Для юридичних компаній основними напрямами взаємодії були:
- 57% — реагування на виклики воєнного стану (практичний вимір);
- 52% — робота над новими стратегічними реформами;
- 48% — продовження роботи над стратегічними реформами, розпочатими до війни.
Для бізнесу ключовими напрямками стали:
- 86% — реагування на виклики воєнного стану (практичний вимір);
- 71% — реагування на виклики воєнного стану (регуляторний вимір);
- 43% — робота над новими стратегічними реформами.
Основні форми взаємодії з державними органами
Основною формою взаємодії бізнесу з органами державної влади виявилася участь у профільних асоціаціях. Так, 70% юрбізнесу і 71% бізнесу активно співпрацюють через асоціації, що дозволяє ефективно впливати на регулювання та формування політики. Крім цього, важливим напрямом стало залучення до роботи експертних груп та консультування (61% — для юрбізнесу, 43% — для бізнесу). До інших істотних напрямів взаємодії з державою можна також віднести розробку та адвокацію законопроєктів (57% — для юрбізнесу, 29% — для бізнесу). Позицію щодо використання особистих зв’язків як форми взаємодії з державою відзначило 30% та 43% відповідно.
Водночас багато респондентів вказують на необхідність тіснішої співпраці між бізнесом та державою для досягнення ефективніших результатів. 68% представників юрбізнесу та 57% представників бізнесу вважають, що певні рішення періоду війни могли б бути ефективнішими за умови тіснішої співпраці.
(для перегляду натисніть на зображення)
Середня оцінка відкритості до взаємодії галузевого бізнесу з владою та тенденцій покращення взаємовідносин галузевого бізнесу з державою за час повномасштабної війни — трохи вище середнього та становить 3-3.1 з 5.
Водночас більшість опитаних представників бізнесу не можуть однозначно оцінити зміни, які відбулись у відносинах бізнесу з державою (57%), 29% — відзначають тенденцію поступового покращення діалогу між бізнесом та державними органами, а 15% опитаних вказують на відсутність діалогу між державою та бізнесом.
(для перегляду натисніть на зображення)
Більшість респондентів вважають, що найбільшого розвитку в контексті євроінтеграційних процесів та планування повоєнного відновлення потребують регулярні консультації з бізнесом при формуванні політики з відповідних секторів та включення представників компаній або бізнес-асоціацій до робочих груп із відповідних питань
Згадані як найбільш позитивні рішення влади: запровадження нових правил бронювання військовозобовʼязаних, цифровізація державних послуг, зменшення адміністративного тиску на бізнес на період воєнного стану. Точково також позитивно названі окремі реформи.
Згадані як найбільш негативні рішення влади: відсутність необхідних стратегічних реформ, незбалансована податкова політика, зокрема блокування податкових накладних, скасування пільг для ведення бізнесу в період воєнного стану.
Відгуки на законодавчі зміни
Що стосується нового Закону України «Про лобіювання», то його запровадження викликало різні оцінки серед учасників опитування. Загалом представники юридичного бізнесу оцінюють нове регулювання значно позитивніше, ніж реальний сектор економіки.
Серед представників юридичного бізнесу, які відповіли на це запитання, 37% вважать його достатнім та збалансованим, майже стільки ж (32%) — недостатнім через можливість простору для уникнення лобістами регулювання, а ще 32% вважають його надмірним або несиметричним. Натомість серед представників реального сектору економіки надмірним таке регулювання вважає 2/3 з тих, хто надав відповіді. Водночас лише 1/6 вважає його достатнім та збалансованим, а така ж кількість — недостатнім для уникнення регулювання.
Загалом запровадження такого регулювання оцінюється як важливий крок для розвитку GR-стратегій в Україні, але є побоювання щодо можливої «тіньової» практики лобіювання та використання цього інструменту для незаконного впливу.
Готовність до реєстрації в Реєстрі прозорості
Більшість опитаних зазначають, що не збираються реєструватися в Реєстрі прозорості, оскільки їх діяльність не підпадає під сферу дії Закону України «Про лобіювання». Проте частка юридичного бізнесу, готового до реєстрації, є значно більшою, ніж серед бізнесу.
(для перегляду натисніть на зображення)
Розвиток взаємодії з державою: як можна покращити?
Більшість опитаних вважають, що рішення уряду за період війни могли б бути ефективнішими за умови тіснішої співпраці з бізнесом. Так, 68% представників юрбізнесу та 57% бізнесу зазначають, що можна було б досягти кращих результатів при більш відкритому діалозі між владою та підприємствами. Одним із важливих кроків є регулярні консультації та включення представників бізнесу до робочих груп.
Висновки: чи можна очікувати змін?
Результати опитування підтверджують наявність сильного тренду до розширення і професіоналізації GR-послуг в Україні. Налагодження діалогу між державою та бізнесом є важливим кроком для розвитку української економіки, особливо в умовах воєнного часу. Однак для повноцінного розвитку взаємодії бізнесу та держави потрібна більша прозорість та координація в процесах, що стосуються ухвалення стратегічних рішень, реформування законодавства та впровадження нових регулювань.
«Дослідження показало, що попит на GR-послуги, зокрема в контексті формування внутрішніх GR-команд, зростає. Однак ефективність взаємодії з державою, особливо в умовах війни, потребує удосконалення. Опитування вказує на певні позитивні очікування від впровадження Закону України «Про лобіювання», проте сподівання комбінуються з недовірою щодо виконання цього Закону всіма суб’єктами лобіювання та дискомфортом від нового регулювання для учасників відповідних правовідносин. Якою буде реальна ситуація та як зміняться настрої після введення закону в дію значною мірою залежить від того, наскільки прозорим і об’єктивним буде правозастосування Закону як на перших етапах його впровадження, так і в умовах змінюваної політичної ситуації», – зазначає Альона Шуліма, Ph.D., партнерка Pragma Consulting Group, голова GR Комітету Асоціації правників України.
Огляд підготовлено компанією Pragma Consulting Group.