8 листопада 2021 р. Верховна Рада України ухвалила у новій редакції Закон України «Про страхування». Він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію (переважна більшість його положень) з 1 січня 2024 р. Закон суттєво змінює регулювання у цій сфері майже для 180 існуючих наразі страхових компаній, в т.ч. надає набагато більші повноваження Національному банку України порівняно з тими, які він має зараз.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За діючим законодавством, для припинення страхової діяльності компанії достатньо добровільно відмовитись від страхових ліцензій, або вони можуть бути анульовані (відкликані) за рішенням Національного банку України. Після відмови/відкликання ліцензій страхова компанія позбавляється права провадити страхову діяльність. Разом з тим, відмова/відкликання ліцензій не позбавляє страхову компанію від виконання зобов’язань за діючими договорами страхування. Більше того, після відмови або відкликання страхових ліцензій компанія може здійснювати свою діяльність як звичайна юридична особа або навіть отримати інші ліцензії, якщо буде виконувати відповідні ліцензійні умови.
Що ж передбачено за новим Законом? Вихід з ринку може бути добровільний за бажанням самої страхової компанії або примусовий за рішенням регулятора. У випадку добровільного виходу з ринку у страхової компанії залишається можливість відмовитись від страхових ліцензій і існувати у якості звичайної юридичної особи або змінити ліцензійний профіль. А от у випадку примусового виведення з ринку Закон передбачає одночасно з втратою ліцензії примусову ліквідацію страховика.
Добровільний вихід з ринку здійснюється шляхом прийняття загальними зборами страховика одного з таких рішень:
1) про реорганізацію страховика;
2) про ліквідацію страховика;
3) про передачу страхового портфеля; та
4) про виконання страхового портфеля.
Добровільний вихід з ринку можливий за умови, що стосовно страховика регулятором не прийнято рішення про визнання його неплатоспроможним та/або про анулювання його ліцензії.
Процедура добровільного виходу з ринку включає такі етапи:
1) затвердження радою страховика проєкту плану виходу з ринку;
2) отримання попереднього висновку про погодження регулятором проєкту плану виходу з ринку;
3) затвердження загальними зборами страховика плану виходу з ринку;
4) отримання дозволу регулятора на вихід з ринку і погодження плану виходу з ринку;
5) виконання плану виходу з ринку;
6) анулювання ліцензії на здійснення діяльності зі страхування та виключення з реєстру.
Примусовий вихід з ринку за рішенням регулятора передбачає одночасно відкликання ліцензії і примусову ліквідацію страхової компанії. Процедура дещо відрізняється для платоспроможних та неплатоспроможних страховиків. У обох випадках регулятор звертатиметься до господарського суду для ліквідації страхової компанії (або у загальному порядку за Цивільним кодексом України, або за Кодексом про банкрутство).
Якщо у страховика є діючі зобов’язання за договорами страхування (перестрахування, співстрахування), НБУ одночасно з прийняттям рішення про анулювання ліцензії страховика призначає тимчасову адміністрацію. Мета її — тимчасово (з дати прийняття регулятором рішення про початок ліквідації до моменту призначення судом ліквідатора) запобігти незаконному виведенню або розтраті майна страховика, а також збереження документів, інформації, баз даних, систем обліку та реєстрації. Тимчасовий адміністратор (адміністрація) набуває всіх повноважень органів управління страховика, а останні відсторонюються рішенням НБУ одночасно з рішенням про призначення тимчасової адміністрації.
Ну і, звичайно, не обійшлося без українського правового феномена, пов’язаного з недовірою законодавця до судової системи в Україні, — розпочата процедура ліквідації страховика не може бути зупинена/припинена, в т.ч. у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів регулятора, що були підставою для її початку.
Усі ці законодавці зміни покликані остаточно затвердити роль Національного банку як супер-регулятора страхових компаній, якому навіть суд — «не указ». Безумовно, це спонукатиме учасників страхового ринку до 2024 р. переглянути плани на профільну діяльність в Україні. Залишаться лише найстійкіші.