24 червня 2022, 19:01

Чому визначення очікуваної вартості предмета закупівлі набуває особливого значення саме зараз?

Тетяна Руденко
Тетяна Руденко адвокат в сфері захисту економічної конкуренції, публічних закупівель

Однією з основних передумов успішного проведення закупівлі є правильне та оптимальне її планування. Розглянемо питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Як відомо з практики, замовники найчастіше недооцінюють важливість цього етапу закупівель.

Результатом недостатньої уваги до зазначеного напряму роботи можуть стати або зрив запланованої процедури закупівлі та її скасування у разі встановлення занадто низької очікуваної вартості закупівлі, або ж переплата зайвих бюджетних коштів у випадку встановлення очікуваної вартості закупівлі вище економічно обґрунтованої.

Статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг.

Закупівлі здійснюються відповідно до принципів, викладених у статті 5 Закону, один із яких – принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Тому правильне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі є важливим етапом проведення закупівель.

До речі, правильне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі саме зараз набуває особливого значення.

Оскільки численні закупівлі замовники проводять, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення закупівель окремих товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», тобто укладають прямий договір з постачальником без обмеження по вартості, замовник має підтвердити у разі необхідності, що незважаючи на умови, в яких проводилась закупівля, очікувана вартість була визначена обґрунтовано, не допускаючи зловживань.  

Питання визначення очікуваної вартості предмета закупівлі врегульоване наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).

Зазначена Методика може застосовуватися замовником для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт і послуг. Однак враховуючи, що Методика є примірною, її застосування є правом замовника, але не обов’язком.

У Методиці надано визначення основних термінів та понять, зокрема таких, як:

очікувана вартість – це розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів;

та

очікувана ціна за одиницю – це розрахункова ціна одиниці товару із зазначенням інформації про включення до очікуваної ціни податку на додану вартість (ПДВ), інших податків і зборів, а також доставки товару до замовника.

Пропонуються наступні етапи при визначенні очікуваної вартості:

1.  Визначення потреби в товарах, роботах, послугах.

2.  Формування опису предмета закупівлі із зазначенням технічних і якісних характеристик. До формування опису предмета закупівлі рекомендується залучати відповідних фахівців замовника, що відповідають за якість продукції, або ж ініціатора закупівлі.

3.  Аналіз ринку. На цьому етапі використовується як загальнодоступна інформація щодо цін на товари, яка міститься у відкритих джерелах, так і інформація, що отримана шляхом проведення попередніх ринкових консультацій, запитів цінових пропозицій. 

4.  Визначення вимог до умов поставки і оплати. Замовник має взяти до уваги, з-поміж іншого, нормативно-правові акти, якими регулюється можливість здійснення попередньої оплати в окремих випадках.

5.  Визначення очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі.

Згідно з Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі пропонуються такі методи визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі, як метод порівняння ринкових цін та розрахунок очікуваної вартості на підставі закупівельних цін попередніх закупівель.

1. Метод порівняння ринкових цін

Метод визначення очікуваної вартості на підставі даних ринку, а саме загальнодоступної відкритої інформації про ціни та інформації з отриманих цінових пропозицій і прайс-листів на момент вивчення ринку.

Способи, що рекомендуються для отримання інформації про ціну товарів та послуг:

1) здійснити пошук, збір та аналіз загальнодоступної  інформації про ціну.

При зборі інформації щодо ціни на предмет закупівлі слід враховувати, що умови запланованих закупівель (обсяги закупівлі, умови оплати та поставки) повинні відповідати умовам закупівель, інформація про які міститься у відкритих джерелах та може бути використана для розрахунку очікуваної вартості.

Також потрібно враховувати інші можливі чинники, що впливають на ціну товарів і послуг, як, наприклад, сезонні коливання цін на певні предмети закупівлі;

2)  направити не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій (електронною поштою) виробникам, офіційним представникам та дилерам, постачальникам конкретного товару, надавачам послуг.

У запитах цінових пропозицій рекомендується зазначати інформацію щодо повної характеристики предмета закупівлі (марка, креслення, розмір, ДСТУ, ГОСТ, технічні умови, тип, сорт, категорія, артикул, ємність, густина, тип упаковки (тара), а також рік випуску для техніки та обладнання), необхідної кількості, графіка поставок, умов постачання, умов оплати та системи надання знижок, гарантійного терміну тощо.

У направлених до суб’єктів господарювання запитах необхідно вказати, що збір інформації не тягне за собою ніяких зобов’язань замовника щодо укладання договору. Також рекомендується зазначати про відповідність якості товарів і послуг вимогам чинних нормативних документів та документів на їх виготовлення.

До того ж раджу замовникам для більш достовірного визначення очікуваної вартості саме вашої закупівлі брати цінову інформацію у джерелах свого регіону, оскільки саме зараз ціни можуть суттєво різнитися під впливом таких факторів, як близькість до зони бойових дій, порушені логістичні ланцюжки, інші особливості, притаманні умовам воєнного стану.

Після отримання певного цінового масиву всі ціни необхідно привести до єдиних умов, враховуючи умови поставки, умови оплати тощо. Наприклад, якщо закуповуються лікарські засоби, ціна за упаковку перераховується на найменшу лікарську форму – 1 таблетка, 1 ампула тощо.

З масиву цінових даних відкидаються аномально високі і аномально низькі показники, які об’єктивно випадають із діапазону (різниця з сусідньою ціною  не менше 30% ).

Очікувана ціна є середнім арифметичним із отриманих даних.

Очікувана вартість закупівлі визначається як добуток розрахованої ціни за одиницю товару та кількості одиниць товару.

2. Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг на підставі закупівельних цін попередніх закупівель.

У разі обмеженої конкуренції на ринку певного товару чи послуги та неможливості отримання достатньої кількості інформації щодо актуальних ринкових цін доцільно застосовувати метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих закупівель.

Для розрахунку очікуваної вартості можуть використовуватись:

– ціни попередніх власних закупівель замовника (укладених договорів) аналогічних/ідентичних товарів/послуг;

– ціни відповідних закупівель минулих періодів, інформація про які міститься в електронній системі закупівель «Prozorro», з урахуванням індексу інфляції, зміни курсів іноземних валют (у разі, якщо в наявності є валютна складова в ціні товару/послуги). Як інформаційні джерела використовуються: для індексу інфляції – офіційний вебсайт Державної служби статистики України, для курсів іноземних валют – офіційний вебсайт Національного банку України.

Після отримання певного масиву цін за одиницю товару подальші розрахунки для визначення очікуваної вартості закупівлі здійснюються аналогічно попередньому варіанту.

3. Розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів.

Очікувана вартість закупівлі товарів/послуг, щодо яких проводиться державне регулювання цін і тарифів (відповідно до постанов, наказів, інших нормативно-правових актів органів державної влади, уповноважених на здійснення державного регулювання цін у відповідній сфері), визначається як добуток необхідного обсягу товарів/послуг та ціни (тарифу), затвердженої відповідним нормативно-правовим актом.

4. Розрахунок очікуваної вартості робіт.

Окремими нормативно-правовими актами передбачено, що як при визначенні предмета закупівлі робіт, так і для розрахунку їх очікуваної вартості враховується ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293.

Разом з тим визначення вартості робіт зазнало змін, про які варто нагадати.

Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.

Водночас Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 01.11.2021 № 281 (далі – наказ № 281) затвердило кошторисні норми в Україні у будівництві, а саме Настанову з визначення вартості будівництва та Настанову з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.

Також наказом № 281 були визнані такими, що втратили чинність, ряд державних стандартів України, серед яких –  ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Пунктом 1.1 Настанови з визначення вартості будівництва встановлено, що ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво).

Ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти).

Застосування цієї Настанови при будівництві об’єктів із залученням інших джерел фінансування обумовлюється договором.

У свою чергу, у пункті 1.2 Настанови з визначення вартості будівництва наведено визначення термінів, що вживаються у вказаній Настанові, і з-поміж них – поняття «будівельні роботи». Так, до будівельних робіт належать будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи.

Отже, при закупівлі капітального ремонту будівель, споруд тощо замовники мають в обов’язковому порядку застосовувати кошторисні норми, затверджені наказом № 281.

Водночас зміни до Порядку, якого мають також дотримуватись замовники, зокрема до його пункту 4, не вносились.

Міністерство економіки України в своєму листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 зазначило, що у зв’язку із втратою чинності ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013, а також прийняттям та затвердженням кошторисних норм України, наказ № 708 буде приведено у відповідність до вимог законодавства.

До приведення у відповідність наказу № 708 при визначенні предмета закупівлі робіт згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва замовникам рекомендується враховувати кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджені наказом № 281, у яких наведено визначення об’єкта будівництва.

Нагадаю, що занижена очікувана вартість може призвести до скасування закупівлі через відсутність учасників, тоді як надто завищена може розцінюватись контролюючими органами як зловживання та неефективне освоєння коштів замовником.

Усі матеріали, отримані в ході аналізу ринку, та розрахунки щодо визначення очікуваної вартості раджу оформити у вигляді звіту, аналітичної записки, іншого документа та зберігати разом з іншою документацією щодо закупівель.

Вдалих вам закупівель!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати