На початку травня Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області виніс вирок директору благодійного фонду з м. Хмільник Олександру Дорогану – 6 років із конфіскацією майна, – а також заборонив на 3 роки займатись діяльністю, пов'язаною з гуманітарною допомогою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак уже 26 червня Вінницький апеляційний суд скасував обвинувальний вирок для волонтера. На це рішення вплинула команда юристів практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger. Вступивши у справу на етапі апеляційного оскарження обвинувального вироку, адвокати Arzinger виявили численні порушення вимог чинного законодавства та прав обвинуваченого, в чому вдалося переконати також Вінницький апеляційний суд.
Кримінальне провадження було відкрито за фактом незаконного використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку (ч. 3 ст. 201-2 КК України). Досудове розслідування встановило, що разом із двома спільниками Дороган ввозив в Україну транспортні засоби як гуманітарну допомогу ЗСУ без сплати митних і податкових платежів. Йдеться про щонайменше 7 автомобілів загальною вартістю у понад 1 млн 115 тис. грн.
Передісторія
На початку повномасштабної війни Дороган Олександр вирішує приєднатися до волонтерського руху. Вибрано напрямок – поставка автомобільного транспорту для потреб ЗСУ. Олександр створює благодійну організацію та укладає контракти на поставку з іноземним підприємством. На жаль, це підприємство не надавало безоплатно знайдені автомобілі, а більшість із них потребували ремонту з подальшим фарбуванням. З метою спрощення проходження митних і банківських операцій було укладено два контракти. Відповідно до одного з них, автомобільний транспорт зазначався як безоплатне пожертвування для допомоги військовослужбовцям.
Тобто цей контракт надав автомобілям статусу гуманітарної допомоги. Декларування транспортних засобів, придбаних в іноземного постачальника та ввезених на територію України як гуманітарної допомоги, було обумовлено потребою в якнайшвидшому забезпеченні військових високопрохідними автомобілями, що було можливим у зв’язку з дією спрощеного та одночасно, прискореного порядку проходження митних процедур у разі ввезення товарів як гуманітарної допомоги. Фактично транспортні засоби, які хоча і ввозилися на територію України як гуманітарна допомога, оплачувалися благодійним фондом Олександра. Це підтверджується виписками, наданими литовським постачальником. Звісно, що кошти родини Олександра швидко завершилися, тому довелося шукати джерела фінансування.
Так, Олександр із метою швидкого поповнення рахунків благодійного фонду вирішив здійснювати оформлення благодійних внесків через договори купівлі-продажу з подальшим переданням військовим вказаних автомобілів. Ба більше, отримані кошти переводилися іноземному постачальнику та використовувалися для ремонту, фарбування ввезених автомобілів.
Швидкий судовий вирок. Чому?
На жаль, у процесі здійснення досудового розслідування надані захисниками Олександра докази не було взято до уваги, а потім під тиском Олександр був вимушений частково визнати вину, хоча й оскаржував обставини вчинення злочинів, які йому інкримінували. Зауважимо, що Олександр дійсно передавав автомобілі військовослужбовцям безоплатно – на підставі Актів прийому-передачі адресної благодійної допомоги, за змістом яких вартість переданих військовослужбовцям автомобілів складала нуль гривень.
Жодного автомобіля не було продано з метою отримання прибутку, а жоден із військовослужбовців безпосередньо не сплачував кошти за переданий автомобіль, тому Олександр не мав умислу про отримання прибутку від продажу такого майна.
Небезпечним прецедентом для українського волонтерського руху загалом вважає судовий вирок Дорогану представник захисту звинуваченого, партнер Аrzinger Юрій Сухов.
У коментарі «Юридичній Газеті» він зазначив:
«Методи розслідування справи, позиція і докази сторони обвинувачення можуть бути використані проти інших благодійних фондів (організацій) в Україні.
Суд використав скорочений судовий розгляд – менш ніж два місяці, – допустивши низку процесуальних порушень. Вирок Дорогану є одним із перших, що ухвалено не на підставі угоди про визнання винуватості. Встановлена у вітчизняному кримінальному процесуальному законі можливість суду не досліджувати ті обставини, які ніким не оспорюються, вимагає від суду ретельної перевірки. Цього по цій справі суд не зробив».
«Подібних справ відкрито десятки» – народний депутат
Лист Олександра Дорогана оприлюднив народний депутат Мар’ян Заблоцький. У своєму зверненні обвинувачений наполягає, що його «примусово змусили давати покази та визнавати провину, йти на експрес-суд, який не дає права долучати докази, а судові засідання проходять у закритому режимі».
Парламентар збирається звернутися щодо перевірки подібних справ, коли, як він пише, «співробітники органів видають себе за військовослужбовців ЗСУ, провокують волонтерів на порушення формальних процедур з імпорту авто». Заблоцький вказує, що подібних справ відкрито десятки – «всі вони за своєю суттю ідентичні».
«Приголомшливий прецедент, який може зупинити щонайменше поставку всіх автомобілів для передової. На мою думку, вирок (Дорогану – ред.) може пояснюватись або винятковою тотальною злочинною тупістю, або свідомим саботажем волонтерського руху, який тягне на державну зраду», – додав нардеп.
Суд вдався до формального підходу до дотримання вимог повноти розгляду справи?
Адвокат Юрій Сухов вважає, що суд повинен був дослідити обставини, що підлягають доказуванню, оцінити кожен доказ, встановити, зокрема, наявність у діях Олександра Дорогана корисливого мотиву, мети вчинення злочину тощо.
Натомість суд вдався до формалізму, впевнений він:
«Такий небезпечний підхід до оцінки наявних доказів у поєднанні із вправним використанням чинних процесуальних механізмів дозволив засудити людину до 6 років позбавлення волі. Доводи суду, що «виправлення пана Дорогана можливе лише в умовах ізоляції від суспільства», вбачаю щонайменше шаблонними. На кшталт «застосування до обвинуваченого умовного покарання не слугуватиме меті покарання».
Чи відповідає вирок провині? Ознайомитися з повним текстом вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області можна за посиланням.
Справа є резонансною, адже створює прецедент для подальших звинувачень волонтерів. А гоніння волонтерів (як бачимо, не тільки по цій справі) набирають обертів.