Однією з найгучніших подій останніх днів стала новина про накладання вето президентом України на схвалені Верховною Радою України зміни до закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі – Закон).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою прийнятого Закону визначено запобігання важким соціальним наслідкам, спричиненим девальвацією національної валюти України. Парламентарії, схваливши цей документ, заборонили примусове відчуження житлового нерухомого майна боржника, яке є заставою за кредитом в іноземній валюті. Однак банки, використовуючи лазівку в законодавстві, знайшли можливість ігнорувати вимоги Закону, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. А такий спосіб банк одержує виконавчий документ, з яким може звернутись до Державної виконавчої служби та звернути стягнення на майно боржника. Тобто в підсумку Закон виявився неробочим.
Стурбовані цим парламентарії 28 грудня 2014 року прийняли законопроект про внесення змін до Закону (далі – Зміни до закону), яким прямо заборонили звертати стягнення на майно боржника за виконавчий напис нотаріуса. Прийняття цих змін супроводжувалось суттєвим суспільним резонансом і мало досить яскраве політичне забарвлення. Однак Змінидо закону залишились без підпису президента України, який послався на те, що цей документ комплексно не вирішує проблеми погашення банківських кредитів в іноземній валюті, призводить до погіршення ситуації в банківській системі та ставить під загрозу інтереси вкладників банків.
Слід зазначити, що сам Закон був підписаний Виконуючим обов'язків президента України Олександром Турчиновим. Можливо, політичний і економічний курс чинного глави держави не передбачає заходів, визначених Законом, і повернення Змін до закону Верховній Раді є нічим іншим як спробою без зайвого галасу дозволити банкам ігнорувати вимоги чинного законодавства, користуючись неточностями в ньому. Водночас керманича можна зрозуміти, він стурбований тим, що у випадку, якщо Закон запрацює на повну силу, в банківській системі почнуться проблеми, що може спричинити більш суттєві негативні наслідки, ніж маємо сьогодні.
Чи потрібен цей Закон взагалі і які наслідки його застосування будуть для банківської системи України, напевно сказати важко. Неможливо сперечатись з тим, що заборона на відчуження заставного майна впливає на ліквідність кредитного портфеля банку, але слід розуміти, що наразі маємо несприятливі умови для продажу нерухомості. За таких умов банки повинні бути зацікавлені не в продажу заставного майна, а в реструктуризації заборгованості.
Нагадаємо, що Петро Порошенко повернув до парламенту Закон щодо мораторію на стягнення майна за кредитами в іноземній валюті.
Зауваження президента до Закону ґрунтуються на тому, що він комплексно не вирішує проблеми погашення банківських кредитів в іноземній валюті. Відсутність комплексного врегулювання питання погашення заборгованості за споживчими кредитами в іноземній валюті призводить до стійкого погіршення ситуації в банківській системі та зниження її ліквідності.
Вирішення проблем позичальників не може ставити під загрозу інтереси вкладників банків, які мають однакові права з позичальниками.