Зареєстрований 14 квітня у Верховній Раді законопроект №5376 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні є логічним продовженням прагнення влади встановити особливі умови оподаткування українського ІТ-бізнесу. За думкою Міністерства цифрової транс формації України, саме цей закон стане правовим фундаментом для кращої податкової системи в межах нового режиму «Дія City», який впроваджується законопроектом №4303, та сприятиме розвитку ІТ-галузі в Україні.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як відомо, «Дія City» — це особливий податковий та правовий режим, що якнайменш 15 років з моменту запровадження служитиме своєрідним хабом для ІТ-спеціалістів та дозволить наблизити умови ведення українського ІТ-бізнесу до прогресивних світових моделей. Наразі передбачається, що працювати в «Дія City» на однакових умовах зможуть не тільки українські, а й іноземні компанії, стартапи та інвестори. Через це у багатьох виникає зрозуміла асоціація з новою Силіконовою долиною. Та наскільки це відповідає дійсності?
Звісно, ефективність «Дія City» буде перевірена часом, але з огляду на ті умови оподаткування, що викладені в першому проєкті профільного закону, вже сьогодні можна зробити певні висновки. Наприклад, компаніям-харезидентам «Дія City» дозволять обирати між податком на прибуток (за ставкою 18%) та податком на виведений капітал (за ставкою 9%). Однак пільгові умови оподаткування будуть доступні лише у разі дотримання певних умов.
Наприклад, можливість сплати до бюджету 9% від прибутку в якості податку на виведений капітал буде доступна, якщо починаючи з 2025 р. витрати резидента на придбання товарів/робіт/послуг у платників єдиного податку за звітній період не перевищуватимуть 20% від загального обсягу таких витрат. У 2024 р. цей ліміт становитиме 50%, а до 2024 р. діятиме перехідний період, в якому обмеження не застосовуватимуться взагалі. До того ж, така ставка податку розповсюджуватиметься лише на певні види операцій, наприклад, виплату процентів на користь нерезидентів, надання безповоротної фінансової допомоги певним категоріям осіб, де які випадки безоплатної передачі май на, виплату роялті в певних розмірах тощо.
Раніше повідомлялося, що податок на прибуток резиденти «Дія City» не платитимуть зовсім, як і не подаватимуть відповідні звіти, а податок на виведений капітал стосуватиметься лише транзакцій, пов'язаних з виведенням грошей з компанії. Як вбачається з доступного тексту законопроекту, настільки вигідних пільгових умов оподаткування ІТ-сектору очікувати не варто. Отже, наразі не передбачається значної вигоди для платників податку на прибуток шляхом зменшення ставки оподаткування, як про це наголошується при кожному обговоренні.
Що стосується прибутків фізичних осіб, то податок на заробітну плату працівників резидентів «Дія City», винагороду за гігконтрактами, укладеними з резидентами «Дія City», та авторську винагороду становитиме 5% замість 18%. Додатково сплачуватимуться звичні 22% єдиного соціального внеску, але вже від мінімальної заробітної плати, та 1,5% військового збору. Таким чином, реальні податкові пільги передбачаються лише для тих, хто працюватиме в ІТ-секторі на резидентів «Дія City», та лише на перелічені види доходів фізичних осіб.
Виходячи з наведеного, ІТ-сектор дійсно зможе користуватися певними податковими пільгами у межах «Дія City», однак сьогодні ще зарано робити висновок, наскільки це сприятиме прогнозованому зростанню ВВП, збільшенню обсягу інвестицій в Україну та досягненню прозорої податкової системи без додаткового навантаження чи прихованих платежів. У будь- якому разі ІТ-сфера вже не перший рік вважається однією з найприбутковіших галузей в Україні, тому будь- які прогресивні та ліберальні зміни матимуть позитивний вплив на її подальший розвиток.