12.10.2017 р. Європейський Суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) прийняв достатньо показове рішення у справі «Бурміч та інші проти України», одночасно розглянувши більше ніж 12 тис. заяв проти України, суть яких зводилася до невиконання Україною остаточних рішень судів. Практика ЄСПЛ ще не мала таких рішень за масштабами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Слід зазначити, що предтечею рішення «Бурміч проти України» стало пілотне рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Іванов проти України», в якому ще у 2009 р. Суд визнав існування в Україні системної проблеми з виконанням судових рішень та застосував процедуру «пілотного рішення», за аналогією до якого Суд надалі ухвалив близько 6 тис. рішень, в яких присуджено компенсацій проти України на майже 12 млн євро.
Однак Україна не зробила жодних висновків з пілотного рішення у справі «Юрій Іванов проти України». Справи за заявами проти України складають більше ніж 20% від загальної кількості скарг, що розглядаються в ЄСПЛ, а Україна впевнено тримає перші позиції серед країн, проти яких подаються скарги.
Рішенням у справі «Юрій Іванов проти України» нашу країну було зобов’язано протягом півроку напрацювати ефективний механізм вирішення проблеми з невиконанням судових рішень та зупинено розгляд скарг українців на цей строк. Український уряд не виконав «домашнє завдання», проте розгляд скарг було відновлено. При цьому ЄСПЛ неодноразово звертав увагу України на існування системної проблеми з виконанням судових рішень та розглядав аналогічні заяви «пакетно» (по кілька сотень).
Враховуючи, що ситуація з виконанням судових рішень і далі залишається незмінною, Суд прийняв рішення об’єднати в одній справі більше ніж 12 тис. однотипних заяв та задовольнив їх, не розглядаючи по суті. Суд визнав, що Україна порушила права своїх громадян, які домоглися остаточних судових рішень, але не можуть отримати їх виконання.
Доводи представників української держави щодо запуску інституту приватних виконавців, проведення в Україні судової реформи, зміни процесуального законодавства, реформування системи виконавчого провадження Суд визнав такими, що не знаходять практичного втілення та не підтверджують вирішення проблеми з системним невиконанням остаточних рішень судів.
Фактично, в Україні сформувалася ситуація, за якої державі «цікавіше» виплатити «справедливу компенсацію» у розмірі кількох тисяч євро кільком тисячам скаржників, ніж виконувати багатомільйонні рішення вітчизняних судів на користь сотень тисяч громадян та юридичних осіб.
Звичайно, такий підхід не відповідає принципу правової держави. Так, рішенням Конституційного суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 р. у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено в п. 4, що конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав та свобод людини. Безперечно, системне невиконання рішень судів не гарантує утвердження і забезпечення прав та свобод людини, а перетворює відповідні рішення судів у папір, який не вартий чорнил, витрачених на нього.
Варто зауважити, що рішення ЄСПЛ у справі «Бурміч проти України» є остаточним та не підлягає оскарженню. Його передано Судом до Комітету Міністрів Ради Європи для виконання. Це може призвести до додаткового навантаження на бюджет України в розмірі 25 млн євро «справедливої компенсації». До того ж проти України можуть бути застосовані санкції політичного характеру (наприклад, позбавлення права голосу, або призупинення членства, або навіть виключення з Ради Європи). Звісно, такі політичні кроки дуже негативно позначаться на репутації нашої держави та навряд чи сприятимуть її розвитку.
Крім того, прийняття рішення у справі «Бурміч проти України» матиме наслідком прискорення розгляду аналогічних справ у ЄСПЛ, які відтепер оцінюватимуться лише на предмет прийнятності та без розгляду по суті передаватимуться на виконання до Комітету Міністрів. Враховуючи, що тисячі заяв проти України щодо невиконання остаточних судових рішень будуть розглядатися за скороченою процедурою, варто сподіватися, що й інші заяви проти України розглядатимуться швидше.
Таким чином, рішення ЄСПЛ у справі «Бурміч проти України» є сигналом нашій країні, що в Європі знають про системну проблему невиконання судових рішень та не готові закривати на неї очі. Якщо влада України хоче, щоб очільники європейських держав зважали на її думку, якщо ми прагнемо, щоб іноземні інвестори інвестували свої гроші у вітчизняну економіку, найближчим нам потрібно часом довести, що в Україні існує справедливий суд, який приймає рішення щодо захисту права власності та інших прав громадян і бізнесу, які реалізуються шляхом швидкого та ефективного виконання. Сподіваємося, що Україна впорається з новим домашнім завданням у стислі строки.