Більшість компаній, які ввозять товари з-за кордону, знайомі з проблемою коригування митної вартості. Перед митницею ставлять плани наповнення бюджету. Це можна робити, або збільшуючи ставки податку через зміну класифікації товару, або збільшуючи саму базу нарахування податку шляхом коригування митної вартості. Змінити класифікацію товару буває досить складно, а процедура коригування митної вартості у виконанні митниці виглядає дуже простою. Спочатку у документах імпортера інспектор знаходить невідповідності. Це насправді нескладно, бо у процесі складання документів беруть участь багато людей, і хтось може описатися чи використати шаблон документа, який не підходить до інших. Такі невідповідності митниця використовує як підставу для витребування додаткових документів. Імпортер або поспішає забрати товар і відмовляється шукати додаткові документи, або просто не може їх надати, бо вже все й так додав до митної декларації. Все це закінчується рішенням митниці про коригування митної вартості. При цьому вартість товару можуть збільшити в декілька разів. Відповідно, суми ПДВ і мита, які потрібно буде сплатити, також суттєво збільшаться. Так процедура коригування виглядає зовні. На практиці все частіше чуємо від клієнтів-імпортерів, що митниця просто порівнює ціну клієнта з ціною аналогічних товарів. Якщо у клієнта менша ціна, майже завжди митниця прийме рішення про коригування митної вартості, які б документи клієнт не надав.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Найбільша проблема тут — саме в аналогічних товарах та одиницях виміру. Як би дивно це не звучало, але митниця використовує для порівняння вартості вартість 1 кг товару. При цьому порівнюються товари, які просто класифікуються за однаковим кодом. Найбільш абсурдний приклад у нашій практиці був з коригуванням вартості диванів. Митниця цілком серйозно порівнювала вартість 1 кг розкладного дивана, яка була у базі митниці, з вартістю 1 кг диванів, які імпортував клієнт. Звичайно, що ні матеріал, ні розмір, ні інші характеристики митниця до уваги не брала. Інший приклад з меблевою фурнітурою. Клієнт імпортує елементи меблевої фурнітури з товстих важких пластин чорного металу, тому вартість 1 кг фурнітури клієнта і 1 кг дрібної фурнітури з легких металів суттєво відрізняються. Та різниця у матеріалі жодним чином не цікавить митницю, з надуманих причин вона збільшила вартість вже двох партій товару вдвічі.
Абсолютну абсурдність такого підходу визнають навіть у центральному офісі Держмитслужби. Рішення місцевої митниці про коригування вартості фурнітури після нашої тривалої боротьби Держмитслужба скасувала навіть без звернення до суду. Аналогічна ситуація і в судах. Більшість спорів вони вирішують на користь імпортера. Ризикують отримати негативне рішення зазвичай ті імпортери, які погано підготували документи перед поданням до митниці або які взагалі ігнорували її запити. Коли ж ми починаємо супроводжувати імпортера від моменту отримання запиту від митниці про надання документів, то впевнені у позитивному результаті для клієнта. Питання тільки часу, адже через велику завантаженість судів митні спори часто розглядають роками. Це і стримує багатьох імпортерів від звернення до суду.
Допомогти митниці вирішити проблему з наповненням бюджету вирішили у Верховній Раді. Ще у 2020 р. там зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів) №3562 та альтернативний законопроєкт від опозиції. Насторожує, що і влада, і опозиційні депутати хочуть фактично легалізувати можливість коригування митної вартості виключно через розбіжності вартості товарів імпортера з вартістю аналогічних товарів. Бізнес-спільнота активно виступила з критикою цього законопроєкту, і поки він залишається у комітетах. Але немає жодних гарантій, що одного дня його не дістануть з шухляди. Тому будемо і надалі уважно слідкувати за його рухом у профільному комітеті.
Поки у боротьбі за митну вартість виграють імпортери, проте вони не досить активні у цій боротьбі. Частину бізнесів стримує те, що поки вони збирають додаткові документи, товар простоює разом з транспортом, а це додатковий час і гроші. Інша частина не хочуть втягуватись у тривалу судову тяганину. Але хто наважується на спір, той у більшості випадків перемагає. Тому борітеся — поборете!