25 лютого 2021, 12:44

Бізнес у кризу: як вижити у складних умовах і зберегти клієнтів

Опубліковано в №4 (734)

Катерина Власюк
Катерина Власюк «Сімейний адвокат Катерина Власюк, АБ» засновниця, адвокат, переговорник у сфері сімейних конфліктів, автор книги "Розлучення. Сповідь адвоката"

Думаю, для нас усіх 2020 р. був непростим. Ми вчилися жити по-новому, звикали до обмежень і карантину, зрозуміли, що і в нашій професії можливі консультування онлайн та робота у віддаленому режимі. А ще переоцінювали своє життя і здобували нові навички.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Для мене 2020 р. починався гучною вечіркою до ранку, і ніщо не вказувало на те, що відбудуться такі колосальні світові зміни. Рік тому я думала, що як зустріла новий рік, так його і проведу. І якщо вже іронізувати, то мабуть, так і вийшло. Правда, вечірок у 2020 р. було обмаль, але вистачало сімейних війн і публічних справ. Але про це трішки згодом.

У березні 2020 р. я пережила найпотужнішу депресію свого життя. В один момент ввели карантин, новини повідомляли про небезпеку вірусу. Було страшно за життя і здоров’я, втратити клієнтів, когось звільнити чи втратити офіс. Була така невизначеність, що здавалося, прийде кінець світу. Такої внутрішньої кризи та нестабільності я ніколи не переживала. В один момент ніби всі мої потаємні страхи вийшли назовні і почали мене душити. Я уявляла жахливі картини негативного майбутнього, і від цього ставало ще страшніше.

Коли прийшло усвідомлення, що так далі не можна, що страх і негатив завели мене у безвихідь, я усвідомила, що маю з цього стану вибратись. Тижні два я щодня медитувала, намагалась знаходити позитив і думала над планом дій у кризу. Допомогло відсторонення від новин, які просто лякали, і занурення у роботу без думок про те, що буде далі. Я відверто поговорила з командою і сказала, що це моя перша бізнес-криза, що я не певна, що слід робити, але точно знаю, що ми втримаємось «на плаву», хоча поки неясно, як і з якими втратами. Ми вирішили по максимуму робити все, що потрібно, і побачимо, що буде.

Нижче поділюсь своїми висновками та діями, які у підсумку дали розуміння, що діяли ми вірно, і видався рік хоча й складним, але цікавим, продуктивним та результативним.

1. Прийняття

Моя внутрішня стабільність сформувалась на базі усвідомлення, що ситуація з пандемією вже є, і якийсь час доведеться з цим миритись, змінюватись і підлаштовуватись. Риторичні питання «Чому все так?», «Чому саме зараз?», «За що нам це?» приведуть лише до депресії.

Аналіз подій останніх років привів мене до розуміння, що кризи здоров’я менших масштабів ми вже переживали — пташиний, свинячий грип тощо. Фактично щороку виникало якесь захворювання. Фінансові кризи також не в новинку: криза 2008 р., банкрутство більшості банків, нестабільний курс валют… Усе це у маленьких дозах ми проходили. Тоді чому я не справлюсь зараз? Я усвідомила, що в цій ситуації маю прийняти все як є і змінити звичний спосіб життя, поведінки, ведення справ, але так, щоб в результаті плани, які були визначені на рік, здійснились.

У мене був вибір, прискіпливо стежити за новинами чи не особливо занурюватись. Я обрала друге. Це дало мені можливість не панікувати і отримувати інформацію, коли вона потрібна.

2. Позитивне мислення

В останні роки я — прихильниця теорії позитивного мислення. Вона не раз рятувала мене у кризові моменти. У 2020 р. я розуміла, що життя планети змінюється, і в цьому також можна шукати позитивні ниточки. Однією з таких стало більш тісне спілкування з родиною та друзями. А ще — можливість більше знаходитись вдома, мати алібі для небажаних зустрічей і більше часу на власний розвиток і занурення в себе. У березні я запустила онлайн-марафон для підтримки родин у карантині, пройшла навчання на курсі відеозйомок та трансформаційний курс Ірини Хакамади, чого б не зробила, якби не було карантину. Усвідомлення того, що навіть жахлива пандемія не зможе вивести мене з рівноваги, подолати позитив і знищити все, дало мені потужний заряд позитиву.

3. Впевненість у собі

Впевненість у собі — наше базове відчуття, і якщо зовнішня турбулентність може його розкачати чи поставити під сумнів, варто задуматись, чи дійсно ми віримо в себе. У березні я прокачувала впевненість у медитаціях та з коучем, і це дало мені більшу віру в себе та відчуття, що незважаючи ні на що, мої плани здійсняться. Я підбадьорювала себе, згадуючи минулий досвід та перемоги, і опиралась на них. Адже віра в себе породжує активні дії та потужний позитивний енергетичний заряд, якому не страшна пандемія.

4. План Б

Більшість з нас не були готові до вірусу і його наслідків. У січні 2020 р. ми планували рік без застережень на карантинні обмеження. Але довелося корегувати плани. Мені допомогло те, що я описала план дій, якщо все піде не так, і фактично в ньому пережила весь страх фіаско і закриття компанії. Також у мене був кризовий план на березень-червень, і я розуміла: якщо ми протримаємось ці місяці, далі буде легше. Тоді я побачила, що навіть якщо все піде не так і буде дуже погано, вихід знайти можливо, і це допомогло рухатись далі.

5. Відверта розмова з командою

Коли у тебе є команда, вона має знати, куди ви рухаєтесь і що буде. Ми працювали дистанційно з виїздом за потреби на зустрічі в офіс. Звісно, не вистачало живого спілкування, але ранкові зустрічі в Zoom налаштовували нас на роботу. Спочатку ми обговорювали ситуацію, підтримували один одного, ділились переживаннями. Нам вдалося зберегти і укріпити командний дух. Я відверто казала, що не знаю, як будуть розвиватись події, але знаю, що моє завдання — зберегти офіс та зарплату і рівень надання послуг для наших довірителів.

На щастя, робота команди у віддаленому режимі не давала збоїв, ніхто не лінувався, і це дало можливість супроводжувати наявні справи та брати нових клієнтів. Фактично ми працювали навіть більше, бо межі робочого часу змістилися. Та незважаючи на все, влітку ми змогли провести корпоратив на морі, де «відірватись» на повну. Тож дуже важливим для мене стало усвідомлення, що наша команда — це вірні, надійні однодумці, яким небайдужа доля наших довірителів, і в цьому наша сила. Адже ми схожі, у першу чергу, моральними принципами, а це у складні часи особлива перевага і потужне пальне.

6. Концентрація на головному

Як на мене, у кризу неможливо зберегти всі фронти — доводиться чимось жертвувати. І якщо «жертву» не обираєш ти, її можуть обрати обставини чи випадок. Тому я визначила основні завдання компанії та особисті пріоритети і саме на них концентрувала увагу і зусилля. Це привело до того, що основні завдання 2020 р. успішно закриті, і в результаті немає осаду, що щось не завершили.

7. Легкість

Адвокат — апріорі людина серйозна та виважена. Профдеформація може додавати тяжкості і душевних тягарів, тому я намагаюся бути легкою та не сприймати проміжні поразки як трагедію. У цьому дуже допомагають мої хобі — балет, написання книг та малювання. Адже моменти, в які ми переключаємось, дарують нестандартні рішення.

Оскільки пандемію поки не подолали, сподіваюсь, мої правила допоможуть вам пройти цей турбулентний час.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати