Пандемія COVID-19 стала причиною економічного спаду, який охопив не лише Україну, а й найрозвинутіші економіки світу. Так, Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння світової економіки у 2020 р. на 3%. Щодо України, то зазначений прогноз є ще гіршим. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оцінило, що скорочення обсягів ВВП у січні-квітні 2020 р. становило на рівні 5%, а скорочення індексу виробництва за підсумками чотирьох місяців 2020 р. - 6,7%.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Очевидно, що економічна ситуація матиме відповідний вплив на інститут банкрутства в Україні. Чого варто очікувати у цій сфері?
1. Збільшення кількості банкрутств
Логічним наслідком падіння економіки стане збільшення кількості банкрутств. Підтримка держави в основному здійснюється лише на словах. Так, найближчим часом очікується прийняття Верховною Радою України законопроекту №3322, який, серед іншого, передбачає мораторій на відкриття проваджень у справах про банкрутство за заявою кредиторів на 90 днів із часу закінчення карантину.
Однак, як показує практика, запровадження будь-яких мораторіїв призводить виключно до накопичення проблем та відкладення їх вирішення на потім. При цьому за час мораторію невиконані зобов’язання перед кредиторами будуть лише накопичуватися, що у підсумку призведе до збільшення проваджень у справах про банкрутство у 3-4 кварталі.
2. Електронний документообіг у процедурі банкрутства
Кожна криза завжди породжує нові можливості. Введення карантинних обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19, зробило як ніколи актуальним електронний документообіг та електронне судочинство.
Зокрема, вже з 2 квітня 2020 р. із набранням чинності Законом України №540-IX учасники судових справ мають можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Одним із способів підтвердження особи учасника справи є електронний підпис.
У банкрутстві спробою впровадити оптимізації процесу може стати згаданий вище законопроект №3322, який на час карантину дасть змогу проводити збори кредиторів та комітету кредиторів у дистанційному режимі.
Очевидним недоліком зазначених змін є обмеження їх дії лише періодом карантину. Однак саме пандемія коронавірусу може бути тим каталізатором, завдяки якому нарешті почне функціонувати Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) Функціонал ЄСІТС не обмежується лише судовими засідання, а, як мінімум, дозволятиме учасникам судового процесу обмінюватися процесуальними документами у електронній формі та знайомитися із матеріалами судових справ, не виходячи із офісу. Лише ці елементи ЄСІТС зекономлять мільйони бюджетних коштів, які йдуть на відправку кореспонденції, зробить правосуддя більш доступним для сторін та неможливим - реалізацію багатьох процесуальних диверсій, які пов’язані із пересилкою паперових матеріалів справи між судами.
Позитивним є те, що, попри деякі недоліки в механізмі дистанційного судочинства, українська Феміда звикає до такої діджиталізації, а більшість суддів та учасників процесу демонструють готовність працювати в нових реаліях.
3. Що залишиться незмінним
Незмінним, на жаль, залишиться загальна концепція банкрутства. Не дивлячись на ряд редакцій Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсний процес сприймається саме як ліквідація неплатоспроможного боржника. При цьому вказаної концепції негласно дотримується і законодавець, про що, наприклад, свідчить законопроект про мораторій на банкрутство.