 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
10 держав-членів ООН із 15 – США, Росія, Китай, Південна Корея, Сьєрра-Леоне, Гаяна, Сомалі, Пакистан, Панама, Алжир – проголосували 24 лютого на підтримку резолюції стосовно війни росії проти України в тій редакції, яку запропонували Сполучені Штати. Як цитують медіа, за текстом резолюції, ООН висловлює «жаль із приводу трагічної загибелі людей в ході російсько-українського конфлікту».
… Факт, що часто згадується багатьма дипломатами. Три роки тому, у 2022-му, екстрене засідання Ради безпеки ООН скликали (головним ініціатором виступили США як член РБ), щоб запобігти нападу росії на Україну. У Нью-Йорку було 23 лютого, в Україні вже йшла наступна доба – 24 лютого. Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України розпочалося просто під час засідання Радбезу…
Тим драматичніше виглядають події на майданчику ООН у треті роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну. Напередодні, після голосування Генасамблеєю ООН двох (!) альтернативних резолюцій щодо війни в Україні, коли авторами однієї були Україна з європейськими партнерами, іншої – США, Сполучені Штати Америки винесли свою резолюцію на Раду безпеки ООН, резолюції якої мають обов’язковий характер.
«У Радбезі ООН слабку резолюцію, яка була внесена США (без поправок) таки «протягнули». Десять «за» (США опинилися в компанії з рф і КНР), п’ять утримались, «проти» не було», – пояснює екснадзвичайний та повноважний посол України в США Валерій Чалий. На своїй сторінці в Фейсбук він пише:
– Чому це вдалося на Радбезі і не вдалося на Генасамблеї? Тому що в РБ є право блокуючого голосу постійного члена РБ ООН і до того ж головуючий цього місяця хитрий (але з дуже професійною дипломатією) Китай.
В даному випадку РФ, яка незаконно захопила місце в ООН після розпаду СРСР і зараз скористалася цим.
Мінімізація негативних наслідків цього голосування – завдання української дипломатії. Так як успішно діяли для позитивного рішення на Генасамблеї ООН, треба відпрацювати й тут.
Валерій Чалий – послідовник прихильник вирішення розбіжностей зі США останнього часу дипломатичним шляхом. «Остаточний розкол нам не на руку. Тим більше, сподіваюся на те, що це ситуативна позиція американських партнерів, а не глибинні зміни принципів їх зовнішньої політики», – вважає він.
Більш скептично щодо голосування в Радбезі налаштований юрист, колишній ексзаступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера.
«Будемо відверті, 10 резолюцій Генасамблеї не варті однієї резолюції Радбезу, яка має обовʼязковий характер (...) Просто так Москва ніколи не голосує на Радбезі українське питання. Схоже, там (в американській резолюції – ред.) щось є для них прийнятне». Здивування викликає чому ані Британія, ані Франція не скористалися правом вето у Радбезі», – пише він.
Правки до американського «Шляху до миру»
Альтернативна резолюція «Шлях до миру», запропонована США, Генеральною асамблеєю ООН голосувалася з правками:
1. Формулювання «конфлікт між Російською Федерацією та Україною» замінили на «повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну».
2. Додали пункт, де країни підтверджують свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води.
3. Формулювання про тривалий мир між Україною та РФ замінили на «справедливий, міцний і всеосяжний мир між Україною та російською федерацією, відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй та принципів суверенної рівності та територіальної цілісності держав».
Українська резолюція «Просування всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні»
У ній засуджується російська агресія; вимагається виконати попередні резолюції ГА ООН, зокрема, щодо виведення російських військ з визнаних міжнародних кордонів України; підтверджується відданість країн суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах; підкреслюється, що залучення військ КНДР призводить до ескалації конфлікту; наголошується на важливості забезпечити відповідальність за найтяжчі злочини, вчинені на території України, досягти справедливості для всіх жертв і запобігти майбутнім злочинам; міститься заклик до повного обміну військовополоненими, незаконно утримуваними особами та повернення всіх депортованих цивільних, включаючи дітей.
«ЗА» український варіант проголосували 93 країни, 18 – «ПРОТИ». Серед країн, які голосували «проти» – США, Ізраїль, Угорщина, РФ, Білорусь, Еритрея, Нігер, Малі, Судан та Нікарагуа.
Показовим стало голосування проти України по принциповому для України питанню Ізраїлю, який в особі прем'єра Біньямін Нетаньягу останнім часом демонструє союзництво з новою адміністрацією США, тим більше, що і Трамп у близькосхідних питаннях займає чітку позицію по Ізраїлю.
На майданчику ООН Україна та Ізраїль часто голосують не в інтересах одна одної (детально це досліджувало видання «Слово і діло»).
Україну на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку представляє заступниця міністра закордонних справ України Мар'яна Беца.
Колишній постпред в ООН Сергій Кислиця, який нещодавно був призначений першим заступником очільника МЗС України, в інтерв'ю відповів на запитання, чому інколи за резолюції з українських питань в ООН голосує понад 140 країн, а часом 80: «Ви можете мати або велику кількість голосів, і тоді сила резолюції часто низька. Або у вас менше голосів, але сила резолюції потужніша. У тому й полягає мистецтво дипломатії – знайти цей баланс». В тому ж інтерв’ю він згадує, як у 2014 році за резолюцію Генасамблеї ООН про територіальну цілісність Україна отримала 100 голосів, тобто понад половину.
Довідка
Резолюція «Агресія проти України» від 2 березня 2022 року: «за» – 141, «проти» – 5, «утрималися» – 35, відсутні – 12.
Резолюція «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24 березня 2022 року: «за» – 140, «проти» – 5, «утрималися» – 38, відсутні – 10.