Останнім часом НБУ активно вступає в полеміку з усіма, хто висловлює критичні відгуки на адресу роботи регулятора банківського сектора. Особливо завзято прес-служба НБУ захищає Голову, яка має далеко неоднозначне минуле та цілком може потрапити під категорію осіб з негативною діловою репутацією. Але це дещо інша тема.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Реакція НБУ на цей законопроект свідчить про явну незацікавленість у його прийнятті посадовими особами регулятора. Варто відзначити, що сам законопроект ще далекий від прийняття за основу та направлення на підписання до Президента. Проте на такому ранньому етапі законотворчості НБУ докладає титанічних зусиль, щоб «зарубати» ідеї, викладені в цьому проекті, адже їм є чого боятися.
Зазначений законопроект, прямо передбачаючи відповідальність за скоєне під час перебування на державних посадах працівників НБУ, нового нічого не привносить, а лише деталізує підстави та порядок компенсації за неправомірні рішення, які встановлюють інші норми права. Ст. 1174 ЦК України визначає, що заподіяна шкода внаслідок неправомірного рішення, прийнятого посадовою особою органу державної влади, відшкодовується Державою, при цьому Держава, відповідно до норми ст. 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги до винної особи.
Тобто ризик у державних службовців нести матеріальну відповідальність за свої неправомірні дії є і на сьогодні. Суди постійно своїми рішеннями встановлюють факт незаконності дій державних службовців різних органів, в тому числі НБУ. Однак стягнути будь-яку компенсацію з Держави практично неможливо. А щоб Держава вимагала зі своїх службовців регрес – подія для України унікальна, про яку ми, наприклад, не чули.
Хоча чому недбалість і непрофесіоналізм чиновників повинні оплачувати платники податків, якщо є винний? До того ж цей «чиновник-шкідник» – дуже небідна людина. Скільки ще державні службовці будуть ховатися за спиною Держави, аргументуючи неможливість відшкодувати збиток за свої дії відсутністю грошей у бюджеті на такі цілі? Неодноразово зустрічається позиція державних органів, що грошей немає, оскільки в бюджеті вони розподілені на благі цілі: пенсіонерам, інвалідам та іншим нужденним. А простій людині, якій вдалося вигризти свою правоту в боротьбі з державною машиною, як правило, доводиться задовольнятися лише моральним аспектом, щоб правда все ж таки взяла вгору, хоча й без матеріальної компенсації.
Законопроект №5257 усуває бар'єри та вносить ясність у процедуру притягнення посадових осіб НБУ до матеріальної відповідальності: робить її зрозумілою і простою. З огляду на роль НБУ, яку він відіграє для України, для її народу, заходи, спрямовані на посилення відповідальності його посадових осіб, є виправданими. Тим паче, що компетенція та повноваження НБУ будуть збільшуватися, вже найближчим часом під його контроль перейде і ринок страхових послуг. Тому зазначений законопроект є своєчасним.
Нагадаємо, Національний банк України виступає категорично проти законопроекту №5257 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорості діяльності Національного банку України та підвищення його відповідальності перед суспільством», вважаючи його спробою згорнути процес реформування фінансового сектору в Україні та зашкодити виконанню Нацбанком цілей щодо зниження інфляції.
Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті НБУ. Минулого тижня Національний банк звернувся до Президента України Петра Порошенка з приводу підтримки позиції Нацбанку України стосовно цього законопроекту.
"Законопроектом №5257 передбачається позбавлення НБУ інституційної, політичної та фінансової незалежності. Це повністю змінює ідеологію закону щодо незалежності центробанку і розподілу компетенцій його органів, розроблених відповідно до рекомендацій місії МВФ та закладених останніми змінами 2015 р.
Зміни до закону про НБУ у 2015 р. були попередньою умовою для отримання другого траншу МВФ у розмірі 1,7 млрд доларів США. Відмова від цих змін загрожує втратою довіри до України з боку міжнародного співтовариства та припиненням співпраці.
Наразі пропозиції парламентарів щодо зміни мандата та цілей Нацбанку є чистим виявом популізму. Так, метою НБУ пропонується встановити досягнення та підтримання валютно-курсової стабільності. Це є незіставним з економічною реальністю та одночасним підтриманням цінової стабільності.
Штучний контроль обмінного курсу гривні призведе до накопичення макроекономічних дисбалансів, які врешті-решт потягнуть за собою різке зростання інфляції та погіршення добробуту населення.
За таких обставин центральний банк не зможе впливати на купівельну спроможність населення як похідну від рівня інфляції, а отже, і на добробут українців. Україна вже має вкрай негативний досвід підтримання валютно-курсової стабільності, яке відбувалось шляхом накопичення боргів держави в іноземній валюті та витрачання золотовалютних резервів. Така політика у попередні роки була однією з головних причин глибокої економічної кризи, в якій опинилась Україна. Національний банк не виключає, що повернення до підтримання валютно-курсової стабільності може стати передумовою нової фінансової та економічної кризи.
Крім того, наразі парламентарі намагаються додати до мандата центрального банку ще одне завдання – забезпечення максимальної зайнятості населення. Забезпечення максимальної зайнятості є дуже позитивним завданням. Однак досягнення такої цілі апріорі неможливе зусиллями лише одного НБУ, потрібна спільна робота всіх державних органів країни. А в пропонованому варіанті це може бути зручним приводом для подальших політичних маніпуляцій та засобом прямого примусу до того чи іншого рішення центрального банку.
Національний банк України вважає неприпустимим прийняття змін, передбачених законопроектом №5257, та очікує від Президента України висловлення позиції з цього приводу",- йдеться у повідомленні НБУ.