Чинне трудове законодавство України надає право батькові, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, використати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Так, відповідно до статті 18 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі – Закон № 504) та статті 179 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використати повністю або частинами також батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною.
Разом з тим, на практиці виникають труднощі з оформленням такої відпустки, тому дана стаття присвячена проблемам законодавства, пов’язаним з оформленням такої відпустки, та можливим варіантам їх вирішення.Трудовим законодавством передбачено чіткий перелік суб’єктів, які, окрім матері дитини, мають право на таку відпустку. Однак на практиці невизначеним залишається такий суб’єкт, як «інші родичі», які фактично доглядають за дитиною, оскільки ані в трудовому, ані в цивільному, ані в сімейному законодавстві немає чіткого визначення цих осіб. Найбільше такий суб’єкт, як «інші родичі», згадується у Сімейному кодексі України (далі – СК України). Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 СК України «Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів», а відповідно до ч. 4 ст. 2 СК України «Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням», але СК України визначення «інші родичі» не надає. Поняття «інші родичі» не закріплено на законодавчому рівні і не відображено в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі – ППВСУ № 3), яка дає тлумачення деяким визначенням, що містяться в СК України. Згідно із ч. 3 п. 4 ППВСУ № 3 поняттям «родичі», яке вживається в СК України, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра. Разом з тим, ч. 5 п. 4 ППВСУ № 3 містить визначення «інші особи», під яким розуміються особи, в сім’ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат. Невизначеним також залишається поняття «член сім’ї», яке може вплинути на тлумачення поняття «родичі» та «інші родичі», однак виходячи із положень ст. 3 СК України «член сім’ї» – це особа, які спільно проживає, пов’язана спільним побутом, має взаємні права та обов’язки. До них законодавство відносить: чоловіка та дружину, їхніх дітей та батьків. Разом з тим судова практика розрізняє поняття «родичі» та «член сім’ї» (п. 4 ППВСУ № 3), тому дані поняття не є однаковими.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |