Прикрий збіг дат у календарі. 17 липня – День міжнародного кримінального правосуддя – вісім років тому, в 2014 році, перетворився на день скоєння міжнародного злочину. В малайзійський пасажирський «боїнг» рейсу MH17 влучила ракета з російського «Бука». Сталося це в небі над Донбасом – над територією, яку контролювали російські гібридні сили.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як вже повідомлялося в «Юридичній газеті», до кінця цього року Окружний суд Гааги (Нідерланди) збирається оголосити вирок у цій кримінальній справі. Обвинувачених четверо: громадяни рф Ігор Гіркін (позивний «Стрєлков»), Сергій Дубинський (позивний «Хмурий»), Олег Пулатов (позивний «Гюрза»), а також громадянин України Леонід Харченко з псевдо «Кріт».
У річницю трагедії, що забрала життя 298 людей, ми поговорили з заступником Генерального прокурора України в 2019–2021 роках, кандидатом юридичних наук Гюндузом Мамедовим. Він очолював від України спеціальну слідчу групу (JIT), до якої входили також слідчі з Нідерландів, Малайзії, Австралії.
– Пане Мамедов, яких висновків дійшли особисто Ви під час співпраці в рамках JIT?
– Це був хороший приклад того, як держави можуть об’єднуватися заради встановлення справедливості. А також того, що цілком можливо судити заочно з дотриманням усіх прав. Адже коли йдеться про міжнародні злочини, заочні суди є дедалі більш поширеною практикою.
Ще рік тому я вважав, що цей процес важливий не лише з точки зору розслідування катастрофи літака, а й щодо з’ясування безпосередньої участі росії у збройному конфлікті з Україною. Під час розслідування було встановлено, що «Бук» приїхав з російського Курська. Троє з чотирьох обвинувачених – росіяни. Це свідчить про те, що війна на Донбасі була не «внутрішнім конфліктом», як це намагалася виставити росія, а міжнародним. Саме рф здійснювала безпосередній контроль над діями НЗФ та відправляла своїх військових.
Матеріали справи мають допомогти довести ці факти в МС ООН та ЄСПЛ щодо визнання ефективного контролю рф над територіями ОРДЛО з 2014 року й до сьогодні.
– Серед чотирьох обвинувачених у справі МH17 є громадянин України – Леонід Харченко («Кріт»), боєць так званої ДНР. Як здійснення кримінального провадження в іноземній юрисдикції співвідноситься з частиною 2 статті 25 Конституції України, що забороняє видачу українських громадян іноземним державам?
– З метою вирішення цієї колізії в 2017 році між Україною та Нідерландами була підписана спеціальна угода, яка регулює міжнародне співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17.
Зокрема, у статті 8 угоди передбачається, що обвинувачений, який перебуває на території України, може брати участь у судовому засіданні в Нідерландах шляхом відеоконференції.
Частина V угоди регулює питання передачі покарання. Тобто коли нідерландським судом буде винесено остаточний вирок, нідерландська сторона має звернутися до української із запитом про забезпечення покарання для засудженої особи, яка знаходиться на території України і є громадянином України. Іншими словами, «Кріт», якщо опиниться на території України, відбуватиме покарання. Питання дотримання Конституції було вирішено.
– Схоже, вироки всім чотирьом обвинувачуваним суд винесе заочно. Чи має це сенс, якщо вони переховуються на території рф, де ані голландське національне, ані міжнародне правосуддя їх не дістане?
– Вирок – це не лише покарання. Ще встановлення істини. В цьому випадку – здійснення правосуддя для жертв і потерпілих, справедливість. Люди мають знати, через що й через кого загинули їхні близькі.
Обвинувачені ніколи не зможуть відвідувати більшість країн світу – там на них одразу чекатиме арешт. Та й у самій рф колись може змінитися політична обстановка, тому не виключено, що вони самі передадуть ту трійцю в Нідерланди, а «Крота» – в Україну. Інших обвинувачених також, позаяк слідство ще триває. Цікаво, що ще в 2015 році в РБ ООН була ініціатива щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування катастрофи літака. Єдиною державою, що заблокувала резолюцію, була рф.
– Чи не станеться так, що після вироку Окружного суду Гааги міжнародне правосуддя забуде про MH17?
– Думаю, про цю справу не забудуть, поки не будуть встановлені всі винні. Розслідування триває, зокрема щодо встановлення екіпажу «Бука» та осіб, які віддали наказ випустити ракету. Співпраця у цій справі взагалі є багато в чому інноваційною, адже вивчалися докази з відкритих джерел, у Нідерландах змінювали законодавство щодо винесення заочних судових вироків. Робота спільної слідчої групи, стандарти збору доказів…
Тепер, під час повномасштабної агресії рф, цей досвід став нам у пригоді.
Повертаючись до питання судів, скажу, що проведення суду в Нідерландах зумовлено тим, що загинуло найбільше громадян саме цієї країни. Тобто це їх національний процес, скажімо так, з міжнародною допомогою у розслідуванні загибелі їхніх громадян.
Крім того, Україна та Нідерланди подавали позов до ЄСПЛ проти росії щодо порушення цілої низки статей ЄКПЛ. Хочу зауважити про такий факт: віднедавна росія не є учасницею Конвенції, але це не впливатиме на позови, які були подані до виходу рф з членства. Крім того, матеріали справи MH17 також були використані й у позові України проти росії до МС ООН в частині порушення Конвенції про запобігання фінансуванню тероризму.
Підсумовуючи. Надалі все залежить від нашої наполегливості. Ми маємо разом із партнерами встановлювати істину та добиватися покарання всіх винних.