Окружний суд Гааги (Нідерланди) завершив розгляд по суті кримінальної справи щодо катастрофи пасажирського літака рейсу MH17. Вона сталася в небі над Донеччиною у липні 2014 року. Внаслідок влучання в літак ракети з російського ЗРК «Бук» через три години польоту загинули 283 пасажири та 15 членів екіпажу, які летіли з Амстердаму до Куала-Лумпуру (Малайзія).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наступне судове засідання в окружному суді в Гаазі заплановано на 22 вересня цього року. Як повідомляється, воно носитиме технічний характер. А вирок буде оголошено або 17 листопада 2022 року, або 15 грудня цьогоріч, йдеться на сайті суду. «Суд очікує, що зможе внести ясність щодо цього в будь-якому випадку 22 вересня 2022 року», – мовиться в повідомленні.
Ознайомитися з доказами прокурорів можна на окремому інформаційному порталі, який юрист з міжнародного повітряного права Андрій Гук вважає «шедевром». Він пише:
– Ще ніколи в житті я не бачив такого викладу матеріалів справи з навігацією, роз'ясненнями, картами, хронологією. Можна побачити на інтерактивній карті, де був «Бук», де був свідок, що і коли бачив свідок, говорив, як на це накладаються інші докази – телефони, GPS, фото, відео.
Який рак має свиснути і дощик в який день випасти, щоб так працювали прокурори? Хоч мушу вкотре відзначити – роль Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора у цих матеріалах справи MH17 є дуже значною.
Якби десь у нас в Україні був би нормальний заклад вищої освіти, де готують прокурорів, то треба, щоб цей сайт вчили напам'ять і складали екзамени. Як взірець формування позиції прокуратури для суду та публіки.
Обвинувачених у справі четверо: Ігор Гіркін (позивний «Стрєлков»), Сергій Дубинський (позивний «Хмурий»), Олег Пулатов (позивний «Гюрза») – вони громадяни рф, а також громадянин України Леонід Харченко з псевдо «Крот», який на той час перебував у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.
Усі четверо обвинувачених на процес не з’явилися, своєї провини не визнають. Нідерландськими адвокатами на процесі був представлений тільки підполковник запасу повітряно-десантних військ рф Пулатов. Під час подій на окупованій частині Донбасу влітку 2014 року він був заступником командира власного управління розвідки терористичного угруповання «ДНР».
Нідерландські прокурори вимагають для них довічного ув’язнення як максимального терміну покарання за статтями 168 і 289 Кримінального кодексу Нідерландів – про навмисне знищення літака і про умисне вбивство.
У причетності до збиття малайзійського «боїнга» рейсу MH17 також підозрювався Володимир Цемах – колишній командир протиповітряної оборони угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого сталася авіакатастрофа. У вересні 2019 року Україна передала його росії під час взаємного обміну утримуваними особами та військовополоненими. Коли у листопаді того ж року прокуратура Нідерландів надіслала російській стороні звернення, їй відповіли, що «запит на арешт Цемаха не може бути виконаний через відсутність даних про його місцеперебування на території рф».
У міжнародному розслідуванні загибелі «боїнга» авіакомпанії «Malaysia Airlines» взяли участь Нідерланди, Малайзія, Австралія, Бельгія та Україна. За згодою України, на території якої сталася трагедія, технічне та кримінальне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. Розслідування встановило, зокрема, що літак був збитий ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Бук» 53-ої бригади збройних сил росії, яка базується під Курськом. Напередодні трагедії ЗРК був перевезений до окупованої частини Донбасу через не підконтрольну Україні ділянку кордону з росією, а найближчої ночі після збиття літака повернутий назад до росії.
Раніше суддя Окружного суду Гааги Гендрік Стінгейс зазначав, що є намір «простежити весь ланцюжок аж до російського командування».
Під час збройного конфлікту за всіх обставин сторони повинні відрізняти цивільні об’єкти від військових цілей – як-от літак, що здійснює комерційні міжнародні повітряні перевезення, від, зокрема, військових літаків. Серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та, потенційно, воєнним злочином є невжиття запобіжних заходів при плануванні та здійсненні військового нападу. У випадку з рейсом МН17 це застосування ЗРК «Бук» без попереднього пересвідчення в тому, що літак не військовий, а цивільний.