14 травня 2020, 10:42

«Якщо розвивати українську банківську систему, то я почав би з ліквідації НБУ»

Опубліковано в №9 (715)

Семен Ханін
Семен Ханін «АМБЕР, ЮК» керуючий партнер, член Правління ААУ

Семен Ханін, член Правління ААУ, керуючий партнер ЮК «Амбер», добре знає труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися адвокатам, підприємцям, фінансовому та банківському сектору в Україні. Саме про них будуть говорити на Banking&Compliance 2020 A2B Forum, який відбудеться 14 серпня. Своїми думками щодо зміцнення банківської системи, покращення економіки та закону про фінмоніторинг він поділився з «Юридичною Газетою».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Ханин-1 - Пане Семене, минулого року Вас обрали до складу Правління ААУ. Яку роль, на Вашу думку, мають відігравати професійні асоціації для адвокатів та загалом для юридичного ринку?

Як для мене, це найболючіше питання. Ми хочемо, щоб юридичний ринок працював за цивілізованими правилами. Ми хочемо, щоб депутати прислухалися до думки юристів. Ми дуже розраховуємо на професійну допомогу ринку, коли коїться очевидне беззаконня. При цьому, як правило, ми щиро сподіваємося, що хтось замість нас зробить всю «брудну» роботу. Професійні асоціації мають бути для юристів та адвокатів майданчиком, який дозволяє захищати свої права, вносити законодавчі ініціативи, займатися підвищенням кваліфікації. Однак все це можливо, якщо кожен з нас перейматиметься важливістю цього питання і присвятить йому хоча б хвилину свого безцінного часу. В ААУ ми об'єднуємо саме таких адвокатів, які хочуть долучитися до розвитку адвокатури, захисту прав адвокатів, нових заходів та проектів.

- Нам відомо, що Ви є ініціатором проведення нового форуму ААУ «Banking & Compliance 2020 A2B Forum», який відбудеться 14.08.2020 р. Чому ця тема об'єднує юристів та бізнес?

- Загалом, нас об'єднує все, що допомагає вижити. Сьогодні завдання вижити звучить вже не так абстрактно, як рік тому. Для себе ми виділили три ключові питання: «Новий закон про фінансовий моніторинг», «План BEPS, КІК та альтернативна податкова резидентність», «Електронні докази, віддалене судочинство». Кожна із сесій однаково цікава як юристам та банкірам, так і представникам будь-якого бізнесу. Адже їм не пройти повз ці питання. У ролі спікерів нам вдалося залучити провідних банкірів України та Швейцарії, суддів судів різних юрисдикцій, експертів у галузі електроніки та адвокатів. Думаю, буде цікаво! Звичайно, ми запрошуємо представників юридичної спільноти, фінансового та банківського сектору приєднатися до обговорення найактуальніших питань сьогодення.

- Які зміни відбулися в банківському секторі за цей рік? Які з них варто обговорити на Форумі?

- Насамперед, так званий «Антиколомойський закон». Саме під такою назвою він відомий більшості. Хоча я надав би цьому закону іншу назву. Скажімо, «Як зневажити основи права і порушити Конституцію» або «МВФ як локомотив системи колоніального світоустрою». Якщо законодавець наважиться (найімовірніше, так і буде) ввести норму закону, що рішення НБУ про ліквідацію банку, визнане судом незаконним, не зупиняє ліквідацію і не призводить до відновлення роботи банку, це спричинить повну вакханалію та появу першої інституції в країні, яка буде абсолютно непідвладною суду.

- Які питання вирішує (має вирішувати) новий закон про фінансовий моніторинг?

- Безперервна боротьба, спрямована на протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, вилилася у прийняття Закону №361‑IX, що набрав чинності 28.04.2020 р. Закон спрямований на посилення заходів з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та суттєво змінить роль, насамперед, первинних суб'єктів фінансового моніторингу. Варто відзначити, що крім звичних банків, такими суб'єктами тепер будуть також нотаріуси, брокери (операції з рухомим та нерухомим майном), адвокати, адвокатські об'єднання та фірми, що надають консультації у сфері права або оподаткування, тощо. Повний список суб'єктів первинного фінансового моніторингу міститься у п. 2 ст. 6 Закону №361‑IX. Згідно з п. 2 ст. 8 цього Закону, такі суб'єкти повинні стати на облік у спеціально уповноваженому органі. Водночас вони мають призначити спеціально уповноваженого співробітника з‑поміж керівництва, відповідального за фінансовий моніторинг, та розробити для власної компанії правила фінансового моніторингу на підставі Закону №361‑IX.

Окрім того, Закон вводить поняття ризик-орієнтованого підходу, тобто аналізу клієнта за низкою чинників, що належать до ризикових (ст. 7). До того ж суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприпустимо високий ризик у ділових відносинах з клієнтом, якщо існує підозра, що діяльність такого клієнта є фіктивною. Завжди «приємно», коли органи, що лобіюють закон, вносять до нього «забаганки» замість юридичних норм, а депутати за таке голосують і Президент підписує. Досі право визнати угоду (діяльність) юридичної особи фіктивною надавалося виключно суду. Відтепер банк, нотаріус чи адвокат, змучений обґрунтованими підозрами про фіктивність клієнта, може/повинен присвоїти йому неприйнятно високий ризик і відправити геть.

Багато уваги Закон приділяє визначенню кінцевого бенефіціара компанії. Ст. 8 (п. 2, пп. 8, част. «г») навіть зобов'язує повідомляти спеціально уповноважений орган про розбіжності між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та інформацією, отриманою в результаті перевірки клієнта. Фактично, тепер кожен суб'єкт первинного фінансового моніторингу самостійно визначає кінцевого бенефіціара клієнта, що легко може призвести до ситуації, коли в різних місцях в одного і того ж клієнта буде зазначений різний кінцевий бенефіціар. Знав би Станіславський, що його вислів «Не вірю!» тепер візьмуть на озброєння суб'єкти первинного фінансового моніторингу!

З‑поміж новел Закону також варто відзначити введення двох різних понять — ідентифікація і верифікація клієнта. Тепер суб'єкт спочатку має ідентифікувати клієнта, тобто отримати від нього всі необхідні дані й документи, а потім верифікувати, тобто перевірити різними способами. Таким чином, інформацію, отриману з Єдиного реєстру юридичних осіб, необхідно верифікувати. «Вони самі не розуміють, чого хочуть» (цитата з фільму «Не може бути»).

Ханин-2 Приємною новиною для банків та адвокатів є виписане у п. 17 ст. 11 Закону поняття агента, який може проводити ідентифікацію та верифікацію клієнта, визначати кінцевих бенефіціарів. Це може розвантажити банки та надати додаткову роботу адвокатам. До того ж п. 14 ст. 11 обумовлює необов'язковість повторної ідентифікації, верифікації клієнта.

Неприємною новиною може стати поняття порогової фінансової операції (ст. 20 Закону). Тепер всі 100% переказів за кордон на суму, що дорівнює чи перевищує 400 тис. грн, підлягають обов'язковому моніторингу. Також це стосується операцій з готівкою (порогова ставка — 400 тис. грн). Якщо раніше в Законі було зазначено «внесення готівки та перерахування того ж або наступного дня», то тепер сюди належить будь-яка операція з готівкою. Це означає, що Державна служба фінансового моніторингу України (ДСФМ) володітиме повною інформацією по всій країні про будь-які операції з переказу коштів за кордон на суму понад 14 тис. євро та про операції з готівкою на таку ж суму.

«Хто примножує знання, той примножує скорботу», — сказав Проповідник. В цьому випадку знання — ДСФМ, а скорбота — наша. В нашій країні давно склалася хибна практика використання правоохоронцями ДСФМ як засобу позасудового доступу до необхідних даних. Тепер правоохоронці вже не пишуть клопотання і не несуть їх до суду, де потрібно пояснювати обґрунтованість клопотань. Наразі вичерпну інформацію про будь-яку юридичну і фізичну особу, її рахунки та фінансові операції можна отримати простим листом до ДСФМ.

Закон, до речі, люб'язно надає ДСФМ можливість зупиняти видаткові фінансові операції клієнта на строк до 7 робочих днів тільки на підставі чиїх-небудь підозр (скажімо, листа правоохоронного органу або повідомлення суб'єкта первинного фінансового моніторингу). До того ж тільки на підставі підозр можна продовжити строк такого блокування до 30 робочих днів, що у звичайних днях — близько 40. Моя порада — не варто сваритися з банками, нотаріусами, адвокатами, правоохоронцями та ін., тобто з усіма первинними суб'єктами фінмоніторингу. У разі непідтвердження підозр Закон захищає таких суб'єктів від відповідальності. Однак будь-яка біла, чиста фірма, простоявши 30 робочих днів, на мою думку, неодмінно збанкрутує. Dura Lex, sed Lex.

Окрім того, Закон встановлює астрономічні штрафи за порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу своїх функцій, а у разі кількох порушень штрафи підсумовуються.

- Прийняття яких законодавчих актів могло б зміцнити банківську систему і покращити економіку?

- На жаль, в цьому питанні є певна суперечність. Якщо на хвилину уявити, що на український ринок допущені банки-нерезиденти (сьогодні це заборонено), а банківське (в тому числі валютне) правове поле гармонізоване з європейським, то кращого подарунка бізнесу (економіці) навіть не потрібно. Найімовірніше, помруть всі українські банки, але бізнес отримає кредити за європейськими ставками та обслуговування на такому ж рівні.

Якщо розвивати українську банківську систему, то я почав би з ліквідації НБУ в його сьогоднішньому вигляді. Це якийсь мегамонстр, який незважаючи на гучні заяви, так і не впорався ні з банківським наглядом, ні з кредитно-грошовою політикою. Банкам необхідно надати можливість працювати. Насамперед, потрібно зробити так, щоб банк не відчував ні найменшої проблеми із заставним майном. Якщо фінансова організація, видавши кредит, зіштовхується з проблемою у разі реалізації іпотеки, нормальне кредитування не запрацює. Безперечно, геть усі валютні обмеження. Вони зовсім не рятують нашу валюту, а навпаки — перетворюють її на фантики або фішки від гри «Монополія».

- Як реалізується План BEPS та ініціативи щодо обміну податковою інформацією в умовах пандемії?

- Ще одна очікувана новела — Закон №1210, який ще 11.02.2020 р. був направлений на підпис Президенту. З набранням чинності цим Законом у Податковому кодексі з'являється поняття КІК — контрольовані іноземні компанії. Зрозумілою мовою це означає, що якщо у компанії бенефіціар, акціонер, директор, секретар — громадяни України, юридичні особи України або податкові резиденти України, або компанія видавала генеральну довіреність на таких осіб, або управління діяльністю компанії ведеться з території України, або контролер має можливість управляти банківськими рахунками компанії, вона визнається контрольованою іноземною компанією. До речі, до таких компаній можуть бути віднесені об'єднання без статусу юридичної особи (партнерства, трасти, фонди тощо). Якщо вже компанію-нерезидента визнають КІК, у неї виникають зобов'язання зі сплати податків в Україні. При цьому об'єктом оподаткування буде фізична особа-контролер, від якої вимагатимуть належну частину податку від прибутку підприємства.

Законодавець навіть передбачив той випадок, що компанія-нерезидент не повинна подавати фінансову звітність за місцем реєстрації. У такому випадку Закон зобов'язує контролера вести звітність у міжнародному форматі, а контролюючий орган в Україні має право вимагати аудиторський висновок щодо фінансового звіту. Детально порядок розрахунку такого доходу та сплати податків описаний в Законі №1210 (він займає не одну друковану сторінку). Важливо звернути увагу, що контролюючий орган може витребувати у КІК документацію щодо трансфертного ціноутворення. Якщо така документація не буде надана, контролюючий орган збільшує суму прибутку на 30% вартості доходів чи витрат, на які не були надані такі документи. Якщо ж КІК отримує прибуток через своє представництво на території України, цей прибуток зменшується на суму прибутку представництва.

У певних випадках, описаних у Законі, КІК може бути звільнена від сплати податків в Україні. Для цього лише потрібно, щоб між Україною і країною компанії-нерезидента був підписаний договір про уникнення подвійного оподаткування, іноземна юрисдикція не входила до переліку офшорних зон, КІК сплачувала податок за місцем реєстрації за ставкою не менше ніж на 5 базових пунктів від ставки податку в Україні, або частина пасивних доходів КІК була не більше ніж 50% від загальної суми доходів. До речі, як пише наш законодавець, якщо отримання пасивних доходів є основним видом діяльності КІК, то такі доходи визнаються активними. Послабленням можна вважати те, що податок не потрібно сплачувати КІК з доходом менше ніж 1 млн євро на рік, а також якщо КІК є публічною компанією, акції якої обертаються на загальновідомій біржі, або благодійною організацією.

Ми були б не ми, якби не зацікавилися питанням про те, звідки контролюючий орган дізнається про наш контроль за компанією-нерезидентом. Закон поспішає порадувати відповіддю на це питання. Обов'язок повідомляти контролюючий орган покладається на всі органи державної влади, банки та фінансові організації. Отже, тим резидентам України, які відкрили в українських банках рахунки на КІК, вказавши себе контролером, варто добре задуматися. Не слід забувати про публічні реєстри директорів, акціонерів і бенефіціарів у більшості країн, а також про обмін податковою інформацією в межах реалізації плану BEPS, що набирає чинності найближчим часом, взаємодію правоохоронних органів різних країн і можливості ДСФМ.

- На Вашу думку, чи з'явилося наразі у бізнесу більше можливостей? Чи законодавчі зміни створюють нові механізми, що утискають?

- Більше можливостей? Можливо, в тому сенсі, що на випаленому полі простіше рости. Коли слабкі конкуренти впали, а позиції загальноприйнятих лідерів похитнулися. Такі можливості відкриваються завжди після криз і депресій. Інше питання, чи варто доводити до кризи й таким чином надавати бізнесу можливості для розвитку?

Що ж стосується змін у законодавстві, то закони у нас хороші. Скажімо, було прийнято безліч законів, що забороняють втручання СБУ в економіку. Але ж ні! Тепер вони щодо кожного «цікавого» підприємства вносять «фінансування тероризму» і чудово почуваються. Думаю, досить змінювати закони. Адже б'ють, як і раніше, тільки паперової роботи додалося…

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати