Україна подала до ЄСПЛ чотири міждержавні позови проти росії щодо порушень прав людини в Криму, на Донбасі, у Керченській протоці та за цілеспрямовані вбивства. Справи фіксують системні репресії з боку рф та перебувають на різних етапах розгляду. Про це повідомили в Мін'юсті.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «У МВС розповіли, коли необхідно здійснювати обмін водійського документа»
«Україна проти Росії (щодо Криму)»: перший вирок міжнародного правосуддя
Ця справа стала першою міждержавною заявою України, за якою Європейський суд з прав людини ухвалив рішення по суті. Вона охоплює події з 27 лютого 2014 року, коли росія встановила ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь. Рішенням від 25 червня 2024 року Суд визнав численні порушення прав людини з боку рф: право на життя, свободу і особисту недоторканність, свободу думки й віросповідання, доступ до освіти, право власності та захист від дискримінації. Окрему увагу ЄСПЛ приділив практикам масових переслідувань, тортур, примусової паспортизації, утискам кримських татар і запровадженню російського законодавства на окупованій території.
Це рішення стало першою перемогою України в ЄСПЛ у межах міждержавних справ, оскільки Суд чітко визнав як факт контролю росії над півостровом, так і наявність системної, адміністративної практики порушення прав людини. Саме на підставі цієї справи Суд уперше констатував, що дії рф у Криму з моменту окупації були не лише незаконними з погляду міжнародного права, а й супроводжувались цілеспрямованими репресіями населення.
Комітет міністрів Ради Європи, який відповідає за контроль за виконанням рішень ЄСПЛ, закликав росію негайно звільнити політичних в’язнів, припинити тортури та переміщення ув’язнених, забезпечити безперешкодну діяльність міжнародних моніторингових органів у Криму, а також скасувати незаконні обмеження на свободу пересування, освіту українською мовою й права кримських татар. У Комітеті підкреслили, що попри вихід з Ради Європи, рф зобовʼязана виконувати рішення Суду.
«Україна та Нідерланди проти Росії»: Донбас, MH17 і повномасштабна війна
Це найбільша міждержавна справа, що об’єднує одразу чотири заяви: №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включено скарги на дії рф під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
Окрему частину провадження становить заява Нідерландів щодо збиття малайзійського «Боїнга» рейсу MH17 у липні 2014 року, внаслідок чого загинули всі 298 осіб на борту. ЄСПЛ встановив, що збиття рейсу MH17 сталося на території, яка перебувала під ефективним контролем російських окупаційних адміністрацій, а отже події підпадають під юрисдикцію рф.
25 січня 2023 року ЄСПЛ визнав справу частково прийнятною й перейшов до розгляду по суті. З огляду на масштаб порушень, до справи долучилися 26 держав і низка міжнародних організацій як треті сторони. Очікується, що найближчим часом ЄСПЛ ухвалить рішення та перейде до розгляду питання справедливої сатисфакції.
Варто зазначити, що 22 липня 2021 року ЄСПЛ також зареєстрував міждержавну заяву російської федерації проти України № 36958/21, в межах якої рф просила приєднати її до справи «Україна та Нідерланди проти Росії» та вжити термінових заходів проти України. Суд відхилив клопотання про застосування Правила 39, не виявивши ризику непоправної шкоди, а 4 липня 2023 року остаточно відмовив у продовженні розгляду справи й вилучив її з реєстру.
«Україна проти Росії (VIII)»: агресія в Керченській протоці та захоплення українських моряків
Ця справа стосується нападу росії на три українські військові судна у Керченській протоці 25 листопада 2018 року та захоплення 24 українських моряків. Уряд України подав заяву № 55855/18, у якій стверджує про порушення з боку рф положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема статті 2 (право на життя), статті 3 (заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 6 (право на справедливий суд) та статті 38 (обов’язок держав співпрацювати з ЄСПЛ у розгляді справ). Заява ґрунтується на доказах незаконного затримання, утримання у нелюдських умовах та відсутності справедливого судочинства.
ЄСПЛ оперативно застосував тимчасові заходи відповідно до Правила 39 Регламенту, зобов’язавши росію надати пораненим належну медичну допомогу та роз’яснити юридичні підстави затримання. Незважаючи на ці прямі вказівки, уряд рф не надав інформацію у встановлений Судом строк, пославшись на намір зробити це у «розумний термін» на власний розсуд. Станом на березень 2024 року ЄСПЛ отримав коментарі Уряду України щодо суті справи та готується до подальшого розгляду.
«Україна проти Росії (IX)»: російська практика ліквідації противників кремля
Остання з активних міждержавних справ — № 10691/21 — стосується практики політично вмотивованих убивств, яку, за твердженням України, росія здійснює як на своїй території, так і за її межами — зокрема на території держав-членів Ради Європи.
Йдеться про резонансні вбивства та замахи на опонентів режиму путіна, що за твердженням України є частиною цілеспрямованої політики держави.
ЄСПЛ зареєстрував справу у 2021 році, а у квітні 2025-го повідомив про її комунікацію уряду рф. До справи вже долучилися Польща та Литва як треті сторони, а також шість інших держав отримали запити від Суду щодо надання інформації. Це перша міждержавна заява, в якій Україна на міжнародному рівні ставить на розгляд Суду питання про політично мотивовані вбивства як складову державної політики росії.