08 лютого 2021, 12:16

«Якщо раніше нам доводилося «ловити» замовників і виконавців «реєстраційного» рейдерства, ліквідуючи наслідки вже здійснених атак, то тепер ми маємо не пустити їх на поріг власника»

Опубліковано в №3 (733)

Ольга Оніщук
Ольга Оніщук заступниця міністра юстиції з питань державної реє­страції
Олена Осмоловська
Олена Осмоловська «Юридична газета» генеральний директор, т.в.о. головного редактора

Тема рейдерства продовжує хвилювати суспільство. Багато що зроблено, але чи працюють антирейдерські ініціативи? Про флагманські новації в нотаріаті, про те, коли нормально запрацюють реєстри, про долю «фантомних» політичних партій та регулювання діяльності електронних ЗМІ ми поговорили з заступницею міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольгою Оніщук 


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Ольга Оніщук

 

— На порозі 2021‑го традиційно осягаємо минулий рік. Він був сповнений викликів та випробувань. Назвіть три найбільші досягнення 2020 р.

— 2020‑й для Міністерства юстиції України став роком активної боротьби з «реєстраційним» рейдерством, тобто з незаконними діями у двох основних напрямах державної реєстрації — нерухомості та бізнесу. Протягом минулого року було реалізовано низку важливих антирейдерских кроків. По‑перше, ми повністю перезавантажили процедуру адміністративного оскарження реєстраційних дій, створили офіс протидії рейдерству, де кожен потерпілий від незаконних дій реєстратора чи нотаріуса може відновити свої порушені права або отримати кваліфіковану експертну консультацію щодо вибору ефективного способу захисту своїх прав. Ми передбачили оперативний і ефективний механізм скасування незаконних реєстраційних дій в одноособовому порядку і повністю переформатували діяльність «антирейдерської» комісії Мін'юсту, відмовившись від формальних критеріїв допуску скарг до розгляду.

По‑друге, нам вдалося ліквідувати рейдерство у сфері державної реєстрації як системне явище, очистити систему від недобросовісних кадрів, анулювавши доступ до реєстрів більш як 100 суб'єктам — як державним реєстраторам, так і нотаріусам, які допустили грубі порушення законодавства.

По‑третє, ми запустили механізм додаткової ідентифікації користувача для Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Цей механізм, зокрема, передбачає, що на фінальному етапі проведення реєстраційної дії реєстратор або нотаріус за допомогою одноразового тимчасового пароля, який надходить йому на мобільний телефон, підтверджує, що саме він проводить таку дію. Тим самим ми ліквідували всі технічні шпарини для здійснення кібератак на ці реєстри.

— А що зробити не вдалося з того, що планували?

— Однією зі знакових подій минулого року для сфери державної реєстрації став запуск оновленого ЄДР. До переходу на сучасне програмне забезпечення цього реєстру Україна пройшла шлях довжиною у понад 4 роки. Як реалізація будь-якого масштабного нововведення, модернізація Єдиного державного реєстру — процес досить складний і тривалий, і на жаль, не дозволяє відразу отримати позитивний ефект.

Треба визнати, що оновлений ЄДР не такий ідеальний, як би нам того хотілося, про що свідчить значна кількість питань і зауважень, які надходять від державних реєстраторів. Частина з них — це питання, які знаходяться у площині практичного застосування, тому фахівці Міністерства юстиції України періодично надають інформаційні роз'яснення щодо правильного застосування тих чи інших опцій. Водночас у новому програмному забезпечення ЄДР були виявлені проблемні зони, які потребували вирішення з боку розробників і технічних фахівців ДП «Національні інформаційні системи» (НАІС). Останнє комплексне оновлення програмного забезпечення Єдиного державного реєстру НАІС здійснило напередодні нового року. Серед іншого, було доопрацьовано функціонал для публікації повного набору відкритих даних з ЄДР, виправлено низку помилок та впроваджено додаткові опції для користувачів.

Ми постійно тримаємо руку на пульсі ситуації з роботою ЄДР, і усі виявлені проблеми поступово вирішуються.

— Міністр юстиції Денис Малюська назвав законопроект про нотаріат «флагманським». За його словами, документ «величезний і багато що змінює в цій системі. Ми планували зробити це ще півроку тому, але через різноманітні погодження подача законопроекту затягнулася». Які перспективи законопроекту в цьому році? У чому полягають його флагманські новації?

— Запровадження електронної системи нотаріату залишається одним зі стратегічних завдань для Міністерства юстиції України. Через відсутність інноваційних, ефективних рішень у підходах до регулювання діяльності нотаріусів з боку держави (те, що ми спостерігали протягом останніх десятиліть) реформа нотаріату тривалий час «пробуксовувала» або ж здійснювалася хаотично. Наша мета — не просто задекларувати новації на папері, а запровадити справді робочі, прогресивні зміни: модернізувати діяльність нотаріусів, забезпечивши при цьому доступність і високу якість нотаріальних та реєстраційних дій для всіх верств населення, особливо соціально незахищених.

Реалізація реформи нотаріату передбачає три стратегічні кроки.

Крок 1. Масштабна цифровізація нотаріальної діяльності, спрямована на оптимізацію низки процесів у діяльності нотаріусів за рахунок сучасних та інноваційних технологій, поліпшення якості нотаріальних дій шляхом зменшення часу на їх вчинення та максимальний захист нотаріального документа від підробки.

Крок 2. Перехід до єдиного нотаріату. Це дозволить закріпити єдиний статус нотаріуса в Україні, відмовившись від системи поділу нотаріусів на державних та приватних, як це було зроблено у багатьох європейських державах. Також буде суттєво розширено кількість дій, які можуть вчиняти нотаріуси. Нотаріат отримає право реєструвати шлюби, розлучення, забезпечувати докази тощо.

Крок 3. Передача низки повноважень органу професійного самоврядування нотаріусів, зокрема: здійснювати контроль за організацією діяльності нотаріату, діловодством, дотриманням правил Кодексу професійної етики нотаріуса, організувати підвищення професійного рівня нотаріусів, а також створювати умови для рівномірного територіального розташування робочих місць нотаріусів, аби громадяни з найвіддаленіших куточків нашої країни мали доступ до нотаріальних дій.

Певні зрушення в напрямі саморегулювання нотаріальної професії вже відбулися. Ми «перезавантажили» склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (ВККН). Нотаріуси вперше отримали абсолютну більшість у цій інституції — 11 представників з 14 членів комісії. Оновлений склад ВККН вже показав себе в роботі, організувавши та провівши на початку грудня 2020 р. кваліфікаційний іспит для майбутніх нотаріусів.

Нинішня реформа, яка передбачає перехід до Е‑нотаріату, надскладна та безпрецедентна за масштабністю змін, тому потребує зважених підходів, послідовних, обдуманих та консолідованих рішень. Наразі здійснюється фінальне узгодження положень напрацьованого законопроекту з основним стейкхолдером — Нотаріальною палатою України (НПУ), паралельно проводяться перемовини з представниками депутатського корпусу. Плануємо вже до кінця зими внести цю законодавчу ініціативу на розгляд Верховної Ради України і дуже розраховуємо на політичну підтримку запропонованих змін та їх оперативну реалізацію.

Ольга Оніщук

— Ви працювали приватним нотаріусом. Чи вдалося використати власний досвід у підготовці законопроекту?

— Мій досвід роботи нотаріусом і активна діяльність у НПУ, зокрема і на посаді віце-президента, безумовно, стали в нагоді. Знання «професійної кухні» роботи нотаріуса і нюансів здійснення нотаріального самоврядування, бачення існуючих проблем нотаріату і шляхів їх розв'язання, чітке усвідомлення стратегії розвитку, яка полягає в становленні в Україні сучасного і ефективного нотаріату латинського типу, який відповідає кращим міжнародним стандартам у сфері захисту прав та законних інтересів громадян, — все це безперечні переваги для роботи на посаді профільного заступника міністра юстиції. Ну і, звісно, це певний меседж для професійної спільноти про те, що запропоновані державним регулятором зміни у сфері нотаріату — це не популізм, а справді необхідні, адекватні та ефективні новації.

— «Зараз рейдерство фактично втратило економічний сенс, бо немає сенсу вкладати гроші у захоплення нерухомості чи корпоративних прав, якщо ми можемо з цим дуже швидко впоратись і повернути все справжньому власнику», — сказав нам міністр у грудневому інтерв'ю. Водночас нещодавно у Міністерстві зазначали, що за час карантину зафіксували «кілька зухвалих рейдерських атак у державних реєстрах, яким дали відсіч». Тобто рейдерство просто набуло нових форм?

— Рейдерство як явище існує не тільки в нашій державі, а чи не в усіх країнах і в кожній іноземній юрисдикції має свої особливості. В Україні правова природа рейдерства має різні компоненти: корпоративні спори, кіберзлочини, шахрайські дії, порушення у сфері державної реєстрації тощо. І одними з пріоритетних завдань Міністерства юстиції, зокрема і його офісу протидії рейдерству є реагування на порушення у сфері державної реєстрації, протидія незаконним реєстраційним діям, за допомогою яких і відбувається більшість атак, — власне кажучи, боротьба з «реєстраційним» рейдерством.

Ліквідувавши головні шпарини для «реєстраційного» рейдерства, ми побачили, що попит на злочинне заволодіння нерухомістю чи захоплення бізнесу досі залишається. Рейдери, як будь-які «шкідники», швидко адаптуються до законодавчої чи нормативної «отрути», намагаючись винайти нові схеми атак на бізнес чи нерухоме майно.

У 2021 р. ми плануємо розпочати перехід від концепції швидкого реагування до ризик-орієнтованої моделі запобігання «реєстраційному» рейдерству. Це означає, що Міністерство юстиції України продовжуватиме захищати майнові та корпоративні права і паралельно буде реалізувати низку попереджувальних заходів, які покликані унеможливити проведення незаконних реєстраційних дій. Плануємо визначити перелік найбільш ризикованих реєстраційних дій та створити адекватні й дієві інструменти контролю за їх проведенням. Простими словами, якщо раніше нам доводилося «ловити» замовників і виконавців «реєстраційного» рейдерства, ліквідуючи наслідки вже здійснених атак, то тепер ми маємо не пустити їх на поріг власника. Ми повинні максимально унеможливити незаконні оборудки з зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно чи відомостями щодо юридичних осіб, як це вже було зроблено з ліквідацією технічних шпарин для кібератак на ЄДР і ДРП.

Для прикладу: загалом протягом 2020 р. ми зафіксували кілька сплесків рейдерських атак, які здійснювалися шляхом так званих зломів електронних ключів доступу до реєстрів. Перший відбувся наприкінці березня — у першій половині квітня минулого року, коли в Україні було введено жорсткі карантинні обмеження через пандемію Covid‑19. У цей період колегіальний розгляд реєстраційних кейсів було призупинено, Мін'юст розглядав скарги у сфері державної реєстрації в одноособовому порядку. Рішучі дії і миттєва реакція дозволили нам «відбити» зухвалі спроби замовників «реєстраційного» рейдерства скористатися карантинним локдауном на свою користь і стабілізувати ситуацію у сфері державної реєстрації.

Другий епізод, коли крива статистичних показників одноособового розгляду скарг стрімко пішла вгору (в такому порядку було задоволено 10 кейсів), ми зафіксували у вересні 2020‑го. Це сталося через активізацію кібератак у сфері державної реєстрації бізнесу в період, коли нове програмне забезпечення ЄДР проходило активну фазу практичної апробації. Завдяки заходам з посилення безпеки даних ЄДР і ДРП у листопаді і грудні 2020 р. жодного звернення щодо несанкціонованого втручання в роботу цих реєстрів до нас не надходило. Сподіваємося, така позитивна динаміка буде зберігатися і в 2021‑му.

— Електронні реєстри — це крок вперед чи додатковий ризик?

— Комплексне удосконалення роботи реєстрів і інформаційних систем України, забезпечення їх повної автоматизації та взаємодії — одна з обов'язкових умов для ефективного захисту майнових і корпоративних прав. Це дозволить мінімізувати фактор людського впливу в сфері державної реєстрації і ризики підробки документів, що посвідчують право власності на нерухомість.

— А як проходить процес цифровізації відомостей про речові права?

— Забезпечити централізоване оцифрування 100% відомостей бюро технічної інвентаризації одномоментно надзвичайно складно, адже Україна — велика за площею держава, а обсяг паперових носіїв, які містять інформацію про зареєстровані майнові права на нерухомість, набуті до 2013 р., колосальний. Тому наразі ми рухаємося двома шляхами: поступово розширюємо «географію» інформаційного обміну суб'єктів державної реєстрації з електронною базою даних про об'єкти нерухомого майна (сьогодні така опція доступна лише в деяких містах України, зокрема в Києві, Дніпрі, Бердичеві, Миколаєві) і паралельно проводимо інформаційно‑роз'яснювальну кампанію, рекомендуючи громадянам і суб'єктам господарювання попіклуватися про те, щоб відомості про об'єкти нерухомого майна чи речові права на земельні ділянки були внесені до ДРП. Тож якщо речове право зафіксоване лише на паперових носіях і немає витягу з Державного реєстру, рекомендую обов'язково запланувати похід до найближчого нотаріуса або державного реєстратора.

— Два місяці тому Ви казали, що «планується уніфікувати види порушень у двох основних напрямах державної реєстрації — нерухомості і бізнесу, визначивши приблизний перелік одноразових грубих і неодноразових істотних порушень законодавства, що регулює питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Що було реалізовано? Що плануєте ще зробити?

— Ми ініціювали внесення комплектних змін до нормативно-правового регулювання здійснення Мін'юстом контролю у сфері державної реєстрації. Серед іншого, було запропоновано запровадити диференційований підхід до визначення порушень у двох основних напрямах сфери державної реєстрації — бізнесу та нерухомості, виділивши «одноразові грубі» та «неодноразові істотні». Така диференціація має на меті унеможливити випадки визнання реєстратора таким, що не пройшов спеціальну перевірку, або застосування до нього санкцій за результатами камеральної перевірки через формальні (процедурні) порушення, які не тягнуть за собою змін у становищі суб'єктів відповідних правовідносин. Буквально нещодавно уряд підтримав нашу ініціативу, внісши відповідні зміни до профільного Порядку.

— За що Вас найбільше критикують? Публічна критика демотивує найбільше, але публічна посада завжди під прицілом. Ви погоджуєтеся з критикою? В чому ні? Можете дати відповідь, наприклад, коли нормально запрацюють реєстри? Це одне з найбільш частих питань від колег.

— Абстрагуватися від думки громадськості чи професійної спільноти на публічній посаді неможливо. Тож до критики, особливо конструктивної, я, певна річ, прислухаюся. За майже півтора роки діяльності на політичній посаді я навчилася відрізняти, коли критика — це дійсно об'єктивний, професійний погляд на нашу діяльність, а коли — банальний політичний антагонізм, «жонглювання» фактами чи спроба публічного тиску.

Якщо говорити про нормальне функціонування реєстрів, то сьогодні це питання, направду, злободенне. І не тільки для державних реєстраторів, адже фахівці Мін'юсту теж працюють з реєстрами і в курсі всіх проблем та існуючих недоліків у програмному забезпеченні національних інформаційних систем. Нестабільна робота реєстрів — це наслідок їх постійного удосконалення. Таку, можливо, не дуже популярну тезу я вже неодноразово озвучувала.

Сьогодні Мін'юст і НАІС мають два шляхи. Перший — нічого не змінювати, не розвивати існуючий функціонал, не посилювати кібербезпеку даних реєстрів. Другий — знаходитися в постійному русі: створювати додаткові зручні сервіси для громадян, бізнес-спільноти і реєстраторів та нові антирейдерські запобіжники. Ми обрали складніший і звивистий другий шлях і сходити з нього не маємо права, якщо прагнемо змінити на краще сферу державної реєстрації.

— Наступна тема посиленої уваги з боку суспільства та юристів. За півроку в Україні скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Які підводні камені цього процесу, і чи готовий до них Мін'юст? Що робити з правовою безграмотністю власників земель?

— Нерідко люди справді дуже безтурботні, байдуже ставляться до питання захисту своєї власності і належного оформлення документів про майнові права, нехтуючи елементарними правилами «майнової гігієни». Вкотре наголошу, що боротьба з «реєстраційним» рейдерством в Міністерстві юстиції України тільки починається, завершувати її мають представники правоохоронної і судової систем. При цьому самі громадяни і представники бізнесу мають подбати про профілактичні заходи, аби, так би мовити, не запрошувати шахраїв у гості.

Раджу всім власникам землі потурбуватися про присвоєння їх ділянкам кадастрових номерів, належне оформлення документів, які підтверджують право власності або інше речове право на ділянку, та про внесення відомостей до ДРП. Такий алгоритм дій допоможе максимально убезпечити власність від будь-яких шахрайських оборудок і незаконних посягань!

— Україна — країна постійних виборів, тому послуга продажу або здачі в оренду партій досить популярна. Мін'юст у лютому минулого року оприлюднив список 48 партій, щодо яких подано заяви про анулювання реєстраційних свідоцтв у зв'язку з недотриманням вимог законодавства. На якій стадії цей процес і що, на Вашу думку, робити з рештою понад трьома сотнями партій, з яких до парламенту проходять максимум 5–6?

— Усього протягом 2020 р. Міністерством юстиції України було скеровано до суду позовні заяви про анулювання свідоцтв 49 так званих фантомних політичних партій, які не висували своїх кандидатів на виборах Президента України та народних депутатів України протягом 10 років. Наразі 10 адміністративних позовів уже були задоволені, в задоволенні ще 3 було відмовлено, і ці судові рішення Міністерство оскаржує в апеляційному або касаційному порядку. Окрім того, ми ініціювали питання про анулювання реєстраційних свідоцтв ще двох політичних сил, але вже з іншої підстави — протягом 6 місяців з дня реєстрації ці партії не забезпечили утворення та реєстрацію своїх обласних організацій у більшості регіонів України.

Згідно з вимогами чинного законодавства, Мін'юст має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної сили у трьох випадках: якщо партія не проявляє політичної активності протягом 10 років, протягом півроку з дня реєстрації не утворює необхідну кількість обласних осередків та вказує недостовірні відомості у поданих на реєстрацію документах (це має бути виявлено протягом 3 років з дня реєстрації). Моніторинг щодо виявлення вказаних порушень Міністерство юстиції проводить на постійній основі.

Ваше питання щодо незначної кількості політичних сил, які за підсумками волевиявлення громадян України проходять до парламенту, по суті, стосується електоральних настроїв, на які жодна державна інституція не може впливати. Крім того, не варто забувати, що право громадян на свободу об'єднання у політичні партії гарантується Конституцією України. Тож Мін'юст відслідковує в діяльності політичних сил лише так звані фантомні ознаки та інші порушення чітко визначених законодавчих вимог щодо створення і діяльності. Остаточну крапку у питанні заборони діяльності політичної партії може поставити тільки суд.

— Чи має нині пересічний громадянин простий, не ускладнений формальностями доступ до численних інформаційних реєстрів, які адмініструються Мін'юстом?

— Інформація як про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у ДРП, так і про юридичних осіб, яка знаходяться в ЄДР, є відкритою та загальнодоступною. Сьогодні будь-який охочий отримати інформацію про юридичну особу за допомогою комп'ютера, смартфона чи іншого електронного гаджета може здійснити відповідний пошук у ЄДР. Така опція є абсолютно безкоштовною. Пошук у Єдиному державному реєстрі здійснюється за повним або скороченим найменуванням юридичної особи або за кодом ЄДРПОУ та дозволяє дізнатися детальну інформацію про те, коли було створено компанію, який розмір її статутного фонду, хто її засновники, які види діяльності вона може здійснювати тощо.

Аналогічним чином, не виходячи з дому або не залишаючи свого робочого місця, можна отримати в електронній формі актуальні відомості щодо власників нерухомого майна. Щоправда, доступ до інформації ДРП є платним (розмір адміністративного збору в 2021 р. становить близько 30 грн) і потребує авторизації на порталі «Онлайн будинок юстиції» за допомогою електронного цифрового підпису.

Звісно, громадянин, який не має технічної можливості отримати вказану інформацію в онлайн-режимі, має альтернативу — він може звернутися до державного реєстратора, уповноваженої особи найближчого центру надання адміністративних послуг або нотаріуса і отримати інформацію з ДРП у паперовій формі. До слова, цьогоріч ми плануємо суттєво вдосконалити порядок отримання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, максимально цифровізувавши існуючі опції.

— Чи належним чином нині врегульовано законодавством діяльність електронних ЗМІ (мова про інтернет-видання), принаймні, у порівнянні зі ЗМІ друкованими? Особливо на тлі резонансного законопроекту «Про медіа».

— Чинним законодавством сьогодні дійсно не встановлено жодних вимог щодо державної реєстрації інтернет-видань, на відміну від друкованих ЗМІ. Відсутність чітких, прозорих законодавчих правил і контролю з боку держави за їх дотриманням призводить до появи так званих фейкових онлайн-ресурсів. Вони позиціонують себе як ЗМІ, а насправді нічого спільного зі стандартами журналістської етики, об'єктивністю і всебічністю висвітлення інформації, повагою до приватного життя людини не мають. Такі інформаційні ресурси, як правило, не містять жодної контактної інформації, за якою можна було б звернутися для виправлення фактажу публікацій або спростування недостовірної інформації. Я вже не кажу про те, що це суттєво ускладнює механізми захисту честі, гідності та ділової репутації або авторських прав, адже жодної офіційної інформації щодо таких онлайн-медіа немає. Тому, на моє особисте переконання, законодавче регулювання діяльності електронних ЗМІ, зокрема в частині їх державної реєстрації, має бути.

— Ви досить тривалий час працювали у приватній сфері. Чи було складно адаптуватися до роботи в державному секторі? З якими основними проблемами зіткнулися?

— Призвичаїтись до роботи у Міністерстві юстиції України було нескладно, хоча, треба визнати, внутрішня «кухня» державної інституції суттєво відрізняється від приватної сфери, де будь-які управлінські рішення приймаються надзвичайно швидко, а всі робочі процеси і діловодство вже давно оптимізовані і максимально модернізовані. Державна служба до такої оперативності і технологічності в організації внутрішніх процесів крокує поступово, на жаль, не так швидко, як би цього хотілося.

Особисто для мене робота в державному секторі — це гарна нагода для реалізації професійного потенціалу і втілення бажання змінити на краще якщо не світ, то себе і сферу, в якій працюю. Можливість долучитися до позитивних змін, які відбуваються в країні, ставши їх частиною, — це не лише почесна, але й надзвичайно відповідальна місія. Про це завжди слід пам'ятати, як і чітко усвідомлювати те, що будь-яка політична посада — це не місце постійної роботи, і рано чи пізно кожен посадовець повернеться до професійної діяльності. Тому працювати потрібно так, щоб за результати своєї роботи ніколи не було соромно ані перед суспільством, ані перед професійною спільнотою.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати