3 липня 2025 року Асоціація правників України провела V конференцію з енергетичного права, яка зібрала лідерів думок, практиків, регуляторів та інвесторів для фахового діалогу про майбутнє української енергетики.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Цього року програма конференції охопила три сесії, кожна з яких дала відповіді на запити сьогодення: від складних питань реформування ринку електричної енергії та газу до конкретних механізмів залучення інвестицій у сферу енергетики та надрокористування.
На початку заходу з вітальними словами виступили Тетяна Лисовець, віцепрезиденка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і партнери», та Iван Бондарчук, голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу.
«Зараз часи постійної трансформації, відновлення. Саме від нас із вами багато чого залежить. Зокрема, від юридичної складової багато чого залежить у трансформуванні енергетичного сектору», – наголосила пані Лисовець, також подякувавши партнерам за організацію події.
Іван Бондарчук відзначив, що з початку повномасштабного вторгнення було важко юридично працювати з проєктами у сфері енергетики: «У 2022 році ми говорили з усіма клієнтами та іноземними партнерами. Вони взагалі не хотіли й чути, що в енергетику України можна інвестувати… У 2023-му поступово інтерес почав з’являтися, у 2024-му виникли перші активні проєкти».
Далі на конференції відбулося спеціальне інтерв'ю на тему поточного стану ринку електроенергетики. Респондентом був Андрій Герус, голова Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, а інтерв'юером – Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і партнери», голова Правління Асоціації сонячної енергетики України.
У фокусі спецінтерв’ю були такі питання:
- шляхи забезпечення енергетичної незалежності, побудова розподіленої генерації, найближчі законодавчі ініціативи;
- вплив перемовин про вступ України до ЄС на законодавче поле енергетичної галузі;
- законодавчі можливості для бізнесу побудувати власну генерацію;
- законодавчі та інші можливості Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг моніторити та наглядати, а в певних випадках впливати на діяльність енергетичних монополій, зокрема, НЕК «Укренерго».
«На сьогодні сонячна енергетика, мабуть, найбільше розвивається на стороні споживача. Є станції, які будуються та вже продають енергію на ринок. Але найбільша частка сонячних проєктів реалізована на стороні споживача – воно не набуло масового явища, але вже є багато прикладів», – сказав він.
Також Андрій Герус розповів про три ключові тренди на ринку електроенергії:
1) розподілена генерація: лікарні, ЦНАПи, підприємства вже можуть не лише споживати, а й продавати електроенергію;
2) ВДЕ без «зелених» тарифів: нові вітрові проєкти реалізуються на ринкових умовах, що свідчить про зрілість галузі;
3) системи накопичення енергії дешевшають, формується відповідний ринок.
Питання ринку
Першу сесію щодо ринку електричної енергії модерував Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і партнери», голова Правління Асоціації сонячної енергетики України.
Олексій Оржель, керівник київського офісу Energy Community, міністр енергетики та захисту довкілля України (2019-2020 рр.). Серед іншого, він торкнувся законопроєкту №12087-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики», назвавши його «епохальним».
Як ідеться в документі, зміни спрямовані на інтеграцію українського ринку до ринку ЄС, підвищення прозорості, конкуренції, надійності та стабільності постачання електроенергії та дозволять інтегрувати український ринок у внутрішній енергетичний ринок ЄС без демонтажу наявної інституційної системи, забезпечити прозорі та конкурентні умови участі для українських та іноземних суб’єктів. Документ також врегульовує правові колізії чинного законодавства, зокрема в частині відповідності міжнародним договорам, регулювання цін та участі споживачів, і водночас запроваджує сучасну термінологію, узгоджену з європейською. Зокрема, законопроєкт усуває наступне:
- забезпечує збереження ключових функцій наявних органів (оператора ринку, оператора системи передачі) без кардинального зламу чинної інституційної структури;
- врегульовує механізми сполучення українських ринків «на добу наперед» та внутрішньодобового з європейськими без втрати правового контролю;
- доповнює термінологію новими поняттями (агрегація, гнучкість, громадське енергетичне об’єднання тощо), що забезпечує гармонізацію з європейськими підходами.
На тему імплементації європейського законодавства у сфері відновлюваних джерел енергії виступив Владислав Максаков, старший проєктний менеджер з енергетичного переходу Офісу підтримки відновлення та реформ Міністерства енергетики України. За його словами, необхідність імплементації європейського законодавства у сфері ВДЕ визначена договором про заснування Енергетичного Співтовариства.
Так, у ст. 10 ідеться про те, що кожна договірна сторона зобов'язується реалізовувати положення нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики. Як зазначалося, Директива (ЄС) 2018/2001 (RED II) була включена до acquis communautaire Енергетичного Співтовариства та адаптована Рішенням Ради Міністрів 2021/14/МС-EnС від 30 листопада 2021 p.
За словами менеджера, у жовтні 2023 р. ЄС схвалив Директиву (ЄС) 2023/2413, якою було оновлено положення Директиви RED II, i Директива отримала умовну назву – Директива RED III. Враховуючи майбутній вступ України до Європейського Союзу, вказав Владислав Максаков, нашою державою повинні бути іплементовані положення Директиви RED III та відповідних делегованих регламентів.
Він розповів, що, за оцінкою Енергетичного Співтовариства (2024 Implementation report), рiвень імплементації законодавства у сфері ВДЕ Україною становить 61%:
- 85% – встановлення цілей ВДЕ на 2030 рік;
- 62% – якість схем підтримки;
- 75% – підтримка активних споживачів та спільнот;
- 70% – запровадження гарантій походження;
- 15% — запровадження критеріїв сталості біопалив, біорідин та палив з біомаси;
- 50% – розвиток ВДЕ в системах опалення та охолодження.
Крім цього, Владислав Максаков розповів, що Міненерго разом із RSТ розробили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії». Документ, серед іншого, передбачає, узгодження національної термінології у сфері ВДЕ з термінологією acqlis communautaire ЄС, визначення спільнот відновлюваної енергії, а також їх особливостей, визначення особливостей формування спеціальних зон для розвитку відновлюваної енергетики, установок зберігання енергії та мережевої інфраструктури тощо.
Катерина Данілкова, заступниця директора ДП «Гарантований покупець», розповіла про стан розрахунків на ринку ВДЕ. За її словами, заборгованість перед виробниками ВДЕ вдалося зменшити на 40%, а розрахунки у червні досягли 99,8%.
Максим Юрков, директор з правових питань НЕК «Укренерго», розкрив тему судової практики НЕК «Укренерго», розповівши про динаміку збільшення судового портфелю й вказавши, що така ситуація наразі загалом по ринку. Так, у 2025 році на розгляді перебувають 1030 справ, водночас у 2022-му їх було 531, 2023-му – 651, 2024-му – 884.
Також на панелі виступили Даніїл Петренко, заступник генерального директора із забезпечення розвитку АТ «Оператор ринку», який вказав, що повноцінна інтеграція ринків потребує комплексної імплементації дев’яти актів європейського права, та Сергій Даців, старший юрист практики енергетики INTEGRITES, який звернув увагу на виклики в реалізації RED III, зокрема щодо зон розвитку ВДЕ та зміни цільового призначення земель.
Питання газу
Другу сесію щодо ринку газу модерувала Наталія Гутаревич, заступниця голови Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу, голова Комітету АПУ з природних ресурсів, природоохоронного та екологічного права, радниця Sayenko Kharenko.
У фокусі сесії були такі питання:
- регулювання ринку газу: поточний стан і очікування;
- експорт біометану: практичний досвід, напрямки вдосконалення регулювання;
- перспективи водневої енергетики в Україні: які регуляторні зміни необхідні для запуску індустрії;
- інфраструктура транспортування/зберігання газу: поточний стан і потенціал розвитку українського активу з урахуванням акценту на відновлювані гази;
- трейдинг газу в умовах війни: виклики та інтеграція з європейськими ринками.
Станіслав Ігнатьєв, начальник департаменту науково-технічного нагляду за експлуатацією та розвитку ПСГ Інституту транспорту газу АТ «Укртрансгаз», окреслив ключові фокуси досліджень і технологічного розвитку у сфері підземного зберігання газу, а також розповів про перші експортні операції з біометаном із ПСГ та наукові розробки зі зберігання CO₂.
Андрій Мизовець, президент Асоціації «Газові трейдери України» (виступав онлайн), розповів, що Україна стала повноцінною країною-імпортером природного газу і, найімовірніше, залишатиметься в цьому статусі щонайменше впродовж наступних п’яти років. У зв’язку з цим стратегічно важливою є стабільна робота ГТС і доступність імпортних маршрутів, оскільки саме вони визначатимуть здатність країни забезпечити власні потреби в холодні сезони.
Олександр Косянчук, директор Департаменту із регулювання відносин у нафтогазовій сфері НКРЕКП, зокрема, звернув увагу на падіння рівня імплементації європейського енергозаконодавства: з 83% у 2021 до 55% у 2024 році. Водночас триває робота над тарифною нейтральністю та розвитком трансбалканського маршруту.
Крім цього, на панелі виступили Катерина Коваленко, начальниця управління стратегії Оператор ГТС України, яка розповіла про збільшення потужностей на польському напрямку до 12 млн м³/день і запуск складного, але стратегічного маршруту через Грецію, Віталій Кривицький, керівник групи з правового та інвестиційного супроводу ПрАТ «МХП», який підкреслив, що біометан залишається вдвічі дорожчим за природний газ, тому поки що є виключно експортно орієнтованим товаром, а також Ярослав Криль, директор ТОВ «Водень України», який представив огляд перспектив розвитку ринку водню в Україні. За його словами, як такого ринку поки що немає ні в Україні, ні в Європі.
Питання інвестицій
На третій сесії щодо інвестиційних можливостей у сфері енергетики та надрокористування співмодераторками були Ольга Савченко, партнерка Altelaw, та Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group, голова GR Комітету АПУ.
Сесія складалася з двох окремих частин (інвестиції у сфері надрокористування та інвестиції у сфері енергетики). Крім цього, у фокусі були ще такі питання:
- інвестування в сферах енергетики та надрокористування: правові та організаційні виклики;
- основні тренди інвестування у енергетику та видобування критичних мінералів;
- угода між Урядом України та Урядом США про створення Американської-українського фонду відбудові: стан, можливості, ризики;
- залучення інвестицій для розвитку розподіленої генерації. Роль громад.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін розповів про кроки держави до відкритості геологічної інформації. За його словами. міністерство працює над усуненням бюрократичних бар’єрів і гармонізацією норм у межах реалізації міжурядової угоди зі США, а за підтримки ЄБРР в Україні реалізується цифровізація геологічних даних – не лише про надра, а й про родовища, сховища та промислові відходи, які можуть бути основою для нових інвестпроєктів.
Голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації Дмитро Кащук звернув увагу на потребу в системному оновленні законодавства, зокрема Кодексу України про надра. Він сказав, що бізнес підтримує ініціативи Міндовкілля та Держгеонадр, але очікує стратегічної послідовності.
Партнер AVELLUM Максим Максименко закликав до критичного аналізу міжурядової угоди, адже її впровадження матиме вагомі юридичні наслідки. На його думку, потребують роз’яснень питання управління фондом, процедур призначень, механізмів внесків, законодавчих змін тощо.
Артем Петренко, виконавчий директор Асоціація газовидобувних компаній України, розповів, що галузь демонструє стійкість. За час повномасштабного вторгнення було продано дев’ять ділянок на понад 2,3 млрд грн та вдалося розпочати бурінням більше 400 нових свердловин.
Водночас Андрій Конеченков, голова Українська Вітроенергетична Асоціація - УВЕА, наголосив, що вітроенергетика залишилася привабливою для інвесторів навіть у час війни. За останні роки було збудовано 258 МВт потужностей, у 2025 очікується ще щонайменше 300 МВт, а за сприятливих умов – і до 500 МВт.
Голова Асоціація малих міст України Павло Козирєв підкреслив важливу роль громад у розвитку енергетичних проєктів, вказавши, що сьогодні муніципалітети вже не пасивні спостерігачі, а прагнуть бути стратегічними партнерами. Водночас Іван Бондарчук, партнер LCF Law Group і голова Комітет АПУ з питань енергетики, нафти та газу, наголосив на потребі балансу між державними інтересами й очікуваннями інвесторів. Він зауважив, що державоцентричний підхід варто змінювати, оскільки інвестори вже готові вкладати, маючи обмежений доступ до виведення капіталу. Зміни в техумовах, ініційовані ринком, уже зробили низку проєктів реальнішими.