Про практику банкрутства та реструктуризації в інтерв’ю для «Юридичної Газети» розповідає партнер ЮК «Правова константа» Микола Лукашук. За його словами, 2020 р. став визначальним для цієї сфери та змінив професійне життя її учасників: арбітражних керуючих, суддів, адвокатів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— 2020 р. відкрив нову сторінку в історії реформування сфери неплатоспроможності. Що було зроблено для оздоровлення бізнесу та інвестиційної привабливості України?
— 2020 р. дійсно став визначним для сфери банкрутства. Кодекс України з процедур банкрутства значним чином змінив як саму сферу, так і професійне життя її учасників: арбітражних керуючих, суддів, адвокатів. Нині можу з впевненістю сказати, що робити висновки про ефективність чи неефективність впроваджених реформ ми зможемо лише через декілька років. Наприкінці 2020 р. ми маємо лише проміжні результати.
Так, від Кодексу очікували спрощення судових процедур банкрутства, скорочення строків їх перебігу та максимальної зрозумілості таких процедур для всіх учасників проваджень у справах про банкрутство. Натомість, незважаючи на те, що КУзПБ було введено в дію 21.10.2019 р., сьогодні ми все ще перебуваємо на етапі виявлення прогалин, формування пропозицій та прийняття змін до цього нормативно-правового акта.
Водночас Кодекс запровадив ряд важливих для бізнесу нововведень. Так, на сьогодні кредитор не має бар’єрів щодо звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо свого боржника. Це дозволяє уникнути затягування питання відкриття відповідного провадження та накопичення кредиторської заборгованості. Крім того, на теперішній час ініціюючому кредитору у справі про банкрутство дозволено обирати кандидатуру арбітражного керуючого, який буде виконувати обов’язки розпорядника майна у справі, що, безумовно, є для нього важливою перевагою.
Серед важливого можу також виділити абсолютно новий механізм продажу активів боржника через авторизовані електронні майданчики. Такий механізм забезпечує прозорість процедури продажу активів за найвищою ціною. І звичайно, важливою новелою є інститут банкрутства фізичних осіб, якому тепер присвячена окрема книга Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, процедура банкрутства стала більш доступною для бізнесу. Водночас продовжується робота над змінами, що спрямовані на коригування та вдосконалення системи.
— Чи відчув бізнес ці зміни на практиці? А юристи? Яка ефективність нових процедур?
— Звичайно, реформи сфери банкрутства стали відчутними для бізнесу та фахівців цієї сфери. Так, власникам та керівникам бізнесу тепер слід зважати, зокрема, на можливість застосування солідарної та субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів. Тепер керівник будь-якого підприємства має звертати особливу увагу на показники його фінансової звітності, адже протягом місяця після виявлення ознак неплатоспроможності підприємство-боржник має звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Недотримання цієї вимоги якраз і буде підставою для подальшого застосування солідарної відповідальності до керівника підприємства.
Крім того, КУзПБ передбачає можливість застосування субсидіарної відповідальності до власників бізнесу за доведення підприємства до банкрутства. І безумовно, ніхто не скасовував кримінальну відповідальність за цим же фактом. Тож якщо раніше в окремих випадках банкрутство було для бізнесу інструментом уникнення відповідальності, зокрема, в частині повернення боргів, то тепер це обов’язковий захід, застосування якого санкціоноване державою.
Що ж до фахівців у сфері банкрутства, то ми, як і будьякі професіонали своєї справи, вимушені пристосовуватись до будь-яких нововведень. Як я вже зазначав, продовжується робота з аналізу та виявлення законодавчих прогалин та недопрацювань, формування пропозицій щодо внесення змін до Кодексу. Наразі свої корективи вносить також судова практика, яка дозволяє у певній мірі усунути окремі законодавчі недоліки. Водночас для юристів, безумовно, більш зрозумілою та прийнятною є законодавча визначеність у будь-яких правових питаннях. Цього й прагнемо.
Нині підвищення ефективності процедур банкрутства не відчувається, адже система все ще продовжує пристосовуватись до впроваджених змін. На жаль, законодавець не надто квапиться з реакцією на відгуки професійної спільноти щодо необхідності внесення змін до тих чи інших законодавчих норм. А без таких змін залишається безліч невирішених питань, що впливає у т.ч. на ефективність судових процедур банкрутства.
— Як Covid-19 вплинув на юридичний бізнес загалом та на вашу сферу практики зокрема?
— Перше, що можу сказати, — ми стали ще більш залежними від інтернету. Небезпека «живого» спілкування максимально пришвидшила процес діджиталізації. Усе спілкування тепер відбувається шляхом проведення онлайн-конференцій або телефоном. Усім нам довелось звикнути до того, що ми частіше стали бачити обличчя клієнтів та колег на моніторах ноутбуків, аніж у наших офісах. Документи, що використовуються в роботі, нині максимально оцифровані. Все більш важливими для налагодження роботи стають CRM-системи.
Для моєї компанії, на щастя, ані оцифрування документів, ані перехід до онлайн-спілкування, ані використання CRM-системи не стали великим стресом. Наш колектив уже давно розпочав процес діджиталізації, тож якщо говорити про зміни в робочому процесі, то Covid-19 кардинально для нас нічого не змінив.
Набагато більших змін зазнали клієнти юридичного бізнесу. Деякі з них обрали для себе тактику економії на юридичних послугах, деякі взагалі змушені були призупинити діяльність. Тому для юридичного бізнесу, як і для будь-якої сфери послуг, Covid-19 став причиною втрати певного відсотку доходу.
Нам же вдалося навіть збільшити кількість клієнтів, зокрема за рахунок розвитку нових практик та пристосування до потреб сьогодення. Сьогодні наша компанія, як і раніше, працює в режимі 24/7, але тепер задля задоволення потреб клієнтів в умовах обмежень, пов’язаних з пандемією, ми адаптувалися та застосовуємо нове програмне забезпечення, яке розроблене спеціально для дистанційної роботи сектору юридичних послуг та участі у судових засіданнях віддалено.
— Миколо, ваша компанія позиціонує себе у сфері банкрутства та реструктуризації. Чим викликаний професійний інтерес до цієї сфери?
— Безумовно, її багатогранністю. По-перше, ця сфера висуває високі вимоги до своїх представників. Будь-який фахівець галузі банкрутства має володіти не лише юридичними, але й економічними знаннями. Таким чином, самий шлях професійного становлення дуже цікавий.
Сама сфера банкрутства має безліч напрямків та питань, що потребують відповіді. Фахівці цієї галузі мають уміти проводити економічний аналіз фінансових показників підприємства та приймати на їх основі рішення щодо заходів, які необхідно застосувати для відновлення платоспроможності і погашення вимог кредиторів. При цьому банкрутство залишається питанням правовим, врегульованим відповідними законодавчими нормами, що вимагає знання матеріального та процесуального права. Більше того, професіонал своєї справи має не лише орієнтуватись у нормах КУзПБ та ГПК України, але й розумітися на нюансах цивільного, адміністративного, кримінального законодавства тощо.
Ця галузь ніколи не припиняє дивувати новими викликами, тому й професійна діяльність ніколи не перетворюється на монотонність. Саме через те, що у сфері банкрутства та реструктуризації ніколи не доводиться «сумувати», вона й залишається основною сферою моєї діяльності.
— Якими професійними вміннями має володіти арбітражний керуючий?
— Якщо у двох словах, то він має бути високоефективним керівником-менеджером. Така людина має вміти здійснювати глибинний аналіз кожної справи, що потрапляє до її відання. На підставі здійсненого аналізу арбітражний керуючий має вміти формувати подальшу стратегію процедури банкрутства з урахуванням усіх організаційних, фінансових та юридичних аспектів. І така стратегія обов’язково має враховувати задоволення інтересів як боржника, так і його кредиторів.
Арбітражний керуючий має володіти управлінськими навичками та здатністю оперативно приймати рішення в умовах динамічного процесу банкрутства, який диктує свої умови та встановлює обмежені строки. Крім того, всі прийняті рішення в обов’язковому порядку повинні відповідати критеріям законності та ефективності, адже діяльність арбітражного керуючого контролюється господарським судом, державним органом з питань банкрутства та кредиторами. Зважаючи на такий трирівневий контроль, обов’язковими навичками для арбітражного керуючого є вміння налагоджувати контакти, адже спілкуватись доведеться з усіма учасниками процесу банкрутства. Звичайно, в таких умовах не будуть зайвими стресостійкість та гнучкість, тому що ця професія не передбачає відпусток та вихідних і потребує максимально швидкого пристосування до подій.
— Поділіться найцікавішою справою з Вашого досвіду за останній рік.
— До найбільш масштабних та цікавих кейсів можу віднести справи про банкрутство підприємств, які мають велику кількість кредиторів, зокрема щодо виплати заробітної плати. Такі справи завжди ускладнені необхідністю врегулювання конфліктних ситуацій між кредиторами, кожен з яких бажає отримати відшкодування заявлених грошових вимог, а також соціальною складовою, що пов’язана з тиском з боку працівників підприємства-боржника. Серед таких кейсів можу виділити, наприклад, справу про банкрутство ТОВ «Восток-Руда», яка якраз вирізняється наявністю великої кількості кредиторів та значної суми заборгованості з заробітної плати перед працівниками.
Окремо можна виділити також категорію справ про банкрутство державних підприємств (наприклад, ДП «ДГ «Червоний Землероб» КДСГДС НААН), оскільки складність таких справ обумовлена необхідністю захисту інтересів держави з одного боку та кредиторів — з іншого. Крім того, нині ця категорія справ ускладнена наявністю мораторію на введення процедур санації та ліквідації.
Цікавими є також кейси щодо банкрутства великих промислових підприємств, які мають велику кількість активів та ще більшу кількість кредиторів, що очікують погашення своїх вимог за рахунок реалізації таких активів. Серед цієї категорії кейсів можу виділити справу про банкрутство ПАТ «Веста-Дніпро».
Усі перелічені категорії справ мають свої особливості, які будуть цікаві кожному фахівцю цієї сфери, тому обрати одну найцікавішу досить складно.
— Які Ваші плани на майбутнє? Які напрями роботи будуть пріоритетними найближчим часом? Чи плануєте розвивати нові практики?
— Пріоритетною залишається сфера банкрутства, яка є нашою найсильнішою практикою. Тому у планах залишається розвиток цієї практики та збільшення кількості кейсів. Крім того, зараз активно розвиваємось у галузі антимонопольного права. Наразі маємо декілька кейсів, за якими клієнтами виступають як переможці, так і замовники процесу публічних закупівель. Також розпочали роботу в сфері аграрного та земельного права. Наразі забезпечуємо юридичний супровід господарської діяльності великих аграрних підприємств регіону.
Загалом можу зазначити, що розвиток нових практик на 50% залежить від потреб наших клієнтів. Усім відомо, що попит народжує пропозицію. Саме тому для роботи ми обираємо ті практики, що є актуальними для ринку юридичних послуг та наших клієнтів.
— Чи можете спрогнозувати, яким буде 2021 р. для юридичного ринку?
— Впевнений, що 2021 р. буде ковтком свіжого повітря для юридичного ринку. Зараз ми знаходимось на завершальному етапі адаптації до нових умов роботи, які продиктовані дією карантинних заходів. На мою думку, завершення цієї адаптації дозволить вийти на новий рівень тим юридичним компаніям, які, доклавши певних зусиль, змогли пристосуватися до вимог сьогодення. Юридичні послуги в усі часи залишатимуться потрібними, тому не маю сумнівів, що для більшості компаній цей рік став роком викликів, які вони успішно подолали.
Якщо більш конкретно, то нас очікують глобальна діджиталізація бізнес-процесів та загальна зміна філософії ведення юридичного бізнесу, поява в арсеналі юристів нових інструментів роботи та комунікації, дистанційна робота офісів, зміна маркетингових стратегій та удосконалення механізму продажу юридичних послуг.
Будь-яка криза для юридичного ринку — не новина, тому ми маємо один шлях — подолати її.
— Як відбуватиметься подальша модернізація сфери неплатоспроможності?
— Розвиток та модернізацію сфери неплатоспроможності я бачу по двох основних напрямах.
По-перше, це розвиток універсальних систем, які покликані спростити життя всім учасникам судових процесів, зокрема і справ про неплатоспроможність. Наприклад, впровадження кабінету арбітражного керуючого. Зараз впровадження такого електронного кабінету є запитом професійної спільноти, оскільки він забезпечить доступ до державних реєстрів, дозволить отримувати необхідну для роботи інформацію. Надзвичайно важливим аспектом є модернізація систем електронної звітності арбітражних керуючих та забезпечення доступу всіх учасників до інформації про справу, що значно зменшить навантаження на арбітражних керуючих, які змушені безкінечно надавати документи в паперовому вигляді всім суб’єктам звернення.
По-друге, важливо сконцентруватись на врахуванні та імплементації змін до законодавства, яке регулює процедури банкрутства, а також нормативно-правових актів, які є дотичними до сфери неплатоспроможності. Більшість уже запропонованих змін узгоджені з представниками усіх постійних учасників ринку банкрутства, і їх впровадження дозволить зробити суттєвий крок вперед у модернізації сфери неплатоспроможності.
Таким чином, я впевнений, що подальша модернізація буде відбуватись паралельно з законодавчими змінами та процесом глобальної діджиталізації.
БЛІЦ
— Улюблені фільми та книга...
— Улюблений фільм — «Собаче серце»; улюблена книга — Айн Ренд «Атлант розправив плечі»
— Ваші три головних правила роботи…
— Планувати. Не ускладнювати. Не відкладати.
— Без чого чи кого Ваш успіх у роботі був би не можливий?
— Без оптимізму і підтримки моєї родини.
— Ваше життєве кредо?
— Ставте великі цілі — в них легше.