Продовжуючи спілкування з успішними жінками в юридичному бізнесі, цього разу ми поговорили з партнером Dentons Наталією Селяковою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що цікавить інвесторів? Як фінтех змінює життя українців? Чи варто вводити ІТ‑дисципліни в навчання юристів? Про це і не тільки читайте в інтерв'ю
— Пані Наталіє, які зміни в законодавстві, на Вашу думку, покращують інвестиційний клімат в Україні, а які, навпаки, погіршують?
— Насправді, більшість останніх законодавчих актів містять системний реформаторський підхід, метою якого є покращення інвестиційного клімату. Наприклад, у банківсько-фінансовій галузі був прийнятий закон про відновлення кредитування. Він усунув низку прогалин і суперечностей у законодавстві щодо захисту прав кредиторів, що має позитивно вплинути на відновлення кредитування. Адже саме з цією метою приймався закон.
Також не менш впливовим є закон «Про валюту і валютні операції», який змінив концепцію валютного регулювання. До прийняття цього закону існувала концепція, що необхідно отримати відповідну ліцензію для проведення валютних операцій, окрім тих операцій, що входили у список винятків. За новим законом, навпаки, дозволено все, що не заборонено. Тобто концептуально це вже зовсім інші підходи. Звісно, законодавець залишив певні обмеження, але ми сподіваємося, що згодом вони будуть усунуті.
Що стосується погіршення, то тут є якісь незначні, несистемні речі. Зокрема, на етапі виконавчого провадження, що є важливим моментом у розрізі захисту прав кредиторів та інвесторів, з'явилася новела щодо сплати виконавчого збору не за наслідком фактично стягнутих коштів, а до початку виконавчих дій (як передоплата). Таким чином, боржник зобов'язаний одразу сплатити виконавчий збір у розмірі 10% від суми стягнення. Проте трапляються ситуації, коли ще ведуться переговори щодо реструктуризації, а виконавче провадження є однією зі складових цих переговорів. За таких обставин виконавчий збір є додатковим навантаженням на боржника та, як наслідок, додатковою перепоною для ведення перемовин з божником. На мою думку, це погіршення з позиції реструктуризації, але насправді на законодавчому рівні загалом впроваджуються системні реформи.
— Що найбільше бентежить інвесторів, коли вони вагаються, вести чи ні свій бізнес в Україні?
— Ще залишається так званий ризик країни. Економічна і політична нестабільність — це ті традиційні ризики, які впливають на рішення інвесторів. Передусім, це не питання законодавства, це питання ризиковості країни, що включає проблеми неефективності судової системи, системи виконавчого провадження та корупційні питання.
— Проекти в яких галузях є найбільш перспективними з позиції зацікавленості інвесторів?
— Комерційно привабливим залишається ринок альтернативної енергетики та ринок сільського господарства. Також все більше зацікавленості з боку інвесторів спостерігається в галузі ІТ та електронної комерції. На ринку з'являються міжнародні гравці, які хочуть придбати компанії або створити спільні підприємства. Окрім того, актуальними є інфраструктурні проекти.
— Ви є незалежним директором наглядової ради Національного депозитарію України. Що Вам це дає? Як громадська діяльність дозволяє впливати на формування ринку фінансових послуг?
— Мені дуже приємно, що в Україні запроваджується інститут незалежних директорів та залучаються професіонали з міжнародним досвідом. Це дозволяє вибудувати корпоративне управління, стратегії та процеси за міжнародними стандартами. Зі свого боку, я охоче поділюся своїми знаннями й досвідом, щоб допомогти Україні та українським компаніям продовжувати розвиток в цьому напрямку. Для мене це честь, відповідальність і велика нагорода.
— Останнім часом Ваша компанія активно розвиває напрямок фінтеху. Чому це важливо? На Вашу думку, як фінтех впливає на життя українських громадян?
— Завдяки фінтеху фінансові послуги стають більш доступними для населення, тому отримують більший попит. Це ті тенденції, які ми спостерігаємо як на глобальному рівні, так і в Україні. Онлайн-розрахунки, додатки для планування бюджету — це те, чим зараз користується та на чому виростає молоде покоління. Традиційні банківські продукти та процеси замінюються цими технологічними рішеннями. Отже, я вважаю, що це чудовий тренд. Проте виникають певні додаткові ризики. Наприклад, у площині фінансового регулювання, інтелектуальної власності, захисту персональних даних та прав споживачів, з якими ми допомагаємо розібратися нашим клієнтам. Регулятору потрібно приділяти більше уваги врегулюванню цих процесів.
— Однак чимало людей, не розуміючи можливих наслідків, погоджуються на доступні, але незахищені фінтех-послуги. Як можна вплинути на фінансову грамотність населення і не допустити таких ситуацій?
— Це питання не лише фінансової грамотності, але й діджитал-грамотності та юридичної обізнаності населення. Перед тим як щось натиснути, люди повинні розуміти основу цього продукту, а також те, які ризики несе його використання. Саме для цього ми пишемо статті, коментарі, виступаємо на семінарах і конференціях, де роз'яснюємо, які існують ризики, на що варто звернути увагу, щоб не вийти за межі правового поля, не натрапити на шахрайство, захистити свої права та інтереси.
— Можливо, було б доцільно ввести певні спецкурси з фінансової та діджитал-грамотності ще починаючи зі школи та ВНЗ?
— Насправді, питання процесу діджиталізації нашого суспільства є дуже актуальним. Наприклад, зараз я буду проводити лекцію у школі моїх дітей щодо того, які існують ризики в online-просторі. Я вважаю, що ці питання мають бути висвітлені в межах освітніх програм як у школах, так і у ВНЗ. Наразі цьому приділяється не так багато уваги, але сподіваюся, що спільними зусиллями ми піднімемо це питання до державного рівня. Дійсно, це питання освіти, тому я вважаю, що діти вже зі школи мають розуміти, що таке інтернет та які є правила безпеки в інтернеті, так само як зараз їх вчать безпечно переходити через дорогу.
— Які поради Ви можете надати жінкам, які прагнуть бути партнером юрфірми?
— В будь-якому бізнесі найважливішою є команда. Її потрібно підбирати, турбуватися про неї, а потім, спираючись на цю команду, можна досягти вражаючих результатів.
— Які цілі Ви ставите перед собою і перед командою? Які плани у Вас щодо розвитку практик?
— Насамперед, для консультантів важливо розуміти потреби клієнта. Тут наша компанія дотримується системного підходу: юристи мають розуміти, що відбувається «in‑house». У нас вибудувані такі форми співпраці з клієнтами, які дозволяють нашим юристам розуміти їхні внутрішні процеси та ризики, розуміти ринок. Водночас потрібно постійно стежити за змінами в законодавстві, аналізувати всередині компанії, обговорювати їх з клієнтами. Ми часто влаштовуємо круглі столи, щоб краще розуміти позицію та підходи наших клієнтів і ринку, щоб обмінюватися думками й досвідом.
Потрібно стежити за змінами законодавства та ринку, бути всередині цих змін і швидко навчатися з ними працювати. Окрім того, важливим напрямком розвитку нашої практики є діджиталізація та фінтех. Ми активно інвестуємо свій час і зусилля, щоб мати можливість підтримати ці процеси та допомагати ринку. Зокрема, Dentons впровадила електронну платформу Dentons Direct, яку можуть використовувати як юристи, так і клієнти компанії. Вона є абсолютно безпечною та доступною 24/7 з будь-якої локації. Система дозволяє проводити ефективний менеджмент проектів і документів, здійснювати пряму комунікацію між клієнтами та юристами Dentons в різних офісах, створювати hub для роботи щодо певного проекту клієнта, створювати Data Room та інші корисні сервіси.
— Чи зможуть технології замінити юристів?
— Повністю ні, але щодо багатьох процесів та послуг, насправді, цього вже не уникнути, тому потрібно навчатися. Підтримка клієнтам потрібна не лише щодо бізнес-питань, але й з питань, пов'язаних з діджиталізацією. Я пройшла курс з ІТ‑права та закликаю юристів отримувати додаткові знання і розвиватися в цьому напрямку. На глобальному та європейському рівні у нас є спеціальні групи, присвячені фінтеху, де ми обмінюємося досвідом, беремо участь у різних заходах, відстежуємо всі тенденції та їх аналізуємо.
— Тобто ІТ‑освіта стає для юристів майже обов'язковою в сучасних реаліях?
— Так, абсолютно. Адже чому важливо розуміти бізнес, який ти обслуговуєш? Тому що тоді ти розумієш всі ризики, всі процеси та можеш знайти практичне, корисне рішення для клієнта. Вanking finance lawyer — це юрист, який має розуміти, як працює банк. Це одна з причин, чому ми надаємо нашим юристам можливість попрацювати в наших клієнтах-банках. Так само це стосується технологій. Технології активно впроваджуються не лише у фінансовій сфері, діджиталізація є важливим трендом розвитку бізнесу. Тому я думаю, що скоро в юридичній освіті з'явиться подібна дисципліна, адже для того щоб юрист адаптувався до тих процесів, які існують у світі, йому необхідна не лише юридична освіта, але й розуміння технологічних процесів та основ ІТ.