Школа права УКУ спільно з Chicago-Kent College of Law організували Школу американського права. Це унікальна програма в Україні, що дозволяє прослухати курс лекцій від американських професорів та у разі бажання продовжити навчання і здобути кваліфікацію «магістр права» — LL. M. Program in U.S., International and Transnational Law — у Чикаго (США). Ми поспілкувалися з лектором цієї школи, професором, Ольтою Андоні про те, як стати юристом у США, про розвиток legal tech, та про те, які навички потрібні сьогоднішнім юристам
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Ольто, розкажіть про свої перші враження від України.
— Я вперше приїхала до Києва, а до цього я вже читала лекції у Львові та Одесі. Україна мені дійсно подобається. Якщо згадувати про Львів, як на мене, це місце є чудовою комбінацією західної та східної культури, оскільки перебуваючи там, можна побачити вплив цих обох культур на місто. До того ж мені дуже сподобалося читати лекції юристам у Львові, оскільки вони завжди доброзичливі та вдячні. На мою думку, коли ти перебуваєш у новій для себе країні, надзвичайно важливо почуватися бажаним гостем, якого цінують.
— Ви викладаєте ІР‑право в Іллінойському технологічному інституті (IIT) та водночас є практикуючим адвокатом. Як Вам вдається все встигати?
— Звісно, це складне завдання. З одного боку, будучи професором, я займаюся академічною діяльністю, з іншого боку, я практикуючий адвокат. Так, буває складно все належним чином спланувати та скоординувати, але мені подобається те, чим я займаюся. Як на мене, це і є запорукою успіху. За спеціальністю я адвокат з інтелектуальної власності, але останнім часом сконцентрувалася на новій практиці, що стосується технології блокчейн та криптовалют. Це надзвичайно цікава індустрія. Мені подобається працювати з клієнтами та орієнтувати їх в цій нормативній базі.
— З позиції бізнесу, що Ви думаєте про вплив ІТ на професію юриста?
— Насправді, в США все, що стосується використання ІТ в юридичній сфері, має назву legal tech. Legal tech — це свого роду реакція на використання технологій в різних галузях та різних сферах економіки. Водночас legal tech стає більш глобальним явищем, оскільки його використання породжує однакові виклики в різних правових системах. Разом з цим я вважаю, що юридична сфера є однією з найбільш непохитних, коли потрібно пристосовуватися до нових реалій технологічного світу. Тож коли ви намагаєтеся імплементувати legal tech в юридичну сферу, то зіштовхуєтеся з сильним супротивом. Однак незважаючи на це, стримати вплив legal tech неможливо не лише на юридичну сферу, але й на інші сфери загалом. Нещодавно я читала статтю про новий стартап від Гарвардської школи права під назвою ArbiLex. Вони почали використовувати штучний інтелект для розгляду арбітражних спорів. Коли я це читала, то подумала: «Вау!». Використання штучного інтелекту для вирішення арбітражних спорів і допомоги міжнародним юристам у використанні цих даних для вирішення арбітражних спорів — це насправді круто!
— Юридичні стартапи — це тренд чи трансформація юридичної професії?
— Не думаю, що це тимчасове явище. В США ми могли спостерігати за тим, що увійшло в тренд, як з'являлося все більше і більше стартапів, але зараз вони вже трансформують юридичний ринок у США. Юридичні фірми виходять на більш глобальний рівень, вони починають працювати з клієнтами з різних країн, різних регіонів, що впливає і на рівень, і на якість послуг, які надаються, адже вони мають відповідати потребам клієнта. Отже, я думаю, що зараз клієнти, особливо в США, хочуть отримати більше за менші кошти. Обслуговування має бути кращим, швидшим, а вартість — нижчою. З'являються також вимоги до більшої прозорості, адже зараз більша частина юридичної інформації є в онлайн-доступі, а раніше такого не було.
— Які сфери legal tech у США зараз найбільш розвинені? Як Ви вважаєте, які види послуг legal tech матимуть найбільший попит найближчим часом?
— Це чудове, але складне питання. Загалом, важко визначити, на що саме буде попит. На мою думку, всі технології, які я вже згадувала, матимуть неабиякий вплив на юридичний ринок. Однак якщо обирати лише декілька з найбільш вагомих, то це штучний інтелект, аналітика та блокчейн. Водночас не варто забувати, що це залежить також від розміру юридичних фірм або від того, що саме вони хочуть покращити. Наприклад, чи будуть вони оптимізувати моделі оплати за свої послуги, чи використовувати e‑discovery, чи покращувати якість своїх послуг та рівень обслуговування.
— Розкажіть про систему юридичної освіти в США. Що необхідно для того, щоб стати юристом? Скільки часу потрібно для навчання?
— Якщо говорити про юридичну освіту, то наша модель є унікальною. Спершу студенти отримують вищу освіту з будь-якої спеціальності. Наприклад, мої студенти, які вирішили стати юристами, прийшли зі спеціалізацією інженера, доктора та ін. Деякі з них після отримання вищої освіти починають працювати за своєю спеціальністю і розуміють, що вони хочуть стати юристами.
У такому випадку вони повинні скласти вступний іспит (the Law School Admission Test LSAT) та вступити на юридичний факультет. Щоб отримати перший ступінь вищої юридичної освіти (the Juris Doctor JD), їм знадобиться три роки з повною академічною зайнятістю (full-time studies) і ще більше часу, якщо вони беруть меншу кількість кредитів для навчання в один навчальний рік (part-time studies). Проте більшість студентів обирають повну академічну зайнятість.
У США юридичні освітні заклади акредитуються в Американській асоціації адвокатів. Наразі у нас є 203 програми, які забезпечують підготовку для отримання першого рівня вищої освіти в юриспруденції (JD). Одну з таких програм пропонує Chicago-Kent College of Law, де я викладаю.
— Для того щоб скласти вступний іспит LSAT, потрібно знати право?
— Ні, це тест на перевірку різних навичок, таких як логічне та аналітичне мислення, розуміння прочитаного. В кінці тесту є завдання на перевірку письмових навичок майбутнього студента.
— Чи може українець, закінчивши український ВНЗ та отримавши тут ступінь магістра, працювати юристом у США? Що йому для цього буде потрібно?
— В Chicago-Kent College of Law ми розробили чудову програму — Школу американського права. Ми надаємо освітні послуги високого рівня в різних країнах світу. Метою цієї програми є забезпечення правової освіти високого рівня, втілюючи ідею глобалізації права та забезпечуючи рівний доступ до правової освіти для країн з економікою, що розвивається.
Студенти зазвичай закінчують перший семестр у школі у своїй країні, а потім більшість з них приїжджають у Chicago-Kent College of Law, щоб навчатися там другий семестр. Після закінчення Школи американського права вони мають можливість скласти кваліфікаційний іспит на отримання статусу адвоката і стати адвокатом. Такий самий іспит є для студентів США, які після навчання хочуть отримати статус адвоката. Щоправда, особливість полягає в тому, що в кожному штаті є свій іспит. Оскільки Чикаго знаходиться у штаті Іллінойс, студенти можуть складати іспит штату Іллінойс після закінчення одного семестру навчання, а також іспит штату Нью-Йорк після двох семестрів.
— Тож якщо ти не склав іспит в одному штаті, то можеш спробувати скласти його в іншому. Правильно?
— Звичайно. Ви можете спробувати скласти іспит в іншому штаті. До того ж кількість спроб складання іспитів в одному штаті необмежена. Якщо ви не склали іспит на отримання статусу адвоката у штаті Нью-Йорк, то можете скласти його ще раз. Більшість американських студентів складають цей іспит з першого разу, але іноземним студентам складніше це зробити. Однак чимало іноземних студентів врешті-решт успішно складають цей іспит.
— Чи потрібно мати технічну освіту, щоб працювати у сфері legal tech? Якими рисами має бути наділений правник, який хоче працювати в цій сфері?
— Я думаю, що в реаліях сьогодення адвокатам і юристам дуже важливо мати хоча б якісь технічні навички. В США досі ведуться дебати щодо того, повинен юрист вміти кодити чи ні. Зважаючи на особливості нашої системи освіти, деякі стають юристами, маючи освіту інженера або програміста, тому вони знають мову програмування. Я не кажу, що всі юристи повинні вміти кодити, але варто мати хоча б базові вміння програмування. Оскільки зараз, зважаючи на legal tech і всі ті речі, що я вже згадувала, наявність певних технічних навичок стане для юриста перевагою. Що стосується особистих рис, то своїм студентам я завжди нагадую, що вони повинні бути відкритими до усього нового, бути цілеспрямованими та мати бажання навчатися.
— Де цього можна навчитися? Взагалі, на Вашу думку, який юридичний ВНЗ є найкращим?
— Насамперед, у США є чимало юридичних освітніх закладів, а також є рейтинги, які визначають, який з них найкращий. Звичайно, я дуже пишаюся своїм закладом — Chicago-Kent College of Law. Адже якщо оцінювати навчання з надання юридичних послуг, втілення інновацій та технологій, то цей навчальний заклад входить у ТОП‑2. Також ми є першими завдяки нашій програмі з інтелектуальної власності. Ми єдиний заклад, який отримав рейтинг А+ у сфері трудового права.
Інший факт для наших фанатів — Chicago-Kent College of Law є найстарішим юридичним закладом у штаті Іллінойс, тому, звичайно, ми пропонуємо найбільш прогресивні навчальні курси. До того ж у нас є чудові викладачі. Ще однією перевагою для наших студентів є те, що ми маємо юридичні клініки. Їхня концепція полягає в тому, щоб студенти на базі отриманого теоретичного досвіду надавали консультації як юристи в юридичних фірмах. Це допомагає студентам отримати практичні навички, які вони зможуть використовувати у повсякденній юридичній практиці після закінчення навчання. Ми організовуємо такі клініки, щоб студенти отримували більш практично-орієнтовану юридичну освіту.
— Ви викладаєте кілька модулів у Школі американського права в Україні. Про що студенти можуть дізнатися з цих модулів та які свої вміння можуть покращити?
— Я читаю лекції з антимонопольного права та вступ до американського права. Мені подобаються обидва предмети. Вважаю, що вони є корисними для студентів. У період інтернаціоналізму та глобалізації, якщо ви хочете стати юристом, вам не завадить можливість працювати з клієнтами з різних країн. Порівняльне право допомагає студентам отримати необхідні для цього навички.
Антимонопольне право є дуже цікавим предметом. На мою думку, це корисно для студентів, оскільки в Європі чи в Україні ви посилаєтеся на антимонопольне законодавство як на законодавство про захист конкуренції. Проте на наших заняттях студенти отримують розуміння не лише щодо базової концепції антимонопольного права, наших інституцій чи агенцій, які впроваджують це законодавство, але й бачать відмінності між антимонопольним законодавством та законодавством про захист конкуренції. Незважаючи на їхню схожість, вони все ж таки мають певні відмінності. Наприклад, я люблю наголошувати, що важливою відмінністю є різниця у принципових підходах органів ЄС та США. Також антимонопольне законодавство в США передбачає застосування кримінальних санкцій, але законодавство про захист конкуренції в Європі їх не застосовує. Тож існують певні відмінності, які цікаво знати. Однак головною метою для студентів є вивчення антимонопольного законодавства США.
— Як Ви оцінюєте рівень професіоналізму українських юристів?
— Я вважаю, що українські юристи комунікативні, мають хороші аналітичні навички та наполегливість — це дуже важливі риси для юриста. Окрім того, рівень професіоналізму в конкретних сферах роботи був достатньо високим.
— Якби Ви мали можливість дати одну пораду студентам-юристам, що б Ви їм порадили?
— У мене дві доньки, одна з них зараз навчається в коледжі. Щодня я їм говорю: «Ніколи не дізнаєшся, поки не спробуєш». Я дала б таку ж пораду всім студентам-юристам. Думаю, що кожен студент має потенціал бути успішним. Потрібно починати з визначення своєї спеціалізації, тієї сфери, в якій хочеться зосередити свої зусилля. Я маю на увазі, що потрібно виділитися, ставши експертом в конкретній сфері. Друга порада, яку я завжди даю своїм студентам: «Ніколи не спалюйте за собою мости». Незалежно де — на роботі, у школі або деінде. Ніколи не знаєш, можливо, завтра на новій роботі тобі доведеться працювати з тими самими людьми. Тому ніколи не потрібно спалювати мости.
— Які книги (з художньої та нехудожньої літератури) Ви могли б порекомендувати нашим читачам?
— Мої улюблені книги з художньої літератури — «Вбити пересмішника» Харпера Лі та «Анна Кареніна» Льва Толстого. З науково-популярної літератури — «Нова позитивна психологія: Науковий погляд на щастя і сенс життя» І. П. Мартіна Селігмана, «Неординарні. Історії успіху» Малкольма Гледвелла та «Праведний розум: Чому гарних людей розділяє політика та релігія» Джонатана Гайдта. Якщо ваші читачі захочуть почитати про блокчейни, я рекомендувала б їм «Основи біткоїнів та блокчейну» Ентоні Льюїса та «Інтернет грошей» Андреаса Антонопулоса.