З 15 до 20 вересня 2024 року Мехіко, столиця Мексики, приймало щорічну конференцію Міжнародної асоціації юристів IBA Annual Conference. Провідні правники з усього світу вкотре з’їхалися на цю масштабну подію, аби обговорити актуальні питання правової сфери, зокрема розвиток юридичної професії, дотримання прав людини, боротьбу з корупцією та вплив новітніх технологій на правову практику. Серед гостей конференції була й українська делегація. Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, докладно розповів про те, які нагальні теми обговорювали на цьогорічній IBA Annual Conference і яке місце серед них посідали Україна та розв’язана росією війна. Також своїми враженнями від конференції поділилися інші члени української делегації.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Пане Миколо, яку місію ви визначили для себе, вирушаючи на IBA Annual Conference 2024?
— Моєю основною місією на цьогорічній конференції було представити українську юридичну спільноту на міжнародній арені. В умовах незаконної агресії рф проти України важливо, щоб голос українських правників був почутий і врахований у глобальних дискусіях. Мені важливо донести до колег з інших країн інформацію про ті жахливі порушення міжнародного права, з якими зіткнулася наша країна, та наголосити на необхідності спільних дій для захисту верховенства права і притягнення росії до відповідальності за їхні злочини.
Окрім цього, я прагнув подивитися на проблеми, з якими стикаються українські правники, у ширшому контексті глобальних юридичних викликів. Це, зокрема, питання ролі жінок у юридичній професії, що є важливою темою для обговорення не лише в Україні, а й у світі. Міжнародна співпраця в обговоренні цих питань допоможе нам краще зрозуміти, як розвивати юридичну професію, забезпечуючи рівні права та можливості для усіх правників, незалежно від їхньої статі. Це також стосується і ролі штучного інтелекту та загалом майбутнього професії правника.
Наостанок скажу, що не менш важливою місією для мене стало поширення серед міжнародної юридичної спільноти збалансованої інформації про хід реформ в Україні, зокрема успіхи у правосудді, боротьбі з корупцією та покращенні інвестиційного клімату в Україні. Дуже часто я чую старі російські наративи про те, як в Україні все погано. Але ж ми знаємо, що це не так, і про це варто більше говорити.
— Які ключові теми були найбільш актуальними та обговорюваними на цьогорічній конференції IBA?
— На цьогорічній конференції IBA було висвітлено кілька ключових тем, які активно обговорювалися серед учасників. Однією з них була роль юристів у сучасному світі, де правники все частіше виступають не лише як захисники закону, а й як важливі соціальні діячі, відповідальні за підтримку правовладдя (верховенства права) та захист демократичних цінностей у складних умовах сучасності.
Суттєво обговорювався вплив штучного інтелекту на юридичну професію. Автоматизація та використання новітніх технологій, зокрема ШІ, у правовій сфері ставлять нові виклики перед правниками. Йшлося про те, як балансувати між інноваціями та збереженням людського контролю, особливо в контексті етичних і правових питань.
Також значну увагу було приділено темі ESG-підходу (екологічного, соціального та управлінського), який стає все важливішим як для компаній, так і юридичних фірм. Це не лише питання корпоративної відповідальності, а й вплив на юридичну практику, оскільки правники все частіше працюють над питаннями сталого розвитку, соціальної справедливості та прозорості управління.
Гендерна рівність стала ще однією ключовою темою. На конференції активно обговорювалося питання важливості забезпечення рівних прав і можливостей для жінок у юридичній професії, що є глобальною проблемою, яка потребує спільних зусиль.
Окремо розглядали виклики, з якими стикаються майбутні покоління юристів. Швидкий розвиток технологій, зміна структури ринку праці та соціальні зміни впливають на те, як молоді правники повинні готуватися до майбутнього, де традиційні підходи можуть більше не відповідати новим реаліям.
Тімур Бондарєв, партнер-засновник, керівний партнер ЮК Arzinger
«Річна конференція IBA, як завжди, є дуже важливим івентом для всієї глобальної юридичної спільноти. Окрім традиційно цікавих для мене як юриста-практика сфер, наприклад, антимонопольного регулювання, міжнародних транзакцій та арбітражних спорів, я приділяю багато часу активностям Комітету IBA з управління юридичною фірмою (Law Firm Management Committee, LFMC), офіцером якого я є вже протягом декількох років. Комітет збирає лідерів і партнерів юридичних бізнесів різного розміру з усього світу та є чудовою платформою для обговорення проблематики, яка є нагальною та актуальною для всієї індустрії. Цікаво, що попри дуже великий рівень диверсифікації представлених фірм, інтереси й теми для обговорення завжди збігаються, що свідчить про значний рівень глобалізації індустрії.
Цього року важливою темою для обговорення був штучний інтелект і його вплив на життєздатність традиційної бізнес-моделі юридичної фірми. Кожна юридична фірма має свій підхід у цій частині: найбільші гравці самостійно інвестують у проєкти, пов’язані зі ШІ, виділяючи на це значні бюджети й фактично конкуруючи з великими «софтверними» компаніями, що спеціалізуються на розробці та впровадженні відповідних рішень. Значна кількість юридичних фірм активно моніторять глобальні тренди в цій сфері, користуються наявними на ринку рішеннями та інтегрують їх у власні бізнес-процеси. Єдиного підходу немає, так само й немає єдиного бачення щодо того, який підхід є більш коректним.
Інші теми, які протягом останніх років активно та всебічно обговорюються на кожній річній конференції — це віддалена робота й партнерські моделі. Дискусії в цих сферах є безкінечними, дуже цінними й, напевно, користуватимуться великим попитом ще найближчі декади.
Врешті-решт, великою темою для обговорення була співпраця в оборонній сфері. Клієнти багатьох глобальних юридичних фірм мають дуже велику зацікавленість в налагодженні співпраці з Україною в цьому секторі, і я особисто витратив багато годин на обговорення з колегами можливостей для інвестування в оборонну сферу України».
— У яких панельних дискусіях на конференції ви взяли участь і які питання порушили?
— Я взяв участь у трьох панельних дискусіях на цьогорічній конференції. Перша панель була присвячена ролі жінок у правничій професії, а також булінгу та сексуальному домаганню. Під час цієї дискусії ми обговорювали питання гендерної рівності, виклики, з якими стикаються жінки у юридичній сфері, та способи підтримки їхнього професійного зростання. Важливо було підкреслити необхідність більш активного залучення жінок до керівних позицій і створення умов для їхнього рівноправного розвитку в юридичній професії.
На цій сесії я представив результати опитування, яке провела АПУ нещодавно. Звіт за результатами цього опитування буде опубліковано в найближчому майбутньому. Нам дуже важливо бачити Україну в контексті інших країн з різних континентів, які вже провели таке опитування. Цікаво було також порівняти найкращі практики підтримки росту жінок у правничій кар’єрі. Я щиро вдячний усім, хто взяв участь у проведеному опитуванні, та сподіваюся, що це стане початком для подальших змін і підтримки жінок у правничій професії. Окремо хочу подякувати за ініціативу в цьому опитуванні Анні Бабич, членкині Правління АПУ, та Вікторії Красновій, виконавчій директорці АПУ, за якісну реалізацію опитування і підготовку звіту.
Друга панель, у якій я взяв участь, була присвячена іноземним інвестиціям у сільськогосподарську землю. Це особливо актуальна тема для України з огляду на відкриття ринку землі та потенційні можливості для залучення іноземного капіталу. На цій сесії ми обговорили низку важливих тем, що стосуються цього складного питання, а саме:
–– питання національної безпеки та суверенітету, пов’язані з іноземною власністю на землю;
–– необхідність збереження аграрної спадщини і традиційних фермерських господарств;
–– ризики, пов’язані зі спекуляціями на ринку землі, а також потенційна загроза «захоплення» земель іноземними інвесторами;
–– економічні диспропорції та виклики, з якими можуть стикатися місцеві фермери через вплив великих іноземних інвесторів;
–– питання довгострокового сталого розвитку й екологічних наслідків іноземної власності на землю;
–– забезпечення продовольчої безпеки та захист місцевих фермерських спільнот;
–– пошук збалансованого підходу між залученням іноземних інвестицій і захистом інтересів місцевого населення.
Дискусія була жвавою та насиченою різноманітними глобальними перспективами. Ми побачили, що це питання у всьому світі є надзвичайно складним і продовжує еволюціонувати, маючи вагомі наслідки для сільських громад, економіки та глобальної продовольчої безпеки.
Третя панель, присвячена верховенству права, викликала жваву дискусію щодо викликів, з якими стикається Україна в умовах війни. Я порушив питання про важливість міжнародної підтримки у зміцненні правової системи України, а також ролі юристів у відновленні справедливості та захисті прав людини в умовах конфлікту.
Катерина Гупало, партнерка, адвокатка, співкерівниця практик кримінального права та захисту бізнесу ЮК Arzinger
«Щорічна конференція ІВА є масштабною подією: одночасно відбувається дуже багато виступів на різні теми. Цьогоріч я мала нагоду виступати на сесії, що була присвячена темі санкцій. Для мене було важливо не тільки представити специфіку українського санкційного регулювання, а й через особистий досвід продемонструвати, чому дотримання санкцій є важливим — це не лише про необхідність слідувати нормам законодавства, ризики відповідальності, а й про те, що для нас це фактично питання виживання. Бо від того, чи зможе росія надалі ввозити західні компоненти для виробництва зброї, безпосередньо залежить її можливість продовжувати свою збройну агресію та повітряні атаки на міста вглиб України».
— Розкажіть, будь ласка, докладніше про Форум правовладдя (верховенства права). Які теми були в центрі уваги його учасників?
— Форум правовладдя (The Rule of Law Forum) став однією з центральних подій конференції. Учасники обговорювали низку важливих тем, що мають глобальне значення для розвитку правових систем і збереження демократичних інституцій і принципів. Однією з головних тем було зміцнення правовладдя в умовах глобальних викликів, таких як збройні конфлікти, політична нестабільність і загрози авторитаризму.
Особливу увагу приділили ролі правників у забезпеченні справедливого судочинства, доступу до правосуддя та захисту людських прав. Важливою складовою обговорення були питання незалежності судових систем і необхідності міжнародної співпраці для протидії порушенням людських прав і забезпечення справедливого правосуддя. Окремо торкнулися теми міжнародно-правової відповідальності росії за злочини агресії в Україні.
У контексті України також порушили питання викликів, які стоять перед країною в умовах війни, і як правники можуть сприяти відновленню правосуддя та підтриманню правовладдя у складних умовах. Одним із важливих аспектів обговорення стало питання про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні в забезпеченні прозорих судових процесів, зокрема над російськими злочинцями. Також було порушено питання захисту прав громадян, особливо в умовах агресії та воєнних злочинів. Так, учасники наголошували на необхідності якнайшвидшого врегулювання прав LGBTIQ+ в Україні як у контексті зобов’язань України в межах Ради Європи, так і в контексті війни.
— На яких питаннях ви акцентували у своєму виступі на Форумі правовладдя?
— Під час свого виступу на Форумі правовладдя я зосередився на трьох ключових темах: правосуддя у справах воєнних злочинів, боротьба з корупцією в Україні та російська агресія проти України.
Спершу я висвітлив питання розслідування воєнних злочинів. Україна перебуває в унікальному становищі, коли українські суди змушені розглядати справи про воєнні злочини в умовах активної війни. Це створює безпрецедентні виклики для системи правосуддя.
Протягом 12 місяців (дві фази проєкту) наша команда із 20 фахівців здійснювала моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини в судах Києва та 10 областей. Ми використовували керівні принципи IBAHRI щодо спостереження за судовими процесами як основу для нашої методології.
Результати моніторингу засвідчили унікальність процесів, що відбуваються під час війни. Попри відсутність попереднього досвіду в розгляді таких справ, українські суди здебільшого забезпечили належний процес без систематичних порушень прав людини або принципів справедливого суду.
Водночас моніторинг виявив декілька важливих викликів. По-перше, гостро відчувається необхідність створення єдиної цифрової бази даних для спрощення обліку й доступу до інформації щодо воєнних злочинів. По-друге, проблемним залишається питання інформування підозрюваних й обвинувачених про судові засідання, адже офіційні державні канали не завжди забезпечують ефективне повідомлення. По-третє, значне навантаження на окремі суди та брак суддів загрожують затягуванням розгляду справ, що порушує право на розумний строк судочинства. Це системна проблема, що вимагає невідкладних рішень.
Окрім того, 98% справ розглядаються заочно, що підкреслює складність забезпечення справедливого судочинства в умовах війни. Виникають проблеми з доступом до правничої допомоги, а також із безпекою адвокатів, що беруть участь у таких справах.
Попри відсутність системних порушень прав людини та помітне підвищення якості судових рішень за останні місяці, окремі випадки все ж можуть свідчити про потенційні ризики для правосуддя в умовах війни.
Далі я зупинився на темі антикорупційної боротьби в Україні. За останні роки було побудовано та зміцнено антикорупційну інфраструктуру, завдяки чому багатьох топпосадовців було притягнуто до відповідальності. Ми отримали цінні уроки з попередніх реформ, особливо щодо балансу між швидкістю змін і залученістю громадянського суспільства. Ми також помічаємо, що іноді виникають виклики, пов’язані з упередженістю з боку медіа та громадянського суспільства. У межах АПУ ми активно працюємо над поглибленням діалогу між журналістами, суддями й адвокатами.
Завершуючи свій виступ, я звернувся до теми російської агресії. На мою думку, міжнародній спільноті важливо зрозуміти причини та мотивацію цієї війни. Я ризикну припустити, що ця війна має унікальну причину — боротьба за історичну спадщину росії, за її імперськість. Саме тому рівень звірств, які ми спостерігаємо, нагадує середньовічні часи. Врешті-решт я висловив переконання, що добро переможе зло, і правовладдя буде відновлено у світі.
— Загалом наскільки багато уваги на конференції було приділено Україні та війні, яку проти нас веде росія?
— Україна та війна, яку проти нас веде росія, отримали досить багато уваги на цьогорічній конференції IBA. Окрім панельних дискусій, присвячених правосуддю у справах воєнних злочинів і російській агресії, відбулося кілька важливих подій, де ця тема була в центрі уваги.
Зокрема, виконавчий директор ІВА Марк Елліс провів два великі інтерв’ю, що зібрали численні аудиторії слухачів. Перше було з колишнім послом США в росії Джоном Салліваном, де обговорювали його досвід перебування в рф, його думки про причини війни, а також його нову книгу, в якій розкриваються аспекти роботи на дипломатичній службі в такий складний період.
Друге інтерв’ю Марк Елліс провів із Генеральним прокурором України Андрієм Костіним і давнім другом України Лієвом Шрайбером. У цьому інтерв’ю обговорювали питання воєнних злочинів, міжнародного правосуддя та підтримки України в боротьбі за відновлення справедливості. Генеральний прокурор України підкреслив зусилля України з документування всіх російських злочинів і роль ІВА в розробці застосунку eyeWitness to Atrocities.
Користуючись нагодою, я порушив питання колективної відповідальності російських громадян за ці злочини. Міжнародне правосуддя зазвичай зосереджене на урядовцях і військових лідерах, але не можна ігнорувати роль суспільства й окремих громадян. Моральна та етична відповідальність людей у часи війни та агресії є темою, яка вимагає ретельного осмислення.
Тим, хто ще може сумніватися в ролі звичайних людей і ширшого суспільства у підтримці таких актів насильства, я рекомендую прочитати есе Еріха Фромма «Після катастрофи». Написаний після Другої світової війни, цей твір глибоко досліджує концепцію колективної вини й відповідальності людей у межах нації. Хоча це есе було написане у 1946 році, його висновки актуальні й сьогодні в контексті того, що відбувається в Україні.
Тобто тема війни та російської агресії посіла важливе місце у програмі конференції, підкреслюючи значущість цього питання для світової юридичної спільноти.
Дмитро Марчуков, старший партнер ЮФ INTEGRITES
«Попри логістичні та інші виклики, з якими стикається більшість українців і, зокрема, представники юридичних фірм, українським юристам важливо бути там, де збирається юридична спільнота з усього світу. У ці складні часи ті й неповній дюжині з нас, кому вдається потрапити на щорічну конференцію IBA, потрібно бути амбасадорами України. Особливо з огляду на те, що відвідують її і російські юристи. Так само, як і різні путінферштеєри з інших країн, з якими іноді треба проговорювати what is fair and what is not.
На відкритій бізнес-зустрічі судового комітету ІВА робив доповідь щодо міжнародного проєкту, до якого залучена також і IBA та завданням якого є розробка рекомендацій із вдосконалення процесів відбору та призначення суддів національних судів (хронічне питання для України). Уже маємо підтвердження, що під час наступної щорічної конференції в Торонто робоча група цього проєкту, до якого я теж долучився, звітуватиме про прогрес, що буде досягнутий станом на кінець 2025 року».
— Традиційно невід’ємною частиною щорічних конференцій IBA є засідання Ради цієї асоціації. Які питання обговорювали члени керівного органу IBA цього разу?
— На засіданні Ради IBA обговорювалися важливі питання, з якими сьогодні стикається глобальна юридична спільнота. Асоціація продовжує займати лідируючі позиції у розв’язанні критичних питань, таких як вплив штучного інтелекту на юридичну професію, розвиток ESG-підходів, забезпечення гендерної рівності та сприяння розвитку молодих юристів. Ці теми залишаються в центрі уваги IBA, оскільки вони формують майбутнє правничої сфери в умовах стрімких змін.
Від імені Асоціації правників України та всіх українських юристів я висловив глибоку подяку керівництву IBA та IBAHRI за їхню непохитну підтримку у просуванні правовладдя в Україні. Серед іншого, ця підтримка включає важливі ініціативи, такі як моніторинг судових проваджень щодо воєнних злочинів, збір доказів через застосунок eyeWitness to Atrocities, а також надання правничої допомоги через спеціалізовану гарячу лінію АПУ.
Окрім цього, я мав честь повідомити членів Ради про створення Інституту з прав людини АПУ — нового етапу в наших постійних зусиллях із захисту та просування прав людини в Україні та за її межами.
Назар Чернявський, партнер Sayenko Kharenko
«Цілком очікувано на цьогорічній конференції IBA дуже багато тем зачіпали використання штучного інтелекту в різних сферах і підходи до його регулювання. Оскільки я з початку цього року співголовую в Комітеті IBA з технологічного права (Technology Law Committee), то був більше залучений саме в обговорення питань, пов’язаних із новими технологіями. І тут мало не вперше набуло особливої актуальності регулювання технологій воєнного й подвійного призначення, специфіка їх передачі та ініціативи держав щодо введення додаткових обмежень у цій сфері. Окрім того, цікаво було послухати про особливості використання ШІ в медицині, фінансовому секторі, судовій системі та під час проведення комплаєнс-перевірок.
Новизна правового регулювання ШІ викликає настільки сильний інтерес, що в листопаді наша секція проводитиме в Мілані спеціалізовану конференцію, присвячену штучному інтелекту, де обговорюватимуть більш практичні аспекти використання ШІ. Ба більше, представників нашого комітету попросили під час щорічної конференції в Торонто наступного року взяти участь у проведенні сесій, які організовують комітети міжнародної торгівлі, кримінального права, управління юридичними фірмами, аграрного права й навіть енергетики. Таке враження, що юристи всіх галузей права вже відчули на собі або очікують відчути ефект нових технологій».
— Які загалом ваші враження від IBA Annual Conference 2024? Які інсайти ви винесли для себе із цього заходу? З якими цікавими людьми познайомилися?
— Мої враження від IBA Annual Conference 2024 дуже позитивні. На щастя, Україна продовжує залишатися у фокусі міжнародної юридичної спільноти, і сесії, присвячені Україні, збирають повні зали. Це свідчить про те, що тема війни та порушення міжнародного права викликає велику зацікавленість і підтримку у світі.
Однак, на жаль, доволі часто можна почути порівняння війни росії проти України з ізраїльсько-палестинським конфліктом, що, на мою думку, не зовсім коректно. Важливо доносити до міжнародної спільноти справжні причини російської агресії. Це не війна за територію, людей, віру, природні ресурси, а боротьба російської імперії за свою історичну спадщину, яка вкорінена в її імперіалістичних амбіціях. Звірства, які ми спостерігаємо сьогодні, сумно нагадують часи середньовіччя.
Окрім цього, я мав можливість зустріти багатьох старих знайомих, а також познайомився з новими друзями України, такими як посол Джон Салліван та актор й активний прибічник України Лієв Шрайбер. Їхня підтримка та залученість у події, пов’язані з нашою країною, є надзвичайно важливими та надихаючими.
— Яким ви бачите майбутнє української правничої спільноти в контексті глобальних викликів для світу та викликів, з якими стикається Україна через війну? І яку роль у цьому майбутньому повинна зіграти АПУ?
— Майбутнє української правничої спільноти я бачу в посиленій інтеграції до міжнародної юридичної спільноти та її активній участі у розв’язанні глобальних викликів. Війна, з якою зіткнулася Україна, не лише ставить перед нами національні завдання, а й дає змогу вийти на новий рівень у світовій правничій сфері. Ми маємо унікальний досвід у таких питаннях, як розслідування воєнних злочинів, захист людських прав під час збройного конфлікту, боротьба з корупцією в умовах кризи та забезпечення правовладдя в умовах шаленого тиску російської пропаганди.
Глобальні виклики, такі як впровадження штучного інтелекту, посилення ролі ESG у бізнесі, гендерна рівність і трансформація юридичної професії для майбутніх поколінь, безумовно, впливатимуть і на нас. Однак українські правники вже демонструють здатність адаптуватися до нових умов і відігравати активну роль у цих процесах.
Асоціація правників України повинна стати рушійною силою в цьому майбутньому. Її роль полягає не тільки в захисті професійних інтересів правників, а й у забезпеченні того, щоб українська юридична спільнота була на передовій світових процесів. АПУ повинна продовжувати працювати над зміцненням правовладдя в Україні, підтримувати реформи правової системи та виступати активним учасником міжнародних дискусій.
Також важливо, щоб АПУ допомагала молодим юристам розвивати свої навички та знання, аби вони могли відповідати на глобальні виклики та представляти Україну на міжнародному рівні. АПУ може бути платформою для обміну досвідом і підтримки нових лідерів, які будуть готові працювати над побудовою більш справедливого світу, попри труднощі, спричинені війною та глобальними змінами.