Реалізувати ідею виходу на юридичний ринок України компанії під брендом SYNEGOR вдалося у 2018-му. Цього року команда залучила нових партнерів-адвокатів, тому що розширила перелік своїх послуг. Відкрила новий напрям з повного юридичного супроводу у відкритті юридичних осіб за межами України (Польща, Латвія, Естонія, Німеччина, Велика Британія, Гонконг та ОАЕ). Старший співкеруючий партнер SYNEGOR Максим АРХАНГЕЛЬСЬКИЙ розповів про напрями роботи та отриманий досвід, а також поділився порадами, як бізнесу підготуватися до податкової перевірки у 2023–2024 роках.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— SYNEGOR працює на ринку 10 років. Максиме, розкажіть, будь ласка, з чого починався ваш шлях на українському юридичному ринку?
— SYNEGOR — це бренд нашої юридичної фірми. Основою будь-якої юридичної компанії та й загалом юридичного бізнесу є його команда.
Мій шлях в юриспруденції розпочався ще у 2011 році. За період роботи від посади юриста і до співвласника та виконуючого обов’язки керівника фінансово-юридичного департаменту в холдингу на території України сформувалося розуміння, які завдання постають перед юристом, які якості повинен мати юрист і взагалі яких юридичних послуг потребують підприємства, що працюють у реаліях українського законодавства.
Реалізувати ідею виходу на юридичний ринок України під брендом SYNEGOR мені вдалося у 2018 році, сформувавши команду з надійних партнерів-адвокатів, які мають велику практику роботи юристами, керівниками юридичних департаментів у великих підприємствах України та, що важливо, змогли розділити зі мною цілі, ідеї, завдання і принципи при створенні спільного бренду SYNEGOR, який з часом зайняв вагому нішу на юридичному ринку України.
— Яким був 2023 рік для команди SYNEGOR? На яких напрямах ви зараз сконцентрувалися?
— Загалом, підсумовуючи попередні результати 2023-го, можу сміливо назвати цей рік роком розвитку. Для себе я це визначаю так:
• Нове партнерство. Цього року ми залучили до своєї команди нових партнерів-адвокатів, тому що розширення переліку послуг завжди залежить від наявності в команді профільних фахівців, які зможуть своєчасно і якісно надавати юридичні послуги.
• Розширення портфеля юридичних послуг. Ми відкрили новий напрям з повного юридичного супроводу у відкритті юридичних осіб за межами України в таких країнах, як: Польща, Латвія, Естонія, Німеччина, Велика Британія, Гонконг та ОАЕ. Ми сфокусували свою увагу на розширенні переліку країн для надання такого виду послуг, а також є плани незабаром відкрити офіс під брендом SYNEGOR на території Європи.
• Благодійність. Допомога нужденним і незахищеним верствам населення, дитячим будинкам і людям з інвалідністю за п’ять років пройшла свій шлях розвитку та доросла до створення нашою командою Благодійного фонду «Синегор». Наші клієнти також мають змогу долучитися до нашої благодійної діяльності та зробити внесок, який буде використаний за призначенням і допоможе продуктами харчування, засобами гігієни, медикаментами, подарунками нужденним, людям з інвалідністю та дитячим будинкам.
— Розкажіть, з якими запитами до вас найчастіше звертаються клієнти?
— Найбільшу кількість звернень отримуємо щодо комплексних послуг у структуруванні бізнес-моделі ведення господарської діяльності клієнта. Сюди входить корпоративне право, право інтелектуальної власності та податкове право.
Також актуальним для клієнтів є комплексний захист у кримінальних провадженнях White-Collar Crime та оскарження рішень контролюючих і правоохоронних органів, їх незаконних дій та бездіяльності.
— Чи напрацьовані вже шляхи протидії розкраданню майна бізнесу на окупованих територіях? Що говорить діюче законодавство щодо цього? Які законодавчі зміни ви б назвали найбільш значущими для бізнесу?
— З початку повномасштабного вторгнення окупаційна влада займається так званою націоналізацією, яка по суті закінчується вивезенням і викраденням сировини, обладнання або готової продукції. Якщо ж підприємства визнають корисними для подальшого використання, то впроваджується як примусова конфіскація майна, примусова зміна власності або ж повний контроль над діяльністю та доходами підприємства, які повинні надходити виключно на користь російської влади.
Під час окупації на непідконтрольних територіях, як відомо, не діють норми національного законодавства. Тому будь-які законодавчі оновлення на національному рівні можуть бути дієвими лише в період деокупації та спрямовані на повернення бізнесу та матеріальну підтримку власників у його відновленні. У такому випадку правильним рішенням є заручитися підтримкою міжнародних партнерів, посилаючись на норми міжнародного права, однак, з огляду на аналіз діяльності міжнародних партнерів за період 2022–2023 років, останні не приділяють цьому достатньої уваги.
Отже, найбільш дієвим на сьогодні способом протидії залишаються тільки професійні правові систематичні дії для уникнення «націоналізації» бізнесу окупантами, що вже практикуються юристами. Орієнтовний алгоритм, який використовується: 1) визначення якісних і кількісних характеристик майна; 2) визначення місця його розташування; 3) відстежування шляхів вивезення майна; 4) вчинення дій для запобігання його реалізації. Крім зазначеного, потрібно зберегти всі офіційні документи, що стосуються бізнесу та майна, які допоможуть вам у його відновленні після деокупації.
— Доволі актуальне питання на сьогодні — накладення арешту на майно товариства в період воєнного стану. Які є підстави та дієві методи захисту? Яких помилок припускаються компанії?
— У період воєнного стану з огляду на практику навпаки зросла кількість накладення арештів на нерухоме майно товариств, зокрема обмеження прав користування, що автоматично блокує господарську діяльність. І, на жаль, обмежень у таких арештах у період воєнного стану немає.
Якщо взяти до уваги останній кейс, який був у нас у практиці, то це накладення арешту на нерухоме майно, що було визнане речовим доказом у межах кримінального провадження, в якому клієнт мав правовий статус третьої сторони та не мав проблем із законом. Тут головне вчасно та професійно зреагувати, подавши апеляцію на ухвалу слідчого судді.
Єдиний варіант, який може частково попередити можливі накладення арешту на нерухоме майно товариства — це проведення юридичного аудиту законності набуття прав власності на майно товариства та оцінка наявності/відсутності підстав для оскарження добросовісності набуття прав володіння. Якраз-таки серед помилок зазвичай є необачність при набутті прав власності на майно, що призводить до судових спорів (через виявлення в результаті вимог від третіх осіб накуплене майно).
— Який бізнес наразі під прицілом правоохоронних і податкових органів?
— Практично завжди під прицілом контролюючих органів є будь-який бізнес: малий, середній та великий, і відокремити якусь конкретну групу не можна.
Фіскальний тиск на бізнес, на жаль, має масштабний характер. Понад 40% наших клієнтів, активних платників ПДВ, зазнали блокувань податкових накладних у третьому кварталі 2023 року. І це тільки клієнти, яких ми обслуговуємо. А якщо подивитись у масштабах цілої країни?
Блокування податкових накладних — це такий «штучний» механізм від влади, який на певний час паралізує діяльність компанії, чи то виробника або трейдера, та зобов’язує співробітників компанії замість того, щоб займатися одержанням прибутку для компанії, розв’язувати бюрократичні проблеми з роз’ясненням представникам і системі податкового органу, що компанія сплачує податки, виплачує зарплати працівникам і що компанія взагалі реальна.
— Бюро економічної безпеки створювалося з метою недопущення невиправданого тиску на бізнес. Як вважаєте, чи досягнута мета його створення? Чи доводиться стикатися з порушеннями в роботі БЕБ, чи навпаки ні?
— Можна отримати відповідь на це запитання, просто проаналізувавши результати роботи, які позиціонує Бюро як позитивний результат, та наслідки такої «активної» діяльності на практиці для підприємців. Для порівняння:
• БЕБ вказує, що за 2022–2023 роки було відкрито близько 1300 кримінальних проваджень, 235 повідомлених підозр, вилучено товарів на понад 3 млрд грн, арештовано активів на 1,6 млрд грн, під сумнів поставлено господарських операцій на суму майже 100 млрд грн.
• Зі сторони підприємств, зокрема і наших клієнтів, робота БЕБ оцінюється за двома принципами:
1) кримінальні провадження як інструмент тиску на бізнес (зокрема накладення арештів на майно та блокування господарської діяльності без оцінки співмірності цих дій);
2) переслідування без/всупереч висновкам контролюючих органів (наприклад, акту податкової перевірки).
На щастя, у нашої команди юристів вже є певні напрацьовані концепції дій для того, щоб бізнес мав змогу зайняти правильну позицію та нівелювати тиск, вийшовши із цієї ситуації якнайшвидше.
— Як бізнесу підготуватися до податкової перевірки у 2023–2024 роках? Що змінилося порівняно з практикою попередніх років?
— Крок за кроком Верховна Рада повертає органам Державної податкової служби можливість повноцінно реалізовувати контрольно-перевірочні повноваження, які з початку 2020 року обмежувались епідемією COVID-19, а потім — воєнним вторгненням рф.
Найбільш значущими у цьому напрямі у 2023 році є часткове відновлення з 1 серпня 2023-го строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи, скасування мораторію на проведення позапланових податкових перевірок і розширення кола платників податків, які можуть потрапити до плану-графіка проведення планових перевірок (відповідний Закон (законопроєкт №10016-д) був прийнятий 9 листопада 2023 року). І хоча цей Закон ще не набув чинності, з великою вірогідністю це відбудеться 1 грудня 2023-го. Отже, на що варто звернути увагу?
По-перше, увага на запити. Серед іншого, з 18 березня 2020 року до 1 серпня 2023-го були зупинені строки для надання платниками податків відповідей на запити органів ДПС про надання пояснень і копій документів (окрім певних винятків). Хоча строки для надання відповідей були зупинені, це не зупинило роботу органів ДПС з направлення запитів платникам податків. Норми Податкового кодексу, які зупиняли строки для надання відповідей, передбачали обов’язок платника надати відповідь на запит протягом 15 робочих днів після відновлення таких строків. Ненадання або неповне надання інформації на запит податківців тягне за собою не лише застосування штрафних санкцій, а є підставою для проведення позапланової перевірки з питань, порушених у запиті. Отже, для уникнення сюрпризів платники податків мають проаналізувати всі отримані за цей період запити та надані на такі запити відповіді. Адже саме порушені у запитах питання можуть бути з 1 грудня потенційними предметами позапланових перевірок. При цьому навіть надання вичерпних пояснень і документів на їх підтвердження не гарантує, що стосовно платника не буде прийнято рішення про проведення перевірки.
По-друге, увага на строки. Запроваджені у зв’язку з епідемією COVID-19 карантинні заходи вплинули також і на податкові правовідносини, зокрема, з 18 березня 2020 року були зупинені визначені Податковим кодексом строки давності, тобто строки, протягом яких податковий орган мав право провести перевірку та визначити платнику податків грошові зобов’язання. В загальному випадку строк давності становить 1095 днів (2555 днів — у разі проведення перевірки з питань трансфертного ціноутворення), що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Пізніше відповідні норми про зупинення строків давності з’явились у Податковому кодексі у зв’язку з повномасштабним вторгненням рф. Для деяких документальних перевірок (планових і позапланових) часткове відновлення перебігу строків давності відбулося 1 серпня 2023 року. При цьому таке відновлення стосується лише тих документальних планових і позапланових перевірок, які дозволено проводити з 1 серпня 2023 року (обмежене коло платників та підстав для проведення перевірок). Наступне фактично повне відновлення строків давності орієнтовно відбудеться 1 грудня 2023 року (законопроєкт №10016-д).
З урахуванням наведеного, уявною документальною перевіркою може бути охоплений період, який починається з 1 січня 2017 року — для платників податку на прибуток, єдиного податку тощо, і з 1 лютого 2017 року — для платників ПДВ. Але оскільки будуть відновлені строки, то відповідно і періоди, за які податківці зможуть провести перевірки та донарахувати податкові зобов’язання, з кожним днем будуть зменшуватися.
По-третє, увага на документи. Щороку вимоги податківців до документів, на підставі яких платники податків формують показники податкової звітності та/або які надають платникам право на отримання податкової вигоди (право на витрати для цілей оподаткування податком на прибуток чи ПДФО, на податковий кредит по ПДВ тощо), стають дедалі жорсткішими. І хоча наявність відповідних первинних документів є обов’язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту й витрат, якість і повнота документів, що надаються до перевірки, значно підвищують шанси платника податків довести свою позицію в разі спору з податковою.
Найпоширенішими вадами документів є:
• підписання документа (договору, первинного документа) особою, яка не мала повноважень (притаманно документам, які підписують «заднім» числом);
• відсутність розшифровки підпису (не зазначені ПІБ, посада) осіб, які брали участь у господарській операції;
• відсутність у товарно-транспортній накладній відомостей або неповні відомості про місце навантаження/розвантаження вантажу при його перевезенні;
• невідповідність вантажопідйомності автомобіля масі вантажу, який перевозився, або невідповідність транспортного засобу виду вантажу, який він перевозив;
• розбіжності між договором і документами, складеними на його виконання (відсутність документів, які зазначені у договорі як обов’язкові; помилки у первинних документах: неправильні дати, посилання на «інший» договір, неправильна номенклатура товарів, робіт, послуг);
• поставка товару, послуги/роботи проведені раніше, ніж вони були отримані від постачальника/виконавця за документами.
Але, крім необхідності якісного документального оформлення господарських операцій, потрібно розуміти, що формальне складення первинного документа за відсутності матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності не гарантує відсутності претензій з боку податківців.
— Які ваші плани на майбутнє, які напрями роботи будуть пріоритетними найближчим часом?
— Як вже зазначав, плани нашої команди найближчим часом — відкрити офіс на території Європи. Яка це буде країна, ми поки ще остаточно не визначились, але точно розуміємо, що для нашої команди це пріоритетний напрям розвитку в наданні професійних юридичних послуг у галузі міжнародного права як на території України, Гонконгу та ОАЕ, так і за їх межами, та можливість отримати статус міжнародної юридичної компанії.
— Якщо б ви були законодавцем, який би закон прийняли першочергово, а який би скасували?
— Мені подобається законопроєкт №7137-д, який певний час тому ухвалив парламент, що передбачав реформу для бізнесу під час воєнного стану. У разі підписання цього Закону Президентом компанії з оборотом до 10 млрд грн на рік зможуть перейти на спрощену систему оподаткування, як на третій групі ФОП, тобто замість ПДВ (20%) і податку на прибуток (18%) такі компанії сплачували би 2% з обороту.
Я вважаю, що стосовно відсотків з обороту (не з прибутку) 2,3% або 5% — це питання, яке потрібно економічно досліджувати, але якщо при цьому здійснити заборону готівки на державному рівні, то такий механізм дав би змогу скоротити кількість витрат держави на утримання держслужбовців (не потрібно було б нікого і нічого перевіряти), тому що банківською системою це все вже контролюється і на запит контролюючого органу вся інформація вже надається. Контролюючому органу не потрібно перевіряти витрати, їх цілі та як вони відносяться до підприємницької діяльності. Але це варто робити лише тоді, коли готівкові розрахунки за товари чи послуги будуть заборонені.
Бліц
— Що вам найбільше подобається у роботі? Назвіть три пункти.
1. Постійне вдосконалення.
2. Різноманітність.
3. Можливість допомагати і бути корисним.
— Якими трьома якостями, на вашу думку, повинен володіти сучасний юрист?
1. Профільна освіта.
2. Нестандартне мислення.
3. Репутація.