17 квітня 2015, 17:11

Судова реформа має бути виваженою

Опубліковано в №14-15(460-461)

Анна Огренчук
Анна Огренчук «LCF, ЮГ» керуючий партнер

Про своє бачення судової реформи «Юридичній газеті» розповіла керуючий партнер ЮГ LCF, адвокат Анна ОГРЕНЧУК


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Пані Анно, Ви є активним членом юридичної спільноти, займаєтесь багатьма питаннями, зокрема судовою реформою. На Ваше переконання, які основні принципи вона має містити і чи вдалося частину з них реалізувати на цому етапі?

– Нещодавно у Верховному Суді України відбувся захід, на якому зокрема представники країн Західної Європи розповіли про свій досвід переходу на європейські стандарти. Найголовніше, що ми маємо взяти з цього досвіду, це виважений підхід до судової реформи. Однією із тез, що була озвучена під час заходу професором, суддею Верховного суду Литви Арманасом Абрамавічюсом, є теза про те, що у всіх реформах, а тим більше органів юстиції, передусім має бути присутнім здоровий глузд. У нашому сучасному суспільстві не вистачає саме здорового глузду, якщо судити з деяких висловлювань та закликів.

На сьогодні Радою з питань судової реформи при Президентові України вже затверджено Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 рр., в якій ми вже бачимо дорожню карту реформування. Цей документ охоплює не лише інституціональні зміни щодо судоустрою та безпосередньо самих судів, але й процесуальні зміни. Також паралельно триває робота над змінами до Основного Закону. Президент затвердив склад Конституційної комісії, розробляються суттєві зміни до розділу «Правосуддя» Конституції. Передусім вони стосуватимуться і ст. 124, відповідно до положень якої на сьогодні в Україні юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Власне, ця стаття невілює досудове врегулювання спорів. Тобто нарешті цей підхід буде змінено.

Ви казали про те, що реформування також торкнеться і змін до процесуального законодавства, отже, на які саме зміни слід очікувати?

– Як адвокат, як процесуаліст, я вірю в те, що зрозумілий, відкритий судовий процес – це вже 50% успіху реформування. Цивільний та господарський процеси мають бути побудовані за принципом змагальності, а суддя має виступати лише арбітром, тобто тягар доведення має лягти на сторони. Відповідно вони та їхні представники, зокрема адвокати, мають взяти на себе відповідальність за надання таких доказів. Це може стати першим результатом реформи, коли запрацюють процесуальні зміни, і ми побачимо якісно новий судовий процес. Ще раз хочу наголосити, що завдання судді не допомагати стороні у справі, а здійснювати правосуддя на підставі доказів, які є у матеріалах справи. Але які це будуть докази та обґрунтування залежить від представника сторони. Якісне правосуддя залежить не лише від роботи суддів, запорука ефективності – це професійне ставлення усіх учасників процесу до виконання своїх обов’язків.  

Наразі в робочій групі розробляються зміни до Господарського процесуального кодексу України. Було б логічно зрештою поставити крапу у питанні, які суди мають розглядати спори з Антимонопольним Комітетом України – адміністративні чи господарські, і відповідно до проекту, пропонується передати зазначену категорію спорів до юрисдикції господарських судів. Власне, остання практика Верховного Суду також засвідчує логічність і правильність такого кроку. Крім того, розгляд деяких категорій спорів щодо інтелектуальної власності також пропонується передати на розгляд господарським судам. Хоча на моє переконання, слід було б зосередити розгляд таких спорів незалежно від суб’єктного складу лише у господарських судах.

Наступний блок питань щодо реформування повʼязаний із електронним правосуддям.  Тобто це можливість подання позовних заяв, документів у справі, доказів тощо в електронному вигляді, окрім заяв щодо справ про банкрутство та про забезпечення позову. Технічно вже можна запустити це нововведення, крім того, електронний суд працює у деяких судах. Інше питання, що цю послугу необхідно активно популяризувати серед потенційних споживачів, паралельно підвищуючи рівень IT-культури громадян. Оскільки наявність такої послуги в суді сама по собі не гарантує підвищення ефективності судового процесу. Тому на це необхідно звернути особливу увагу.

Ще одне суттєве запровадження стосується розроблення інституту проти зловживання процесуальними правами. Це необхідно передусім для того, щоби стимулювати у сторін доброчесну поведінку в суді, оскільки на сьогодні проблема такого зловживання є більш ніж актуальною. Насамперед судді зацікавлені в тому, щоб таких зловживань не відбувалося, але, на жаль, немає процесуального механізму, щоби зупиняти такі процесуальні диверсії. Йдется про ті ситуації, коли очевидно, що сторона зловживає своїми процесуальними правами. Але головне надати більш-менш чіткі критерії для розмежування між порушенням чи зловживанням та законним правом на захист. Я впевнена, що ми впораємося з цим завданням та отримаємо ефективний механізм, який би дав змогу справді відсіювати ситуації зі зловживанням.

Як голова Комітету з процесуального права Асоціації правників України могли б розповісти про його діяльність, зокрема в межах судової реформи?

– Ми обговорюємо дійсно актуальні питання судової практики. Зокрема один з останніх заходів було проведено у співпраці з Верховним Судом України на якому мова йшла про преюдиційний запит як один з механізмів єдності практики. Зазначу, що крім суддів, в тому числі ВСУ, в обговоренні зазначеного питання взяли участь і  вчені. Також нещодавно наш комітет обговорював питання щодо нових повноважень прокуратури в господарському процесі, на якому спікерами виступили юристи-практики, що безпосередньо спеціалізуються на судовій практиці та представники прокуратури. Я неодноразово наголошувала про необхідність врахування думок усіх учасників процесу. Тому, на моє переконання, Комітет АПУ це саме той майданчик де обговорюються погляди адвокатів, суддів, правоохоронців та представників інших державних органів. В майбутньому ми плануємо продовжувати цю позитивну практику та проводити різні заходи, присвячені обговоренню нагальних проблем сфери української юстиції.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати