Чим живуть суди, поки триває судова реформа? Яка роль суддів у цьому процесі? Про це та багато іншого «ЮГ» розповіла суддя Київського апеляційного адміністративного суду (далі – КААС) Оксана ЕПЕЛЬ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Яке Ваше бачення ролі судів?
– Основою будь-якої цивілізованої держави є суд і система правосуддя, адже підкорення суспільних відносин закону й правилам поведінки – це фундамент, на якому будується правова держава. Основний Закон проголошує, що Україна є правовою державою, у якій судова влада є самостійною, незалежною гілкою влади у системі її поділу. Однак наведена норма Конституції повинна мати не лише декларативний характер, а бути дієвою, оскільки судова влада була, є і залишається важливою інстанцією захисту прав фізичних і юридичних осіб.
– Сьогодні суди справляються з цією функцією?
– Частково. Це засвідчують статистичні дані. Кількість справ, розглянутих судами у 2016 р., сягнула за відмітку 3,5 млн. На моє переконання, це значна цифра.
– Чи бачите Ви позитивні зміни від судової реформи?
– За минулий та перші місяці 2017 р. у системі судочинства відбулося чимало значних змін та нововведень, які позначилися на роботі судів. Верховною Радою України прийнято нові Закони «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя». Розроблені вже й проекти нових процесуальних кодексів, які наразі активно обговорюються серед представників правничої професії. Поступово створюються умови для спрощення доступу до судового захисту, запроваджено пілотний проект «Електронний суд». Слід відзначити й активність та ініціативність судів у різних напрямках їх діяльності. Тож позитивні зрушення є.
– КААС також активний у цьому сенсі?
– Так. Наш суд впевнено крокує в напрямку реформи. Ми вже зробили чимало для того, щоб правосуддя стало ближчим до людей, а судовий захист був ефективним. Так, реалізується програма по забезпеченню безперешкодного доступу до правосуддя для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, у рамках якої встановлено пандус, проведено тренінг з інклюзивності суду, працівники апарату суду вивчали мову жестів. Хочется дійсно мислити по-європейські та дбати про людей. На жаль, ми мали гіркий досвід, коли людина з інвалідністю не могла самостійно потрапити у приміщення суду, і її заносили разом із візком .
З 1 квітня 2017 року КААС разом з декількома іншими судами увійшов до числа пілотних судів з впровадження підсистеми «Електронний суд». Таким чином ми активно долучилися до процесу впровадження позитивних змін та інновацій, спрямованих на спрощення порядку доступу громадян до суду, забезпечення прозорості та оперативності у наданні інформації, зростання якості надання судових послуг.
– Чи могли б Ви детальніше розповісти про запровадження електронного суду?
– Електронний суд – одна із складових судової реформи, яка зараз відбувається. Поки що це лише проект, який треба апробувати з метою упередження проблем, які можуть виникнути у процесі експлуатації. Мета його полягає у запровадженні ефективного судочинства. Це, перш за все, підвищенні зручності для сторін, які зможуть знайомитися з матеріалами справи і подавати відповідні документи до суду, не виходячи з дому чи кабінету, не витрачаючи час на дорогу та кошти на проїзд та поштові відправлення тощо. Судам це також дозволить економити кошти, які можна буде перенаправити на інші потреби.
Проте, все нове потребує напрацювання певного досвіту використання і без складнощів не може бути. На мою особисту думку, відкритим є питання забезпечення безперебійної роботи комп’ютерної техніки, якій належить зберігати та обробляти величезний обсяг даних. Чи є гарантії захисту персональних даних сторін, іншої інформації з обмеженим доступом від сторонніх осіб? Крім того, постає питання щодо процесуальних строків, яких має дотриматись суд під час обробки паперових документів в електронні, адже КААС розглядає велику кількість багатотомних справ. Тобто, це залежить від технічного обладнання, його справності та кількості працівників апарату, які будуть вести електронну документацію. Вважаю, потрібно досліджувати досвід інших країн у цих питаннях, відбирати найкращі приклади і спробувати втілити їх в українських реаліях.
Поки ці практичні механізми напрацьовуються, ми маємо бути готові до певних труднощів, але результат того вартий. Як то кажуть, «очі бояться, а руки роблять». Впевнена, що в нас все вийде.
Нам приємно, що наш суд став одним із пілотних у реалізації електронного судочинства. Це буде безцінний досвід, яким ми готові ділитися з колегами з інших судів, щоб у майбутньому не допустити помилок і забезпечити нормальну роботу електронного суду по всій країні. Бо ми вже зіштовхнулися з деякими проблемами.
– Чим ще може похвалитися колектив КААС?
– Скажімо, тим, що з метою забезпечення належних умов та спрощення доступу до правосуддя безпосередньо у суді встановлено термінал для сплати судового збору та оплати інших судових послуг, який пристасований також і для осіб з обмеженими можливостями.
Також, у нас активно проводяться різноманітні заходи, присвячені обговоренню проблемних питань, що безпосередньо стосуються захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Наприклад, 26 травня відбудеться круглий стіл «Проблемні питання реалізації прав іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України». На 12 червня заплановано проведення круглого столу «Проблемні питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО». На ці та інші заходи запрошуються судді, провідні практики та науковці, представники відповідних органів влади, громадських організацій, які здатні висвітлити обговорювану проблематику «зсередини» і шляхом дискусій знайти ефективні способи вирішення існуючих проблем.
Крім того, у нас проводяться різноманітні заходи для підвищення освітнього рівня молодих фахівців у галузі права, наприклад, семінари, присвячені обговоренню систем права іноземних держав. Так, нещодавно суддя-речник КААС доповів про особливості судоустрою в США. А ще у КААС з 2016 року діє школа судової журналістики, метою якої є створення дійсно відкритого суду та висвітлення діяльності судової гілки влади за допомогою засобів масової інформації.
Таким чином, діяльність судів на прикладі КААС свідчить про активний розвиток судової системи, її спроможність сприймати інновації, якісно і ефективно їх запроваджувати, розвиватися і самовдосконалюватися задля підвищення авторитету суду, повернення довіри громадськості.
– Це добрі ініціативи. А чи є позитив щодо якості розгляду справ?
– Так. Наприклад, з-поміж 21875 справ, що перебували на розгляді КААС у 2016 р., лише 2,7% розглянуті з порушенням законодавчо визначених строків. Усі рішення своєчасно направлені у ЄДРСР, чим забезпечено вільний доступ до них.
При цьому слід зазначити, що у минулому році КААС було розглянуто близько 80 виборчих справ, і по жодній з них, незважаючи на швидкоплинність судового процесу по таких справах, їх складність і велике суспільне значення, судом не порушено строки розгляду, рішення прийняті своєчасно, оперативно і з дотриманням відповідної процедури.
– Ви багато говорили про досягнення. А є нагальні проблеми, які потрібно вирішити для покращення роботи суду?
– Це у більшій мірі питання процесуального законодавства. Відповідно до норм чинного КАСУ, тягар доказування покладений на суб’єкта владних повноважень. Відносно нього діє презумпція винуватості: суд не визнає його правоту, доки він не доведе, що його рішення, дії або бездіяльність були правомірними. Але на практиці ми стикаємося з ситуаціями, коли органи влади не лише не виконують свій обов’язок щодо доказування, а й взагалі ігнорують судові засідання. Навіть більше – коли суд з власної ініціативи витребовує певні докази і вказує чіткі строки їх наданнях, ці ухвали суду ігноруються. Чи можна у такому випадку казати, що має місце неповага до суду? Напевне, що можна. Більш того, таке невиконання суб’єктами владних повноважень вимог суду, судових рішень та покладеного на них законодавством обов’язку доказування суперечить основним засадам діяльності правової держави, принципу належного урядування, знижує довіру суспільства до правосуддя та його впевненість в авторитетності судової влади і судовому захисті.
Тому, вважаю вкрай актуальним, що судова реформа і впровадження нових процесуальних кодексів мають на меті, щоб суд був арбітром. Фактично зараз суд не тільки повно та всебічно розглядає справи, але ще й занадто активно переймається проблемами сторін в частині подання доказів. Лише загальна частина КАС України налічує чотири норми, якими саме на суд покладено обов’язок сприяти особам, що беруть участь у справі, у зібранні доказів. У звя’зку з цим на практиці доволі часто має місце зловживання учасниками процесу, переважно суб’єктами влади, відповідними процесуальними правами і фактично перекладення зібрання доказів на суд. Таким чином, суд фактично допомагає сторонам, в тому числі відповідачам, виконувати їх процесульні обов’язки, покладені на них законодавством.
Проекти нових процесуальних кодексів передбачають вихід з такої ситуації. Але ж про ці новели можна говорити дуже багато – це тема для кількох інтерв’ю. До речі, 27 квітня 2017 року відбудеться круглий стіл з обговорення новел Кодексу адміністративного судочинства, організований Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів, на якому має бути більш предметна і жвава дискусія. Гадаю, судді, як ніхто зацікавлені у тому, щоб правосуддя нарешті повернулося обличчям до людей, стало простим, доступним і, головне, ефективним. Судді не мають лише спостерігати за реформами – вони мають активно їх втілювати.