Судді, призваному до Збройних Сил України під час мобілізації, на період проходження військової служби не виплачується суддівська винагорода. Відповідного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду. Про це повідомили у ВС.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Хто не має права на спадкування: пояснення Мін'юсту».
У справі йшлося про суддю, якого 5 березня 2022 року було увільнено з посади у зв’язку з призовом на військову службу до Сил територіальної оборони. При цьому за ним було збережено місце роботи, займану посаду та середню заробітну плату. Проте з 19 липня 2022 року виплату суддівської винагороди йому припинили.
Позивач вважав припинення виплат протиправним, посилаючись на те, що чинне законодавство не передбачає зупинення суддівської винагороди у випадках проходження військової служби.
Суди попередніх інстанцій стали на бік позивача, вказуючи, що положення ч. 3 ст. 119 КЗпП України, які стосуються збереження середнього заробітку, не застосовуються до даної ситуації.
Однак Велика Палата Верховного Суду з такими висновками не погодилася. Вона зазначила, що трудові відносини між суддею і судом у період проходження військової служби регулюються саме ч. 3 ст. 119 КЗпП. У Законі України «Про судоустрій і статус суддів» відсутні спеціальні норми, які б по-іншому регулювали такі правовідносини.
Попри збереження статусу судді та його повноважень, особа, яка перебуває на військовій службі, набуває статусу військовослужбовця. Відтак, суддя, увільнений від здійснення правосуддя, не має підстав для отримання суддівської винагороди, оскільки не виконує професійних обов’язків судді.
Таким чином, Велика Палата ВС підтвердила правомірність припинення нарахування та виплати суддівської винагороди на період проходження військової служби за призовом.