Альона ШУЛІМА, партнерка Pragma Consulting Group, Ph.D., голова GR Комітету АПУ, про нові тенденції та вектори руху практики, структуру ринку регуляторного GR, про роботу компанії, важливість синергії в команді, особистий шлях в професії та науці, про сучасне жіноче лідерство — в інтерв’ю «Юридичній Газеті».
Про роботу компанії
— Як велика війна вплинула на ваше професійне життя? Що найскладніше було у вашій роботі за останні два роки?
— Оскільки повномасштабне вторгнення фактично збіглося із запуском Pragma Consulting Group, то перед компанією та мною як партнеркою постали як екзистенційні виклики, зумовлені початком великої війни, так і завдання, спрямовані на становлення та подальший розвиток бізнесу. Наприкінці 2022 року у своєму інтерв’ю «Юридичній Газеті» я вже розповідала про те, яким був для компанії перший рік повномасштабного вторгнення. За результатами становлення та стабілізації бізнесу у 2022 році, наступний рік, за нашими планами, мав бути спрямований на поглиблення та розширення експертизи, а також масштабування консалтингової практики. І це нам вдалося.
Ми продовжуємо тримати фокус на наданні послуг з регуляторного консалтингу, зокрема у сфері надрокористування, екології, FMCG, економічного розвитку, а також супроводжуємо низку окремих інвестиційних проєктів. Представники нашої команди також значно заглибилися у питання поводження з відходами, зокрема із залученістю мене та радниці компанії Олени Ялієвої як експерток у проєкті APENA 2, основним завданням якого є підтримка України у наближенні до європейських екологічних стандартів. Минулого року ми також активно долучалися до ініціатив, пов’язаних із воєнним станом, як-от щодо удосконалення регулювання у сфері гуманітарної допомоги.
Найскладнішим викликом особисто для мене протягом цих двох років став іспит на одноосібне лідерство в команді, яке я змушена була взяти на себе у перший же тиждень війни. Адже рівноправні партнерства, синергія сильних особистостей, співтворення та суголосність набагато більше мені до душі. Цей виклик потребував створення нових архітектур взаємодії у внутрішніх і зовнішніх комунікаціях, переосмислення й переформатування фокусів уваги у професійній діяльності та, безумовно, глибинних внутрішніх трансформацій.
— Ви є визнаною лідеркою у GR-практиці, яка зараз зростає. Які нові тенденції та вектори руху практики можете визначити? Які подальші перспективи її розвитку в Україні? Чому GR — це важливо для країни, бізнесу та ринку?
— GR в Україні наразі переживає унікальний період, у якому не лише цікаво бути, а й за яким дуже цікаво спостерігати.
Перебування України у війні продовжує актуальність поточних питань, пов’язаних із роботою бізнесу в умовах воєнного стану, таких як мобілізація та бронювання, функціонування економіки, а також відбудова, зокрема за принципом Build Back Better.
Серед найбільш актуальних напрямів, які змінюватимуть стратегії GR-бізнесу та відповідно зовнішніх консультантів цього року — шлях України до відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС, а також зобов’язання України в межах Ukraine Facility.
Йдеться про дві основні події кінця 2023 – початку 2024 років, які будуть зумовлювати напрями та динаміку регуляторних процесів в Україні, а саме схвалення 14 грудня 2023 року Радою ЄС рішення про початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу після виконання вимог та очікування відкриття відповідного переговорного процесу у березні, а також схвалення 28 лютого цього року Радою ЄС започаткування Інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки, за яким Україні надаватиметься значна та життєво необхідна підтримка на основі спільно узгоджених планів і пріоритетів Урядом України та Європейською комісією.
Оголошення у лютому 2024 року Президентом України старту Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» також окреслює напрями державної, зокрема, регуляторної політики на найближчий час.
— Що зараз відбувається на регуляторному національному полі? Які зміни позитивно вплинули на практику?
— Євроінтеграційні процеси, про які вже згадувалось, також потребуватимуть збільшення обсягу GR-активностей компаній і зовнішніх комунікацій на рівні європейських інституцій.
У цьому ключі ми вже спостерігаємо повернення або часткове повернення партнерів тих юридичних компаній, що у перший рік перебували за кордоном, та їх позиціонування у напрямах повоєнного відновлення і євроінтеграції, а також більш активну залученість великих юридичних компаній до проєктів міжнародної технічної допомоги. Тож конкуренція у сфері GR, зокрема регуляторного, значно зростатиме й подекуди вже переживатиме ризики диспропорційного розподілу, які раніше очікувалися більше на етапі повоєнного відновлення.
Загалом же структура ринку регуляторного GR та принципи його функціонування у наступному році буде формуватися в умовах дії прийнятого 23 лютого цього року Закону України «Про лобіювання», якщо не буде змінено строк введення його в дію. І це буде або унікальний досвід ціннісного формування такого ринку, або навпаки його більш глибоке позазаконодавче занурення.
Про кар’єрне зростання
— Під час останнього опитування 64% жінок визнали, що їм складніше, ніж чоловікам, будувати кар’єру в юридичному бізнесі. На вашу думку, чому так?За вашими спостереженнями, які внутрішні стримуючі чинники заважають жінкам рухатися вперед? Які стереотипи досі є у професії? Як це впливає на ринок загалом?
— Одним із чинників, які можуть заважати жінкам просуватися кар’єрою, є очікування у підвищенні як оцінка їхньої роботи, що добре виконується ними систематично. Парадокс полягає в тому, що зв’язок між результатом роботи та прагненням у підвищенні вважається більш логічним заохоченням для чоловіків, ніж для жінок. За таких обставин, що стосується жінок, просування можуть отримати (і часто отримують) за інших рівних умов не ті (або не лише ті) жінки, які виконують роботу якісно, а саме ті, хто прямо комунікує свою амбіцію в цій частині. Цей факт, зокрема, наочно висвітлений у книзі Шерил Сендберґ «Включайся! Жінки, робота і воля вести за собою», яку загалом можна вважати посібником із гендерних стереотипів і шляхів їх подолання.
Другий чинник, частково протилежний першому, — це очікування просування, які на цей момент недостатньо підкріплені професійною або внутрішньою готовністю до нової ролі, а подекуди і внутрішньою потребою. Замкнене коло в цьому випадку полягає в тому, що нерідко такі очікування (та дискомфорт від їх нереалізації) можуть формуватися лише на спостереженні зовнішніх проявів успіху інших і заважати власному розвитку. За будь-яких умов важливо комунікувати свої очікування та бути готовою отримати зворотний зв’язок як у частині професійних вимог, так і в частині додаткових самообмежень, зумовлених відповідним просуванням.
До того ж, за моїми спостереженнями, жінці з менш виявленими лідерськими якостями може бути легше у просуванні в професії, оскільки це зменшує ризики потенційної конкуренції та змагальності, зокрема у взаємодії з чоловіками, навіть якщо такі ризики ілюзорні.
— З іншого боку, на юридичному ринку можна спостерігати тенденцію, за якою жінки займають до 30% партнерських позицій. Це досить непоганий результат. Але є думка, що досі жінки здебільшого будують успішні кар’єри не стільки завдяки, а радше всупереч.
Розкажіть про свій досвід: скільки років ви йшли до топової посади партнерки? Які виклики довелося подолати у процесі кар’єрного зростання? Чи стикалися ви у своїй професійній діяльності із суспільними стереотипами та гендерними упередженнями (з боку колег, клієнтів, керівництва)?
— Мій особистий шлях до посади партнерки компанії не є типовим, адже в юридичний, точніше в консалтинговий бізнес я прийшла у січні 2015 року, через майже 17 років роботи на державній службі й одразу на посаду старшої радниці компанії-бутика з GR-консалтингу. У січні 2021 року, вже у юридичній компанії, я отримала посаду асоційованої партнерки — керівниці практики стратегічних комунікацій, яку я очолювала та у створенні й становленні якої брала участь з липня 2019 року. Ще через рік – на перетині 2021 та 2022 року — була створена Pragma Consulting Group, у якій я вже стала партнеркою. Отже, мій шлях до посади партнерки у бізнесі тривав шість-сім років.
Якщо відповісти на запитання про суспільні стереотипи та гендерні упередження у юридичному бізнесі відверто, то, на мою думку, їх надбагато, принаймні значно більше, ніж у тих сферах, де я росла, виховувалася та формувалася. Це були викладацькі та наукові кола, а згодом — стажування в Парламенті, робота на державній службі. У чомусь для мене як правниці зі значним бекграундом саме в конституційному праві та дослідниці питань верховенства права це було несподіванкою. До речі, стереотипи у комунікації із представниками юридичного бізнесу часто стосувалися не тільки, та подекуди й не стільки гендерних питань, а й тривалого досвіду роботи в некомерційній сфері. Гендерні ж упередження вже накладалися на ці стереотипи.
Для об’єктивності слід визнати, що гендерні перекоси або маніпуляції на гендерній основі нерідко мають місце й щодо чоловіків. Тому, коли йдеться про стереотипи чи упередження у професії, я б акцентувала увагу на важливості побудови професійної команди на основі взаємоповаги, взаємопідтримки та синергії різних якостей особистостей.
— Що на сьогодні є для вас найбільшою особистою перемогою?
— Важливим досягненням свого професійного шляху в бізнесі вважаю утримання в умовах війни потужної за якістю надання послуг, новоствореної на той час GR-компанії, а також подальший розвиток компанії та її команди, у науці — завершення більш ніж 10-річного шляху до наукового звання доктора філософії, просто у житті — виховання доньки, якою пишаюся. Усе це, мабуть, більше не про перемоги, а про результати пройдених у різних сферах життя шляхів.
А загалом у професії я пишаюся кожним проєктом, який реалізований, і тим, що моя жага до розвитку та створення не зникає. Можливо, в цьому і є моя особиста перемога.
— Чи були моменти, коли вас покидало натхнення на професійному шляху? Де шукали мотивацію? Як тримаєте баланс та відновлюєте сили? Що вас зараз надихає?
— Навряд чи мене колись покидало натхнення на професійному шляху глобально, бо моя професійна діяльність — це завжди про співтворення, глибокі професійні дискусії та знаходження в них унікальних рішень. Але, безумовно, були середовища, атмосфера яких не давала такої можливості, і тоді я спрямовувала свої зусилля на зміну такого середовища зсередини або принаймні форматування екологічного для мене функціонування в ньому, або ж змінювала саме середовище взагалі.
Що ж до щоденних викликів, то, на моє переконання, будь-який результат складається класично з 90% і більше наполегливої праці та до 10% натхнення, яке ви маєте навчитися підтримувати в собі, поринаючи у будь-яку діяльність.
На мою думку, мотивацію тим легше знайти, чим глибше ви розумієте себе, свої потреби та природу своїх емоцій. Мене мотивують унікальні виклики, які стоять при розв’язанні неординарних завдань, конструктивна взаємодія з клієнтами та партнерами, представниками органів влади чи асоціацій, з якими ми спілкуємося, а також можливість постійного розвитку в професії. Регулярні точкові паузи (прогулянки, заняття спортом, невеличкі побутові справи), а також робота кілька тижнів на квартал дистанційно у мальовничих місцях дають змогу збалансувати енергії, які можуть бути деформовані постійною залученістю в робочі процеси.
Якщо у вас немає мотивації, то мій рецепт — навчитися любити те, чим Ви займаєтесь.
Про юридичний ринок та лідерство
— Які риси, на вашу думку, сьогодні асоціюються з лідерством на ринку? Які важливі якості жіночого лідерства з’явилися під час великої війни?
— Фокус сучасного жіночого лідерства в Україні — це стійкість. Саме стійкість, на мою думку, в умовах війни стала найважливішою якістю лідерства, і не лише жіночого. Для мене лідер/-ка — це той/та, хто, справляючись із власними екзистенціальними життєвими та професійними викликами, формує культуру ринку своєю власною поведінкою. Лідер/-ка також створює зовнішні сенси функціонування ринку, які знаходять відгук у інших представників ринку, та готовий/-а вкладати свої сили і час у їх популяризацію та просування.
Для мене стійкість в умовах війни — це також бути в Україні. Адже без перебування в державі, що переживає війну, без зв’язку із землею, яку боронять наші захисники, без живого спілкування з колегами, друзями та знайомими, що живуть чи працюють в Україні, діяльність, яка є активною та має переважну більшість ознак лідерства, насправді не може мати справжньої рушійної природи та енергії лідерства, хоча й залишатиметься важливою активною підтримкою для України.
— Що б ви побажали нашим талановитим дівчатам на шляху кар’єрного зростання? На що варто зважати, а чого уникати? Дайте, будь ласка, кілька порад жінкам-юристкам на початку кар’єри.
— Найголовніше, на мою думку, знаходити свій власний шлях, який буде відповідати саме вашим прагненням професійної реалізації та гармонійно вписуватися в інші сфери вашого життя. Адже основою ваших життєвих орієнтирів має бути таке кар’єрне чи інше зростання, в якому ви відчуватиме себе впевнено як особистість.
Переконана, що справжнє зростання може бути побудовано лише на основі свободи вибору, вірності цінностям, а також готовності опановувати нове протягом усього професійного шляху. Дотримання цієї тріади — мій власний шлях, яким можу поділитися з тими, кому він близький.